РОЗЧИНИ ТВЕРДИХ ТІЛ В РІДИНАХ

Розчинення - це довільний процес, що іде зі збитком вільної енергії при зіткненні розчиненої речовини з розчинником.

Він має дві стадії: 1 – руйнування кристалічної решітки;

2 – дифузія розчиненої речовини у середину розчинника.

На першій стадії активну роль грають молекули розчинника. Вони, упроваджуючись в решітку, послабляють сили взаємодії між частками і сприяють переходу речовини з твердого стану в рідкий. Без цього переходу розчинення неможливо. На другій стадії дифузія відбувається дуже повільно, саме вона і визначає малу швидкість процесу розчинення.

Швидкість розчинення можна збільшити наступними шляхами:

1.шляхом здрібнювання твердої речовини, при цьому поверхня зіткнення розчиненої речовини з розчинником збільшується;

2. перемішуванням;

3. нагріванням розчину.

Швидкість розчинення змінюється з часом. По мері збільшення концентрації розчину, швидкість розчинення зменшується, так як при цьому все більш ймовірним стає зворотний процес повернення часток із розчину в кристалічну решітку (процесс кристалізації).

Якщо розчинник стикається з великою кількістю розчиненої речовини, то через деякий час розчин стає насиченим.

Насиченим називається такий розчин, який знаходиться в фазовій динамічній рівновазі з надлишком розчиненої речовини.

В такому розчині в одиницю часу кристалізується стільки ж речовини, скільки її розчиняється, тобто швидкість розчинення дорівнює швидкості кристалізації. Тому концентрація насиченого розчину для даної речовини при даній температурі постійна.

Ненасичений - це розчин, концентрація якого менше концентрації розчину, насиченого при даній температурі. В такому розчині можливо додаткове розчинення якоїсь кількості речовини

Пересичений – це розчин, концентрація якого більше концентрації насиченого розчину при даній температурі.

Пересичені розчини можна одержувати шляхом обережного охолодження насичених розчинів, концентрація яких близька до насичення. Вони нестійкі, так як метастабільні. Сильне струшування або внесення «запалу» (кристала розчиненої речовини) викликає кристалізацію. При цьому пересичений розчин переходить в насичений і випадає осад.

Розчинність твердої речовини в рідкій залежить від:

1. температури;

2. природи речовини;

3. природи розчинника.

Зміна розчинності при зміні температури показують криві розчинності. На них відкладають склад розчину по осі абсцис(ОХ), а температуру – по осі ординат (ОУ). Якщо крива розчинності має плавний характер і не містить зломів, то це указує на те, що при будь-якій температурі з розчину виділяється у вигляді кристалів речовина з однаковим складом. Поява зломів говорить про те, що в складі кристалів, що випадають, відбулися зміни.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: