Для достатнього рівня

• Доберіть фразеологізми зі словами лис, вовк, верба

Подумайте, чому існує багато фразеологізмів із такими слова­ми. Складіть з ними речен­ня за вибором.

• Доберіть прислів'я, приказки за тематикою любов до рідного краю, до природи, до праці, про родинні стосунки.

Для творчого рівня мають бути дібрані завдання, в яких би учень продемонстрував ґрунтовні знання з фразеології, вміння використовувати їх у власному мовленні, у напи­санні творчих робіт, де яскраво виявлялося б особисте ро­зуміння дитини. Це й добір фразем за тематикою, добір відповідників до фразем (з російської мови, з іноземних мов,
синонімів), залучення міжпредметних зв'язків (особливо з літературою, народознавством), написання творів за фра­зеологізмами [35,с.3].

Отже, реформування освіти передбачає методологічну переорієнтацію процесу навчання, індивідуально-диференційований підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів.

ВИСНОВКИ

У процесі нашого дослідження було з’ясовано, що на сучасному етапі змінюється підхід до вивчення фразеології. Намічаються різні аспекти її дослідження. Уже не суто практичний, а часто й теоретичний підхід до ряду питань виявляється у деяких розвідках. Помітне прагнення й до практичної роботи з фразеологічним матеріалом, і до певних узагальнень. Однак і нині чимало проблем фразеології залишається нерозв’язаними. Це, зокрема, визначення фразеологізму і критеріїв його виділення; співвідношення між фразеологізмом і словом, словосполученням та реченням; принципи класифікації фразеологічних одиниць; семантичні та граматичні властивості фразеологізмів тощо.

Нами були опрацьовані фразеологізми, структурним компонентом яких є зоонім чи фітонім. Досі такі фразеологічні одиниці не були ґрунтовно досліджені, хоча в,,Словнику фразеологізмів української мови ’’ [31 ], що став матеріалом для нашої роботи, знаходимо значну кількість таких фразеологізмів. Це пов’язано з тим, що вірування наших пращурів були побудовані на взаєминах людини з природою, шанобливому ставленні до тварин і рослин. Деякі звірі та птахи ставали покровителями людини – тотемами. У фразеологізмах відношення людини з природним об’єктом, а то й перевтіленням її в нього уособлює ту чи іншу сторону родової суті людського характеру.

Серед опрацьованих нами фразеологізмів найчисельнішими є ті, до складу яких входить лексема на позначення назв тварин. Аналіз фразеологічного словника дає нам такі результати: із фразеологізмів, які мають у складі зоонім чи фітонім: 8,5% фразеологізмів із лексемою на позначення назв рослин;42% – тварин; 21% – птахів; 10% – водних істот; 11% – комах; 3,5% – гризунів; 3% – земноводних.

Такі фразеологічні одиниці становлять собою емоційно-експресивні звороти мови й характеризуються вузьким стилістичним призначенням. Ця група фразеологізмів з характерною їм семантикою характеризує людину, вказуючи на різні риси характеру. Зокрема, фразеологізми, компонентом яких є лексема вовк (серед назв диких тварин є найпоширенішою), вживаються на позначення лицемірної людини (вовк в овечій шкурі), людини, яка має недобрий намір (вовча думка); людини недосвідченої, яка не зазнавала труднощів (не бачити смаленого вовка); людини, яка дуже хоче їсти (вовк кишки догризає) тощо.

Флороназви теж асоціюються з рисами характеру людини (осика тремтить – страх, терен – символ випробувань, мак – краса та здоров’я).

Характерною особливістю цих фразеологізмів, крім антропологічної сфери функціонування, є їх зв’язок з менталітетом українського народу, тому що мова в усіх її проявах – це основа пізнання духовної природи її етносу.

Фразеологія – один з найважчих для засвоєння розділів мовознавства, але разом з тим – найцікавіший. Робота з формування мовленнєвих здібностей учнів, спрямована на досягнення комунікативної мети, проводиться під час вивчення всіх розділів шкільного курсу мови, але особливе значення у цьому процесі, на нашу думку, має відігравати вивчення лексики і фразеології української мови. Адже слово і фразео­логізм, які самі по собі виконують номінативну функцію, у процесі мовленнєвої комунікації слу­жать для забезпечення потреб спілкування — без знання цих одиниць спілкування неможливе. Слово і фразеологізм варто розглядати в тексті, який висту­пає основною одиницею мовлення; саме текст допома­гає зрозуміти роль лексичних та фразеологічних за­собів; у тексті, зокрема в реченні, слово і фразеологізм розкривають свої функціональні властивості. Прове­дення такої роботи з лексичними і фразеологічними одиницями вимагає, як уже зазначалося, поєднання системно-описового і функційно-комунікативного підходів. Робота над фразеологією повинна враховувати нові підходи в оцінюванні навчальних досягнень учнів і виховні можливості стійких словосполучень.

Позаурочна робота з української мови не регламентується програмою, не є особливою для вчителя, однак саме вона має велике значення для розвитку допитливості, спостережливості, творчої активності школярів.

Сценарій фразеологічного свята розрахований на поглиблення знань учнів із фразеології та на виявлення творчого потенціалу учнів і побудовано так, щоб навчанням у грі були охоплені не тільки ті, хто бере участь у дійстві, а й усі глядачі. Позакласний захід спрямований на формування навичок активно користуватися фразеологізмами, структурним компонентом яких є зоонім чи фітонім.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: