Радянське село і аграрна сфера економіки у 60-80-ті рр.

Економічні реформи 60 -х рр.. в сільському господарстві. Велика увага радянське керівництво приділяло розвитку сільського господарства.

На березневому Пленумі КПРС 1965 р. була обговорена і схвалена програма прискореного розвитку сільського господарства, основним змістом якої став новий порядок планування і стимулювання в сільськогосподарському виробництві. Встановлювався твердий і незмінний план закупівель зерна за 6 років, відповідно до якого встановлювався на цей же термін твердий, незмінний план закупівель зерна по республіках, областях, краях, районам, колгоспам і радгоспам. На зернові культури були підвищені закупівельні ціни, складені з урахуванням особливостей окремих зон і районів країни. На надпланову продукцію була встановлена ​​надбавка у розмірі 50 % до основної закупівельної ціни. Тверді плани закупівель на ряд років були встановлені і на продукцію тваринництва, підвищені закупівельні ціни на велику рогату худобу, свиней і овець. Різко збільшилися капіталовкладення в сільське господарство, а також поставки техніки і хімічних добрив для села. Колгоспам списувалися всі борги. У колгоспах вводилася гарантована грошова оплата праці, на колгоспників поступово поширювалося пенсійне забезпечення. У 1966 р. була підвищена оплата праці механізаторам радгоспів на 60-100 %. 28 листопада 1969 ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР затвердили новий Примірний Статут колгоспу. Статут значно розширив господарську самостійність та ініціативу колгоспів. Колгоспи отримали право вносити зміни у свої статути відповідно до місцевими умовами (Див. додатковий ілюстративний матеріал).

Тільки за роки восьмої п'ятирічки була значно зміцнена матеріально - технічна база сільського господарства. У село було направлено 1,5 млн. тракторів, більше 700 тис. вантажних автомашин, 469 тис. зернових комбайнів і безліч іншої техніки. Було введено в дію 5,4 млн. га нових зрошуваних та осушених земель. Капіталовкладення в сільське господарство збільшилися на 70 % в порівнянні з попередньою п'ятирічкою. У 1966-1980 рр.. в сільське господарство було направлено 383 млрд. руб., що склало 78 % капіталовкладень в сільське господарство за всі роки радянської влади.

Проводилися заходи спочатку дали позитивний результат. Сільське господарство в другій половині 60 -х рр.. розвивалося більш стійко, ніж у першій половині. Середньорічний валовий збір зерна за роки восьмої п'ятирічки виріс на 29 % в порівнянні з попереднім п'ятиріччям, бавовни - на 22 %, цукрових буряків - на 38 %. Разом з тим, за обсягом виробництва ряду продуктів і зростанню продуктивності праці сільське господарство не досягло планованого рівня.

У 70 -і рр.. стали створюватися інтегровані господарства - агропромислові об'єднання, комбінати, агрофірми. До їх складу включалися колгоспи, радгоспи, підприємства з переробки сировини, організація транспорту і торгівлі. До середини 80 -х рр.. в країні було створено близько 4,8 тис. міжгосподарських підприємств. Для покращення управління сільським господарством було створено Державний агропромисловий комітет, на місцях - районні агропромислові об'єднання.

У роки дев'ятої п'ятирічки керівництво країни зробило ще одну спробу різко збільшити виробництво продуктів сільського господарства в Нечорноземної зоні країни. Нечерноземная зона має досить високим потенціалом: вона включала в себе 29 областей і автономних республік, її земельні угіддя займали 52 млн. га, але продовольча проблема для неї була постійною. У 1974 р. було прийнято спеціальну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР " Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства Нечорноземної зони РРФСР". До 1990 р. тут намічено було здійснити осушення 10 млн. га, провести зрошування 2,5 млн. га, посилити постачання цієї зони мінеральними добривами, машинною технікою, електроенергією, побудувати велику кількість тваринницьких комплексів, промислових підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину, побудувати 25 тис. км автомобільних доріг з твердим покриттям, перетворити села у благоустроєні селища, провести величезну будівництво шкіл, культурно- побутових і медичних установ.

Але і цю грандіозну програму здійснити не вдалося. Продуктів харчування ставало менше. Обсяг валової продукції сільського господарства скорочувався. У роки дев'ятої п'ятирічки (1971-1975 рр..) Він склав 13 % сукупного суспільного продукту, а в роки десятої п'ятирічки (1975-1980) - 6 %. Керівництво країни не могло вирішити продовольчу проблему. Тепер стали постійними великі закупівлі зерна, м'яса, інших продуктів харчування за кордоном.

Радянська економіка весь період існування була побудована таким чином, що сільське господарство " живило " розвиток промисловості. До середини 80 -х рр.. ресурси сільського господарства були вичерпані. У розвитку сільського господарства був застій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: