Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Цілі та зміст навчання читання англійською мовою в початковій школі




 

Практичний компонент мети навчання читання як опосередкованій формі спілкування іноземною мовою передбачає розвиток в учнів умінь читати тексти з різним рівнем розуміння міститься в них інформації:

- З розумінням основного змісту (ознайомлювальне читання);

- З повним розумінням змісту (вивчаюче читання);

- З витяганням необхідної, значимої інформації (пошуково-переглядове читання).

Зміст навчання читанню включає:

- Лінгвістичний компонент (мовний і мовленнєвий матеріал: систему

графічних знаків, слова, словосполучення, тексти різних жанрів); [4,c.99]

Психологічний компонент (що формуються навички та вміння читання На основі оволодіння діями і операціями читання);

- Методологічний компонент (стратегії читання).

Основними базовими вміннями, що лежать в основі читання, є вміння:

- Прогнозувати зміст інформації за структурою і змістом;

- Визначити тему, основну думку;

- Ділити текст на смислові шматки;

- Відокремлювати головне від другорядного;

- Інтерпретувати текст. [4,c.68]

Конкретизація цих базових умінь залежить від мети читання. Н.Д. Гальскова виділяє наступні групи умінь:

1.розуміння основного змісту: визначати і виділяти основну інформацію тексту, встановлювати зв'язок подій, робити висновок з прочитаного;

2.вилучення повної інформації з тексту: повно і точно розуміти факти, виділяти інформацію, що підтверджує що-небудь, порівнювати інформацію;

3.розуміння необхідної інформації: визначати в загальних рисах тему тексту, визначати жанр тексту, визначати важливість інформації. [11,c.56]

Як зазначає І.Л. Бім, читання, як і будь-яка діяльність, структурується з окремих дій, що мають свою проміжну мету, з яких складається здатність здійснювати цей складний вид мовленнєвої діяльності в цілому. Посилаючись на дослідження О.М. Евсіковой, І.Л. Бім наводить три групи дій та операцій, спрямованих на оволодіння читанням. [5,c.87]

А. Навчання техніки читання вголос слів (словосполучень пропозицій). По-перше, це дії з пізнанню і правильному озвучування слів.

Мета: співвіднесення звукового образу слів з графічним для їх ототожнення і впізнавання значення.

Умова: здійснюється на знайомому мовному матеріалі.

Операції: звуко- буквений аналіз, ідентифікація звукового образу і його значення, правильне озвучення, усвідомлення зв'язків слів, правильна паузація, правильне інтонування.

По-друге, це дії з розширення поля читання.

Мета: розпізнавати та утримувати в пам'яті відрізки мовлення.

Умова: збільшення довжини відрізків мовлення.

Операції: їх відтворення.

По-третє, це дії щодо розвитку темпу читання.

Мета: наблизити темп читання на іноземній мові до темпу читання рідною мовою.

Умова: читання, лімітоване за часом.

Операції: повторення, багаторазове читання із збільшенням його темпу.

Б. Дії та операції, що забезпечують оволодіння технікою читання на

основі зв'язного тексту.

В. Дії та операції, спрямовані на розпізнавання тексту, на витяг

змістовної інформації, незалежно від форми читання.

Основні операції - антиципація змісту тексту за заголовком, здогадка про значення незнайомих слів за подібністю з рідною мовою і ін.

Велике значення при навчанні читання мають загально навчальні вміння і стратегії читання, співвідносні з конкретним видом читання:

- Експрес-стратегія (для пошуково-переглядового читання);

- Стратегія собаки (для ознайомлювального читання);

- Стратегія детектива (для вивчає читання).

Вибір стратегії читання орієнтує читає на використання відповідних дій з текстом.

При навчанні читання важливо не тільки формування в учнів необхідних навичок і вмінь, що забезпечують можливість читання як опосередкованого засобу спілкування, а й прищеплення інтересу до читання. Як справедливо зазначає А.А. Леонтьєв, вміння читати, не прикріплюється більш-менш постійним тренуванням, розпадаються дуже швидко, і всі зусилля з навчання читання виявляються марними. Потреба в читанні іноземною мовою буде забезпечена тоді, коли зміст запропонованих учням текстів буде відповідати їх пізнавальним і емоційним запитам, рівню їх інтелектуального розвитку. До відбору та організації текстів для читання можуть бути віднесені в основному ті ж вимоги, що і до текстів для аудіювання. Вони повинні бути інформативні, різноманітні за жанром і тематикою, по можливості автентичні. [5,c.45]

Суттєвою проблемою є методичний відбір текстів для початкового етапу навчання. У силу обмеженості мовних можливостей учнів даному ступені тексти для читання доводиться обробляти і адаптувати. До прийомів обробки та адаптації відносять скорочення, заміну складних граматичних конструкцій на легші. При цьому можуть бути збережені складні слова, раніше незнайомі учням, але доступні розумінню. Важливу роль грає також привид тексту відповідно до умов сприйняття за допомогою виносок, бічного словника, ілюстрацій.

Саме використання опор, вважає Л.А. Чернявська, є найбільш продуктивним способом методичної обробки текстів і зближує процес іншомовного читання з природним.Одночасно відбувається нарощування словника учнів, збагачується їхній мовний досвід, що дозволяє поступово ускладнювати смисловий зміст текстів, розвивати читацькі вміння школярів. [4,c.121]

Отже, читання англійською мовою як вид мовленнєвої діяльності і як опосередкована форма спілкування є, на думку багатьох дослідників, найнеобхіднішим для більшості людей. Процес читання базується на технічній стороні, тобто на навичках, які являють собою автоматизовані зорово-речові-моторно-слухові зв'язки мовних явищ з їх значенням, на основі яких відбувається впізнавання і розуміння письмових знаків та письмового тексту в цілому і, отже, реалізація комунікативного вміння читання. Практичний компонент мети навчання читання як опосередкованій формі спілкування іноземною мовою передбачає розвиток в учнів умінь читати тексти з різним рівнем розуміння міститься в них.

Отже, під час навчання читання важливо не тільки формування в учнів необхідних навичок і вмінь, що забезпечують можливість читання як опосередкованого засобу спілкування, а й прищеплення інтересу до цього процесу.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных