Розвиток логіки в Україні

В Україні логіку як окрему науку починають вивчати у школі Київського братства та школі при Києво-Печерській лаврі (на базі цих двох закладів 1632 року було створено Києво-Могилянську ко­легію, яка 1701 року перетворена на академію). Студенти цих зак­ладів вивчали курс логіки разом із філософією і риторикою протягом трьох років. Збереглися праці Стефана Яворського (1600-1683), Фе- офана Прокоповича (1658-1722) та інших викладачів і професорів Києво-Могилянської академії, в яких розглядаються логічні пробле­ми. Логіка тлумачилась як наука, що забезпечує правильний хід міркувань.

У XIX столітті логіка вивчалась у Львівському, Харківському, Київському і Новоросійському (Одеському) університетах. Визначним ученим того часу, котрий зробив вагомий внесок у розвиток логіки (зокрема, у теорію множин), був П. Порецький (1846-1907).

У XX столітті, після Першої світової війни і до початку другої, на території Західної України логіка динамічно розвивалася, зокрема існувала Львівсько-Варшавська школа, основними представниками якої, втім, були не етнічні українці, а поляки і євреї. Натомість у Ра­дянській Україні розвитку логіки як науки майже не відбувалося, ос­кільки вона вважалася наукою, не потрібною пролетаріату. Правля­чий режим визнавав лише діалектичну логіку в її марксистсько- ленінській інтерпретації.

Після Другої світової війни за наказом Й. Сталіна логіка була вве­дена до курсу навчальних дисциплін, у вищих навчальних закладах СРСР на філософських факультетах відкрили кафедри логіки, де нав­чалися майбутні фахівці. Кафедру логіки згодом було відкрито й у Київському державному університеті. За роки свого існування вона підготувала чимало фахівців із логіки, докторів і кандидатів філо­софських наук.

Із 60-х років почалося нове піднесення логіки, справжнє її відро­дження, пов'язане з працями А. Уйомова, М. Поповича, А. Ішмуратова, А. Конверського та інших учених.

Сьогодні логіка посідає гідне місце в системі освіти України. Це пояснюється її важливою роллю у формуванні інтелектуальної культури особистості.

Тема 3

ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ

^лан

1. Соціальне призначення й функції логіки.

2. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

3. Основні види логічних помилок:

а) паралогізми;

б) софізми;

в) парадокси.

4. Значення логіки для юристів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: