Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ЛОГІКИ




1. Специфіка предмета формальної логіки.

2. Характеристика форм емпіричного пізнання дійсності: відчут­тя, сприйняття, уявлення.

3. Загальна характеристика форм абстрактного мислення: понят­тя, судження, умовиводу.

4. Істинність думки.

5. Формальна правильність міркувань.

6. Розвиток логіки в античній Греції.

7. Основні напрями середньовічної (схоластичної) логіки.

8. Розвиток логіки у Новий час.

9. Прогрес логічних знань у ХІХ-ХХ століттях.

10. Співвідношення традиційної і сучасної (математичної) логіки.

11. Розвиток логіки в Україні.

12. Соціальне призначення і функції логіки.

13. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

14. Загальна характеристика основних видів логічних помилок.

15. Парадокси.

16. Паралогізми. 1 7. Софізми.

18. Характеристика поняття як форми мислення.

19. Генезис понять.

20. Функції понять.

21. Структура понять: обсяг і зміст поняття.

22. Закон зворотного відношення між обсягом і змістом понять.

23. Поняття і слово.

24. Теорія іменування в логіці.

25. Види понять та їх характеристика.

26. Характеристика основних видів відношень сумісності: тотож­ності, перетину, часткового збігу.

27. Характеристика основних видів відношень несумісності: кон- традикторності, контрарності, співпідпорядкованості.

28. Операція обмеження понять.

29. Операція узагальнення понять.

30. Операція визначення понять.

31. Основні види визначення понять.

32. Операція поділу понять.

33. Основні правила поділу понять.

34. Види класифікації та її роль у науці.

3 5. Загальна характеристика судження як форми мислення.

36. Основні види простих (елементарних) суджень.

37. Структура простих (елементарних) суджень.

38. Загальна характеристика модальних суджень.

39. Алетичні модальні судження.

40. Епістемічні модальні судження.

41. Деонтичні модальні судження.

42. Аксіологічні модальні судження.

43. Темпоральні модальні судження.

44. Відношення контрадикторності між простими категоричними судженнями (за логічним квадратом).

45. Відношення контрарності між простими категоричними суджен­нями (за логічним квадратом).

46. Відношення субконтрарності між простими категоричними суд­женнями (за логічним квадратом).

47. Відношення підпорядкування між простими категоричними суд­женнями (за логічним квадратом).

48. Відношення між простими релятивними судженнями.

49. Відношення між складними судженнями.

50. Трансформація простих атрибутивних суджень шляхом обер­нення (конверсії).

51. Трансформація простих атрибутивних суджень шляхом їх пере­творення (обверсії).

52. Трансформація простих атрибутивних суджень шляхом проти­ставлення суб'єкту.

53. Трансформація простих атрибутивних суджень шляхом проти­ставлення предикату.

54. Трансформація простих релятивних суджень. 5 5. Трансформація складних суджень.

56. Складні судження та їх види.

57. Логічна характеристика кон'юнкції.

58. Логічна характеристика простої і складної диз'юнкції.

59. Логічна характеристика еквіваленції.

60. Логічна характеристика заперечення.

61. Табличне визначення логічних сполучників: кон'юнкції, імплі­кації, диз'юнкції, еквіваленції, заперечення.


62. Квантори існування і всезагальності.

63. Загальна характеристика законів логіки.

64. Закон тотожності.

65. Закон заборони суперечності.

66. Закон виключеного третього.

67. Закон достатньої підстави.

68. Тавтології, суперечності і виконувані судження.

69. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення.

70. Основні види умовиводів: дедуктивні, індуктивні, традуктивні.

71. Безпосередні умовиводи із простих атрибутивних суджень.

72. Безпосередні умовиводи за логічним квадратом.

73. Безпосередні умовиводи із релятивних суджень.

74. Безпосередні умовиводи із складних суджень.

75. Логічна характеристика простого категоричного силогізму (ПКС).

76. Структура простого категоричного силогізму.

77. Фігури і модуси простого категоричного силогізму.

78. Полісилогізми.

79. Скорочено-розподільний силогізм (ентимема).

80. Епіхейрема.

81. Сорити (складноскорочені полісилогізми).

82. Суто розділовий умовивід.

83. Розділово-категоричний умовивід.

84. Xарактеристика правильних модусів розділово-категоричного умовиводу.

85. Розділово-умовний умовивід.

86. Схеми, види і характеристика дилем.

87. Умовно-категоричний силогізм.

88. Xарактеристика правильних модусів умовно-категоричного си­логізму.

89. Логічне розуміння індукції.

90. Повна індукція та її структура.

91. Неповна індукція та її структура.

92. Гіпотеза з погляду логіки.

93. Види гіпотез та їх роль у пізнанні дійсності.

94. Логічна характеристика аналогії.

95. Аналогія відношень.

96. Аналогія речей.

97. Структура доведення.

98. Пряме доведення.

99. Опосередковане доведення.

100. Спростування з погляду логіки.

101. Логічна структура спростування.

102. Способи і правила спростування.

103. Пряме спростування.

104. Опосередковане спростування.

105. Логічні помилки у доведенні й спростуванні стосовно тези та аргументів.


ТЕСТИ*

Логіка вивчає:

1) умови, причини розвитку й функціонування мислення;

2) процеси мислення як складну динамічну систему;

3) логічні закони і форми правильного мислення щодо їх струк­тури;

4) природно-матеріальні закономірності процесу мислення;

5) логічні форми і закони мислення щодо їх змісту;

6) важко відповісти.

2. За допомогою яких структурних елементів відбувається процес спростування:

1) вихідного, обґрунтовуючого та вивідного знання;

2) суб'єкта і предиката нашої думки;

3) тези, аргументів і демонстрації;

4) важко відповісти.

3. Зазначте, який закон логіки застосовано під час доведення наведе­ного нижче твердження:

"Я склав іспит з математики на відмінно завдяки акуратному відві­дуванню занять, систематичній роботі над курсом, опрацюванню нав­чальної літератури, активній участі у семінарських і практичних за­няттях".

1) заборони суперечності;

2) тотожності;

3) виключеного третього;

4) достатньої підстави;

5) важко відповісти.

4. Зазначте, яке правило логіки, що випливає із закону логіки, пору­шується в наведеному прикладі:

"Студент Хоменко стверджував, що він склав літню сесію успішно завдяки конкретній допомозі в підготовці до іспитів, яку йому надавав студент Іванов.

У питаннях 7, 10, 15, 18, 25, 28 зазначено кілька варіантів правильних відпо­відей, в інших є лише один правильний варіант.


Тепер він заявляє, що склав би літню сесію і без допомоги Іванова".

1) те, що випливає із закону тотожності;

2) те, що випливає із закону заборони суперечності;

3) те, що випливає із закону виключеного третього;

4) те, що випливає із закону достатньої підстави;

5) правило логіки не порушується;

6) важко відповісти.

5. Доведення — це:

1) логічний процес, спрямований на пізнання світу;

2) логічний засіб висловлення процесу мислення;

3) процес правильного логічного мислення, спрямований на ствер­дження певних положень;

4) логічний процес вираження закономірностей реальної дійсності;

5) важко відповісти.

6. Наведено схему індуктивного умовиводу:

за АВС з'являється а; за А1ВС з'являється а1; за А2ВС з'являється а2; отже, А є причиною а.

Зазначте, яким методом наукової індукції було зроблено висновок про те, що "А є причиною а":

1) подібності;

2) відмінності;

3) залишків;

4) наслідкових змін;

5) метод визначити неможливо;

6) важко відповісти.

7. Назвіть вид умовиводу (силогізму):

"Всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця. Земля — планета Сонячної системи. Отже, Земля рухається навколо Сонця".

1) індуктивний;

2) дедуктивний;

3) простий категоричний силогізм;

4) розподільно-категоричний;

5) умовно-розподільний;

6) гіпотеза;

7) важко відповісти.

8. Зазначте вид умовиводу в такому логічному міркуванні:

"Література в нашому суспільстві — засіб виховання народу.

Театр у нашому суспільстві — засіб виховання народу.

Музика і малярство в нашому суспільстві також є засобом вихо­вання народу.

Театр, література, музика і малярство — це види мистецтва.

Отже, мистецтво в нашому суспільстві є засобом виховання на­роду".

1) індуктивний;

2) дедуктивний;

3) простий категоричний;

4) умовний;

5) полісилогізм;

6) гіпотеза;

7) важко відповісти.

9. Визначте, вимоги якого формально-логічного закону порушено в наведеному нижче прикладі:

"На допиті В. запитали, де він ночував у ніч на 14 вересня. Вияви­лося, що він ночував у полі, в скирті соломи — недалеко від місця, де було знайдено тіло М. На запитання, чи чув він вночі якийсь шум або крик про допомогу, В. дав заперечну відповідь. На повторному допиті В. показав, що коли він спав у полі, то чув крик про допомогу, який долинав із того боку, де лежало тіло М. Після цього він бачив, як звідти тікав невідомий чоловік високого зросту".

1) заборони суперечності;

2) виключеного третього;

3) тотожності;

4) достатньої підстави;

5) закони не порушено;

6) важко відповісти.

10. Зазначте вид умовиводу в наведеному логічному міркуванні:

"Усі студенти МАУП повинні добре навчатися для того, щоб стати освіченими сучасними фахівцями.

Петренко — студент МАУП.

Отже, Петренко повинен добре навчатися для того, щоб стати осві­ченим сучасним фахівцем".

1) індуктивний;

2) дедуктивний;

3) простий категоричний;

4) умовний;

5) аналогія;

6) важко відповісти.

11. У п'єсі А. Чехова "Три сестри" сперечаються між собою персо­нажі Солоний і лікар. Солоний каже, що чехартма — це баранина. Лікар доводить, що черемша — це цибуля. Обидва гарячкують і не мо­жуть дійти згоди. Який закон логіки вони порушують?

1) тотожності;

2) заборони суперечності;

3) виключеного третього;

4) достатньої підстави;

5) закони не порушено;

6) важко відповісти.

12. Назвіть вид судження "Жодна людина ще не побувала на Марсі":

1) загальностверджувальне (А);

2) частково стверджувальне (І);

3) загальнозаперечувальне (Е);

4) частково заперечувальне (О);

5) не належить до жодного із зазначених;

6) важко відповісти.

13. Зазначте об'єктивну модальність у судженні "Загибель команд­но-адміністративної системи є закономірною":

1) судження про можливість;

2) судження про дійсність;

3) судження про необхідність;

4) проблематичне судження;

5) модальність зазначити неможливо;

6) важко відповісти.

14. Назвіть, яке поняття є предикатом (Р) у судженні "Україна є державою, що цілеспрямовано рухається до справжньої незалеж­ності":

1) рухається;

2) цілеспрямовано;

3) Україна;

4) держава, що цілеспрямовано рухається до справжньої незалеж­ності;

5) предикат вказати неможливо;

6) важко відповісти.

15. Зазначте, до якого виду суджень належить висловлювання "Зем­ля — планета":

1) одиничного;

2) релятивного;

3) екзистенційного;

4) атрибутивного;

5) частково стверджувального;

6) стверджувального;

7) важко відповісти.

16. Назвіть поняття, яке є суб'єктом (Б) у судженні "Найцінніша риса людини — це любов до Батьківщини":

1) риса;

2) найцінніша риса;

3) риса людини;

4) любов;

5) любов до Батьківщини;

6) важко відповісти.

17. Судження — це:

1) засіб логічного вираження думки;

2) логічна форма мислення;

3) логічна форма пізнання світу;

4) важко відповісти.

18. Назвіть вид визначення у прикладі "Угодами визнаються дії гро­мадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припи­нення громадянських прав і обов'язків":

1) реальне;

2) явне;

3) неявне;

4) номінальне;

5) реальне, явне;

6) номінальне, неявне;

7) важко відповісти.

19. Поняття "будівля" поділене за обсягом на "двоповерхова" і "не- двоповерхова". Визначте, яким логічним способом здійснено цей поділ:

1) зіставлення;

2) протиставлення;

3) дихотомічним;

4) підбору;

5) важко відповісти.

20. Назвіть логічну помилку у визначеннях "Світло — це відсутність темряви. Темрява — це відсутність світла":

1) надто вузьке визначення;

2) суперечність;

3) тавтологія (коло у визначенні);

4) надто широке визначення;

5) помилки немає;

6) важко відповісти.

21. Визначте вид відношення між поняттями "європейська країна" і "федеративна країна":

1) тотожність (рівнозначність);

2) суперечність (контрадикторність);

3) перетин (частковий збіг);

4) співпідпорядкування (координація);

5) протилежність (контрарність);

6) підпорядкування (субординація);

7) важко відповісти.

22. Визначте, в якому відношенні між собою перебувають поняття "працелюбний" і "непрацелюбний":

1) тотожності (рівнозначності);

2) суперечності (контрадикторності);

3) перетину (часткового збігу);

4) співпідпорядкування (координації);

5) протилежності (контрарності);

6) підпорядкування (субординації);

7) важко відповісти.

23. Визначте, в якому відношенні між собою перебувають поняття "викладач", "доцент", "асистент":

1) тотожності (рівнозначності);

2) суперечності (контрадикторності);

3) перетину (часткового збігу);

4) співпідпорядкування (координації);

5) протилежності (контрарності);

6) підпорядкування (субординації);

7) важко відповісти.

24. Визначте вид поняття "студент" за кількістю елементів обсягу:

1) конкретне;

2) позитивне;

3) загальне;

4) одиничне;

5) нереєструюче;

6) важко відповісти.

25. Зазначте логічний вид поняття "добрий" за характером ознак, що становлять його зміст:

1) загальне;

2) збірне;

3) абстрактне;

4) відносне;

5) реєструюче;

6) позитивне;

7) негативне;

8) співвідносне;

9) неспіввідносне; 10) важко відповісти.

26. Умовивід — це:

1) форма логічного вираження думки;

2) логічна форма пізнання світу;

3) логічна форма мислення;

4) важко відповісти.

27. Формальна логіка, на відміну від діалектичної, вивчає:

1) основні логічні форми мислення та їх генезис;

2) основні форми мислення в їх статиці;

3) логічні форми мислення щодо їх змісту;

4) логічні форми мислення щодо їх структури;

5) важко відповісти.

28. Логічна правильність думки — це:

1) відповідність думки законам і формам мислення;

2) правильне відображення реальної дійсності;

3) правильна форма побудови думки;

4) адекватне відображення певної ситуації в об'єктивній (істинність);

5) важко відповісти

29. Процес формалізації думки — це:

1) виявлення змісту логічних форм мислення;

2) визначення правильності мислення;

3) встановлення структури думки;

4) визначення закономірностей процесу мислення;

5) важко відповісти.

30. Часом виникнення логіки вважають епоху:

1) Стародавнього світу;

2) Нового світу;

3) середньовіччя;

4) Відродження;

5) важко відповісти.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных