Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 8: Стилістика мови ЗМІ: слова іншомовного походження.




План:

8.1.Слова іншомовного походження у лексиці засобів масової інформації.

8.2. Використання неологізмів, історизмів, діалектизмів. Значення та необхідність.

 

8.1.Слова іншомовного походження у лексиці засобів масової інформації.

Стилістичне використання в мові ЗМІ слів іншомовного походження. Зі стилістичного погляду давно засвоєні українською мовою іншомовні запозичення нічим не відрізняються від питомих українських слів.

У публіцистичному стилі іншомовні слова виконують такі функції:

• уживаючись у переносному значенні, є засобом іронії, засобом створення комічного ефекту;

• стають компонентом стилістичних фігур і тропів, зокрема ˗ у текстах контрастного спрямування;

• використовуються для створення піднесеного чи, навпаки, зниженого забарвлення висловлювання як такі, що справляють враження вищих, урочистих, небуденних, «вишуканих» порівняно з українськими словами;

• є засобом створення образності, певного колориту.

У публіцистичних і художніх текстах нерідко для створення колориту зображуваного середовища вживають екзотизми й варваризми.

Варваризми (від грец. barbarismos - властивий іноземцеві) - іншомовні слова та звороти, що не стали загальновживаними, повністю не засвоїлись у мові: уїк-енд, віва, альма-матер.

Екзотизми (від грец. Exötikos - чужий, іноземний) ˗ слова, запозичені українською мовою з інших мов для позначання реалій життя іншого народу чи країни: меджліс, тореадор, гейша, фазенда, сарі, барбекю.

Русизми (або росіянізми) - слово або мовний зворот, запозичений з російської мови або побудований за зразком російських слів і виразів.

До росіянізмів відносять:

1. Окремі російські слова (найчастіше, з українізованою вимовою), наприклад:

· тормозити замість гальмувати, порівняйте рос. тормозить;

· самольот замість літак, порівняйте рос. самолёт;

· січас замість зараз, порівняйте рос. сейчас;,

2. Зросійщене значення співзвучного українського слова, наприклад:

· налєво замість ліворуч, порівняйте рос. налево;

· неділя в значенні тиждень, порівняйте рос. неделя;

· гостра біль замість гострий біль;

· по кордону замість уздовж кордону, порівняйте рос. по границе;

3. Зросійщена вимова українського слова, наприклад:

· пашли! замість пішли! (ходімо!), порівняйте рос. пошли!.

4. Скальковані російські словотворчі моделі, наприклад:

· співпадати замість збігатися, порівняйте рос. совпадать;

· самий розумний замість найрозумніший, порівняйте рос. самый умный.

5. Скальковані російські вирази, наприклад:

· шкода до сліз замість шкода, аж плач бере, порівняйте рос. жалко до слёз;

· кидатися в очі замість впадати в око, порівняйте рос. бросаться в глаза;

· залізна дорога замість залізниця, порівняйте рос. железная дорога.

 

8.2. Використання неологізмів, історизмів, діалектизмів. Значення та необхідність.

Стилістичне використання в мові ЗМІ неологізмів та застарілої лексики. У наукових, офіційно-ділових текстах неологізми (від грец. neos - новий і logos - слово, поняття ˗ слова чи звороти на позначення нового поняття.

Вони виконують переважно номінативну функцію. У мові художньої літератури їх використання має яскраво виражене стилістичне завдання.

У публіцистичному стилі загальномовні неологізми виконують такі функції:

- підкреслюють новизну понять, які позначають;

- посилюють експресію вислову

- є засобом передавання позитивної чи негативної оцінки автора;

- називають поняття, на позначення якого немає іншого слова в мові,

вводячи нову назву в обіг;

- замінюють уже наявну назву точнішою, зрозумілішою;

- є засобом створення комічного ефекту.

Архаїзми (слова, що вийшли з ужитку, бо витіснені сучасними відповідниками: сущий, піїт) в мові ЗМІ вживають для:

1) відтворення колориту доби;

2) надання тексту піднесеності, урочистості;

3) створення комічного ефекту.

Історизми (слова, що вийшли з ужитку у зв'язку зі зникненням реалій, які вони називали: пристав, кріпак) переважно вживають:

1) для відтворення колориту доби;

2) у суто номінативній функції.

Діалектизми належать до лексики обмеженого вживання. Проте водночас це, за влучним висловом О.Д. Пономарева, потужні джерела, які живлять велику ріку нашої мови, збагачуючи її синоніміку.

На думку А. О. Капелюшного, діалектизми використовують:

- у розмовному мовленні як засіб вільного, невимушеного спілкування

людей - носіїв певного говору;

- у художніх текстах для відтворення цього типу мовлення;

- у художньому мовленні в прямій мові для створення мовної характеристики персонажа, для типізації характерів представників різних суспільних верств;

- у художньому мовленні для реального відтворення життя з усіма його подробицями;

- у художньому мовленні для відтворення місцевого колориту;

- у публіцистичному стилі для позначання реалій життя словами, яким нема відповідників у літературній мові;

- у публіцистичному стилі в прямій мові для створення мовної характеристики персонажа, для відтворення місцевого колориту.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных