Тема: Використання у мові засобів масової інформації слів іншомовного походження, архаїзмів і неологізмів.

Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте визначення поняття «слова іншомовного походження». Розкрийте їх значення для журналістського тексту.

2. Схарактеризуйте функціонування неологізмів та архаїзмів у мові ЗМІ.

3. Діалектизми та росіянізми у мові ЗМІ.

Практичні завдання

1. Знайти в журналістських текстах приклади вдалого використання зі стилістичною метою іншомовних слів, діалектизмів, неологізмів, архаїзмів.

2. Виявити помилки у вживанні слів іншомовного походження, неологізмів та застарілої лексики, діалектизмів. Виправити речення:

- Роль посередника виконував диспетчер. Кажуть, що клієнтів у цьому закладі вистарчало. Послуги "жриць кохання" вартували 300 грн.

- Серед працівниць секс-бізнесу були й неповнолітні. Декотрих з них затримали в момент надання послуг.

- Мовляв, він [Роман Козак] зіпсув імідж партії.

3. А останнє поняття - це зовсім не синонім приватного власника, на чому свідомо чи підсвідомо, явно чи іманентно наполягали минулі місяці як запеклі критики урядових намірів, так і деякі радники президента Ющенка. Щезла вакцина від поліомеліту. Є така думка, що немає такої країни, де б владу любили. Сумнівний алгоритм.

Література:

4 [с. 8-22]; 8 [с. 70-97]

ПЗ № 14

Тема: Мовленнєві помилки, їх класифікація. Мовні штампи та канцеляризми.

Основні проблеми і питання семінару:

1. Мовні норми, стилістичні норми.

2. Комунікативні якості мовлення, мовленнєві помилки,

3. Стилістичні помилки та лексичні помилки.

4. Явище мовних штампів. Шляхи їх уникнення.

5. Канцеляризми в мові ЗМІ.

Практичне завдання:

Дібрати журналістський текст з явно вираженими штампами та канцеляризмами.

Література:

7 [с. 35-39]; 12 [с. 56-64]; 17 [с.15-29].

ДОДАТКИ

Додаток 1

ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ

(лінгвостилістична характеристика)

Офіційно-діловий стиль

Сфера використання: виробничі підприємства (адміністративно-господарська діяльність), державні установи (адміністративно-правова діяльність), політичні і громадські організації (юридична діяльність).

Функціональна спрямованість: регулювання суспільно-правових відносин, регламентація виробничо-технологічних процесів, інформування про політико-юридичну діяльність.

Мовна функція: настановчо-інформативна. волюнтативна.

Стильові риси: офіційність (нейтральність), точність, логічність, стереотипність, імперативність.

Форми існування, жанри: законодавчий підстиль - закони, укази, статути, постанови, кодекси; дипломатичний підстиль - договори, комюніке, декларації; адміністративно-канцелярський підстиль - накази, заяви, інструкції, протоколи, доручення, звіти.

Мовні ознаки.

Лексичні: спеціальна термінологія і фразеологія, канцеляризми.

Морфологічні: висока частотність уживання віддієслівних

іменників, інфінітиву, безособових і наказових форм дієслова, форм дієслова теперішнього часу повинності.

Синтаксичні: неповні. безособові, інфінітивні речення: ускладнені структури з однорідністю; трафаретні звороти та конструкції.

Композиційно-мовленнєві: регламентований комплекс складників (реквізитів) і стабільний порядок їх розміщення - уніфіковані форми документів.

1. Сфера використання: наукова діяльність в академічних, науково-дослідних інститутах, лабораторіях, вузах, наукових видавництвах.

Функціональна спрямованість: активізація логічного мислення адресата.

Мовна функція: інтелектуально-комунікативна.

Стильові риси: об'єктивність, логічність, доказовість, узагальненість, дохідливість, точність, традиційність викладу.

Форми існування, жанри: наукові монографії, статті, дисертації, навчальні посібники, науково-популярна література: наукові доповіді, виступи, повідомлення, лекції.

Мовні ознаки.

Лексичні: загальнонаукова та спеціальна термінологія, абстрактна лексика; пряме однозначне використання багатозначних слів.

Морфологічні: використання дієслів із значенням теперішнього часу постійного, переважання іменникових форм, “авторське ми".

Синтаксичні: структурна повнота, стереотипність, складнопідрядність.

Композиційно-мовленнєві: опис (статичний чи динамічний), роздум (доведення - умовивід); цитування, схеми, таблиці, графіки; аспектація (розділи, підрозділи, параграфи і т.д.).

Публіцистичний стиль

Сфера використання: політико-ідеологічна діяльність суспільно-політичних і громадських організацій, установ, об’єднань.

Функціональна спрямованість: ідеологічний (інтелектуальний та емоційний) вплив, модифікація свідомості адресата.

Мовна функція: волюнтативна, оцінна.

Стильові риси: експресивність, оцінність, доступність.

Форми існування, жанри: ораторський підстиль ˗ виступи на мітингах, з’їздах, зборах; власне публіцистичний підстиль ˗ політико-агітаційні статті, памфлети.

Мовні ознаки.

Лексичні: концентрація суспільно-політичної лексики; частотність оцінних, експресивно забарвлених слів і зворотів.

Морфологічні: дієслова наказового способу, форми 1 ос. од. дієслів і займенників.

Синтаксичні: стилістичні фігури (паралелізм, анафора, антитеза, інверсія, градація); питальні, спонукальні речення; звертання; еліптичні конструкції.

Композиційно-мовленнєві: тип мовлення - роздум; усталеність структурно-смислових блоків (вступ, основна частина, заключна частина).

Інформаційний стиль

Сфера використання: масово-інформаційна діяльність інформаційних агенцій, редакцій, творчих об'єднань.

Функціональна спрямованість: інформування масової аудиторії про актуальні, суспільно важливі події.

Мовна функція: інформативна.

Стильові риси: актуальність, правдивість, оперативність, фактологічність. аналітичність, доступність.

Форми існування, жанри: власне інформаційний підстиль - хронікальна інформація. звіт, замітка, кореспонденція; коментарний підстиль - аналітичнаінформація, репортаж, коментар, інтерв’ю, огляд.

Мовні ознаки.

Лексичні: суспільно-політична термінологія, професіоналізми, іншомовна лексика, інтернаціонатізми: переносне вживання слів: газетизми; неологізми; газетні кліше.

Морфологічні: використання різних морфологічних форм на створення часового плану теперішнього часу, експресивна функція дієслів із значенням теперішнього репортажу, використання прямого імперативу.

Синтаксичні: конструкції розмовного синтаксису, парцеляція, номінативні структури, чітка побудова складних речень.

Композиційно-мовленнєві: організація інформаційного тексту за усталеними стандартними схемами; концентрична подача інформації.

Розмовно-побутовий стиль

Сфера використання: міжособові стосунки в побуті, неофіційне спілкування в професійній сфері.

Функціональна спрямованість: відкрита комунікативність, повідомлення і вплив в умовах безпосереднього спілкування.

Мовна функція: комунікативна.

Стильові риси: фамільярність, еліптичність, дискретність (структурна та логічна), афективність (виразна емоційність).

Форми існування, жанри: фамільярно-розмовний тип - побутовий діалог; літературно-розмовний тип - тематична бесіда; приватне листування.

Мовні ознаки.

Лексичні: емоційно-експресивна лексика та фразеологія меліоративного або пейортивного характеру; синоніміка (контекстуальна і ситуативна).

Морфологічні: висока частотність займенників, часток, вигуків; транспозиція граматичних форм (часу, способу, особи).

Синтаксичні: ситуативно та контекстуально неповні речення; нечленовані речення; односкладні номінативні та інфінітивні речення; компресія та надлишковість.

Композиційно-мовленнєві: структурно-композиційні стереотипи діалогічних єдностей, писемних текстів (листів, записок).

Додаток 2

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: