ІІ. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ РОЦЕСОМ.

Внутрішній контроль

В ПТНЗ

Методичний посібник для керівників ПТНЗ

(заступників директорів з навчальної та навчально-виробничої роботи)

Нетішин - 2013

Схвалено на засіданні науково-методичної ради Нетішинського професійного ліцею (Протокол № 5 від 29. 05.2013 р.)

Крученик Г. Ф. - заступник директора з навчально-методичної роботи Нетішинського професійного ліцею.

Супрун О. М. – методист Нетішинського професійного ліцею

Рецензент:

Крузер А. І. – директор Нетішинського професійного ліцею

Важливим напрямком вдосконалення керівництва сучасним професійним навчально-виховним закладом є подальший розвиток внутріліцейного контролю. Як відомо, внутріліцейний контроль передбачає систему планомірної, цілеспрямованої і об'єктивної перевірки, обліку і аналізу стану навчально-виховного процесу. Його головна мета – забезпечити виконання вимог нормативних документів і сприяти всебічному вдосконаленню навчально-виховного процесу, подальшому підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників.

Для ефективності контролю за навчально-виховним процесом розроблено методичний посібник «Внутрішній контроль в ПТНЗ», який розкриває особливості системи планування та контролю за якістю навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах і розрахований на систему роботи заступників з навчальної та навчально-виробничої роботи.

Даний посібник підготовлений до обласного семінару заступників директорів з навчальної та навчально-виробничої роботи.

ЗМІСТ

1. ВСТУП………………………………………………………………………………3

2. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ………………………...……………..5

3. ФУНКЦІЇ, ВИДИ, ФОРМИ І МЕТОДИ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ……………………………………………………………………….10

4. АЛГОРИТМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ………………………………..….13

5. ПЛАНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЛІЦЕЙНОГО КОНТРОЛЮ…………….……40

6. КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ……..…….44

7. РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЮ, АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ…………..………59

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………...……….63

9. ВИСНОВОК……………………………………………………….………………65

10. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…135

11. ДОДАТКИ

І. ВСТУП.

Сучасні вимоги до організації навчально-виховного процесу, його здійснення та контролю за результативністю вимагають від керівників навчальних закладів не тільки підвищення відповідальності, а й удосконалення знань та умінь управління педагогічним колективом.

В. Сухомлинський зазначав, що директору слід глибоко знати роботу кожного педагогічного працівника, тому потрібно постійно, за певною системою, відвідувати й аналізувати уроки. Від цієї роботи залежить й інтелектуальна наповненість педагогічного та учнівського колективів, і методична майстерність викладачів, майстрів виробничого навчання, і запити та інтереси вихованців. «Від повсякденного вдосконалення уроку, що відбувається завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в ПТНЗ

Професійно-технічний навчальний заклад, як і будь-яка реальна система освіти, має значною мірою унормовані структури, функції, розпорядок роботи, канали ресурсного забезпечення, а також механізми збереження існуючого порядку – системи внутрішнього контролю, інспектування, атестації, ліцензування тощо.

Сучасний навчальний заклад стає все більш і більш складною системою, вона змушена діяти в динамічно змінному світі, який пред’являє до неї нові вимоги. Щоб бути ефективним, управління закладом освіти в сучасних умовах повинно будуватися на міцному науковому фундаменті. Наука внутрішньоліцейного управління дає знання, які дозволяють відповісти на питання: «Як зробити управління навчальним закладом ефективним?

Контроль виступає як одна з функцій управління.

Це інструмент, який допомагає адміністрації навчального закладу визначити, чи досягла вона поставленої мети, як виявити допущені нею і персоналом помилки, як їх виправити і адаптувати колектив до умов середовища.

Сутність контролю полягає у перевірці того, як реалізується мета управління в межах того чи іншого циклу.

Контроль є найбільш фундаментальним елементом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від нього, бо вони є невід'ємними складовими загальної системи контролю в ліцеї.

Відповідність реального ходу навчально-виховного процесу всім вимогам і планам роботи навчального закладу відображається у такій функції управління як внутрішньоліцейний контроль яку одержують в результаті педагогічного аналізу, тому що видно розбіжність між очікуваними результатами і одержаними. Аналізуючи інформацію, виявляють причини цих відхилень, що дає змогу керівнику навчального закладу провести корекцію протікання педагогічного процесу, спрямувати роботу колективу в потрібному напрямку.

За М.М.Мартиненко, контролювання – це процес людської діяльності, спрямований на встановлення корисності факту, що здійснився.

Контроль потрібний не тільки керівникам навчального закладу, але і контрольованим. В ході контролю оцінюється діяльність викладачів і майстрів виробничого навчання, відзначаються недоліки в роботі і намічуються шляхи усунення, а також аналізується і узагальнюється передовий дослід.

В організації і проведенні внутрішньоліцейного конролю багато труднощів та проблем, що зумовлені широкоаспектністю контролю; тим, що ПТНЗ ведуть як загальноосвітню, так і професійну підготовку; не всі викладачі та майстри виробничого навчання мають відповідну педагогічну освіту. Контингент учнів як у віковому,так і в соціальному рівнях відрізняється від шкільного, що потребує чіткої системи контролю за виховною та позакласною роботою в професійно-технічних навчальних закладах. І якщо для загальноосвітніх навчальних закладів є достатньо теоретичної літератури з питань організації контролю за навчальним процесом, то для професійно-технічних навчальних закладів, на жаль, недостатньо.

Крім того, керівники ПТНЗ не мають можливості часто відвідувати заняття, щоб мати чітку уяву про роботу педагогічного колективу ліцею. Діяльність керівників, здійснюючих контроль, повинна бути строго скоординованою, чітко узгодженою. Керівник повинен мати різносторонні та глибокі знання не тільки з педагогіки, але й по фізіології, психології, володіти високою загальною культурою, вміти правильно оцінювати педагогічну обстановку, розподіляти сили на основних напрямках. Необхідна чітка система внутрішньоліцейного контролю і вибір раціональних шляхів її здійснення.

В умовах демократизації суспільства, гуманізації та гуманітаризації освіти суттєво змінюються функції внутріліцейного контролю, розширюються права про­фесійних навчально-виховних закладів з цього питання. Керівники навчальних закладів отримали право самостійно контро­лювати стан навчально-виховного процесу і, таким чином, виконують певні інспекторські функції. Але, поряд з цим, демократизація ставить нові проблеми в контролі за навчально-виховним процесом. Перевірки форми про­ведення уроків, дотримання інструкцій і розпорядку навчальних занять сьогодні неефективні.

Поряд з контролем, і навіть в значній мірі замість нього, повинна бути підсилена методична допомога викладачу, майстру.виробничого навчання. Все це надає можливість докорінно перебудувати контроль за роботою кожного викладача, майстра ви­робничого навчання, враховуючи їхні індивідуальні особливості. Керівники навчальних закладів повинні уважно стави­тись до надбань педагога, вміти бачити цінне в його праці, створювати умови для творчого росту. Адже сьо­годні успіх справи багато в чому залежить від вміння керівника об'єктивно і всебічно оцінювати своїх під­леглих, їх професійні і особисті якості, бо тільки про­фесіонал, яскрава особистість може виховати і навчити собі подібних.

Як складова управлінської діяльності, внутрішньоліцейний контроль має свою специфіку. Він виконує роль ос­новного джерела інформації для прийняття управлінсь­кого рішення. І від того, як здійснюється контроль, за­лежить повнота і об'єктивність отриманих даних. Крім об'єктивності, внутрішньоліцейний контроль характеризу­ється також послідовністю, систематичністю, плановіс­тю. Важливою функцією контролю є коригування прак­тичної діяльності інженерів-педагогів. За результатами аналізу даних внутрішньоліцейного контролю керівники навчальних закладів мають можливість регулювати навчально-ви­ховний процес і створювати умови для переводу всієї системи або її частини в якісно новий стан. Таке регулювання або коригування може бути оперативним чи підсумковим. Нарешті, контроль носить і упереджую­чий характер. Досвідчені керівники професійних закла­дів не стільки «ловлять» педагогів на їх недоліках і помилках, скільки їх попереджують і допомагають вип­равити ці недоліки. В сучасних умовах особливого значення набувають гласність і гуманістичний підхід до контролю.

ІІ. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ РОЦЕСОМ.

Успішне досягнення мети і вирішення завдань внутрішньоліцейного контролю можливо тільки при умові реалізації принципів – певних вимог до організації контролю: цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, прозорість, компетентність, гуманізація, індивідуалізація диференціація. Основними принципами організації внутрішньоліцейного контролю є:цілеспрямованість, всебічність, об’єктивність, систематичність, дієвість, прозорість, компетентність, гуманізація, індивідуалізація, диференціація

Цілеспрямованість контролю заключається в точному виборі адміністрацією ліцею мети контролю, в тому, щоб направити всю роботу по контролю за навчально-виховним процесом на вирішення головних завдань, які стоять перед колективом і дієво вплинути на його роботу. Контроль здійснюється не ізольовано від всієї діяльності керівників, а в тісному зв’язку з нею.

Всебічність контролю передбачає контроль всіх сторін навчально-виховної роботи, всіх сфер педагогічного процесу, всіх категорій педагогічних працівників, а також комплексу забезпечення навчально-виховного процесу. При виконанні цієї вимоги чітко проглядається зв'язок з реаліями життя, рівень суспільної значущості підготовки кваліфікованих робітників.

Об'єктивність контролю навчально-виховного процесу – це визначення реального стану справ, точної картини педагогічних явищ, їх принципова оцінка. Об'єктивність контролю складається з правильного виявлення картини і точної оцінки стану даного питання. Вона забезпечується ґрунтовною перевіркою стану навчально-виховного процесу, аналізом фактів і виясненням причини негативних явищ. Висновки керівників за результатами контролю повинні бути обґрунтованими. Крім відображення негативних явищ, вони передбачують дієву допомогу педагогам, направлену на усунення і попередження недоліків і помилок в роботі. Для розробки і прийняття зважених рішень необхідне глибоке знання фактів, стан об’єкту контролю, достовірна інформація про нього. Вимога об'єктивності контролю також передбачає проведення перевірки діяльності викладача, класного керівника, усього педагогічного коллективу, згідно з вимогами державних стандартів і освітніх програм на основі вироблених і погоджених критеріїв.

Систематичність контролю означає постійне, планомірне, логічно послідовне вивчення стану навчально-виховного процесу і перевірку роботи викладачів, майстрів виробничого навчання і учнів на протязі всього навчального року, що дозволяє прослідкувати ріст методичної майстерності педагогічного колективу, підвищення якості знань учнів і, поряд з цим, своєчасно замітити недоліки в роботі окремих педагогів, особливо недосвідчених, виявити причини труднощів і допомогти подолати їх.

Систематичність контролю передбачає також добре продуману систему перевірки виконання прийнятих за результатами перевірки рішень. Вимога систематичності контролю передбачає створення у навчальному закладі системи контролю, яка дозволяє керувати всім ходом педагогічного процесу; регулярне проведення контролю. Тому внутрішньоліцейний контроль завчасно планується. У плані контролю конкретно визначається об'єкт контролю (хто і що буде перевірятись), суб'єкт (хто буде контролювати), технологія контролю (яким чином), терміни контролю і місце, де будуть підбиватися підсумки. План внутрішньоліцейного контролю доводиться до відома всіх учасників навчально-виховного процесу.

Дієвість контролю – це його результативність, своєчасність прийнятих рішень в ході контролю і, за його підсумками, оперативна реалізація цих рішень. З контролем не можна зв’язувати тільки виявлення недоліків, помилок в роботі педагогів. Головна задача контролю – відзначати все краще, передове, передавати позитивний досвід. Аналізуючи недоліки, керівники повинні знаходити причини їх і визначати шляхи усунення. В внутрішньоліцейному контролі досить часто має місце формалізм, коли заходи контролю проводяться для видимості, без аналізу і вияснення причин недоліків, що може привести до більшої шкоди, чим якщо би цей захід контролю не проводився зовсім. Малоефективне також загальне висвітлення недоліків, без прийняття дієвих заходів по їх усуненню. Результати перевірок повинні бути конкретними: названі особи, розкриті причини, розроблені заходи для ліквідації, вказані терміни перевірки виконання прийнятих рішень. Результативність контролю досягається не кількістю перевірок та заходів і виявлених недоліків, а глибоким аналізом їх, об’єктивними висновками, конструктивними пропозиціями, продуманою наступною роботою, направленою на виправлення недоліків та закріплення успіхів.

Прозорість контролю. Як правило, контроль здійснюється відкрито. Завчасно оголошуються терміни та об’єкти контролю, а також цілі відвідування уроків. В обговоренні результатів контролю беруть участь як перевіряючі, так і ті викладачі чи майстри виробничого навчання, робота яких контролюється. З ходом і результатами перевірки знайомиться весь педагогічний колектив, інформація та контроль доповнюють один одного. За результатами контролю проводять наради, педагогічні наради, видаються накази.

Компетентність контролюючих - дуже важливий аспект, який впливає на результати внутрішньоліцейного контролю. Контролююча особа повинна бути особистістю, щоб завдання перевірки не перетворилося в елементарне підловлювання та нагнітання страху. Повинен бути виявлений об’єктивний стан справ, надана методична допомога, підтримка, контроль повинен бути стимулом хорошої роботи. Контролюючі посадові особи повинні володіти методикою контролю, вмінням побачити достоїнства в роботі та можливі недоліки, вміння прогнозувати розвиток результатів контролю.

Гуманізація контролю спрямована на встановлення між суб'єктом і об'єктом контролю стосунків взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва. Це досягається: - відмовою у ході контролю від нав'язування педагогу варіантів діяльності, від дріб'язкової опіки і регламентації, надання йому права вільного вибору технології навчання і виховання; - створенням у ході контролю стимулів до активної творчої діяльності шляхом спільного пошуку оптимальних варіантів організації педагогічного процесу; - створенням умов для постійного самовдосконалення педагога, надання йому можливостей для експериментальної, дослідницької роботи; - об'єктивною оцінкою діяльності педагога, виявленням динаміки росту його особистості, спільним визначенням програми подальшого самовдосконалення.

Індивідуалізація контролю означає обов'язкове урахування своєрідності кожної особистості (темпераменту, рівня пізнавальних інтересів, емоційно-моральної чутливості, типу мислення і пам'яті, вольових якостей тощо) при виборі форм і методів контролю, визначенні характеру методичних рекомендацій. Ігнорування керівником навчального закладу індивідуальних особливостей педагога або незнання їх може призвести до відсутності взаєморозуміння, порушення єдності педагогічних позицій і навіть до протидії.

Диференціація контролю передбачає взаємозалежність контролю і результатів роботи всього педагогічного колективу або окремих його груп. В умовах демократизації управління навчальними закладами реалізація цієї вимоги повинна сприяти переходові педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми внутрішньоліцейного контролю -самоконтролю, тобто до роботи у режимі повної довіри із використанням лише підсумкового контролю.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: