Bacillus subtilis 23 25 страница

0,9 мл ф. б.

Рис.4.2. Схема оброблення клітинної суспензії дріжджів нітритом натрію (ф.б. – фосфатний буфер)

З кожного варіанта дослідів відбирають чашки з типовими колоніями для контролю і для кожної дози мутагену й підраховують кількість вирослих колоній (сумарно).

Обчислюють відсоток виживаності в кожній дозі мутагену для даного досліду з огляду на вихідні розведення для висівів; виживаність у контролі приймають за 100 %.

Опрацювання результатів

1. Позначимо число колоній, що виросли на трьох чашках у контролі, N, а число колоній, що виросли на трьох чашках при даній дозі – n. Для контрольних чашок здійснюють розведення вихідної суспензії в 500 разів, а опроміненої суспензії – лише в 250 разів, тобто кількість клітин, що потрапили на кожну чашку після опромінення, буде в два рази більшою. Позначимо коефіцієнт розведення контролю буквою k. Прийнявши виживаність клітин за 100 %, отримаємо виживаність при тій або іншій дозі:

Аналогічно розраховуємо виживаність і для інших доз мутагену.

Отримані дані щодо виживання клітин заносять у табл. 4.2 з урахуванням доз і кількості повторених дослідів, попередньо прологарифмувавши кожну величину виживаності:

x_i =lg S_i.

Обчислюють середнє значення виживаності для кожної дози за формулою:

1 60(15)

2 90(30)

3 120(46)

Розраховують середнє квадратичне відхилення σ, погрішність середнього арифметичного m_x за формулами:

інтервали середніх значень, враховуючи, що при р повторних дослідах число ступеней свободи дорівнює р–1.

2. На міліметровому папері побудувати графік залежності виживаності опромінених клітин від дози УФ-променів або азотистої кислоти. На осі абсцис відкладають значення використаних у досліді доз мутагенів (в ергах на квадратний міліметр або в секундах), а по осі ординат – середні логарифми виживаності. На графіку вгору й униз від крапок, що відповідають середнім значенням виживаності для кожної із доз, відкладають довірчі інтервали, що показують розмах варіювання результатів у повторних дослідах.

3. Уважно розглянути вирослі на чашках колонії. Позначити тушшю всі мутантні клони, підрахувати їхню кількість і занести дані у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Частота аденозин-залежних мутацій у дріжджів S. cerevisiae 15В-ПЧ

Середню кількість колоній на чашці визначають підрахунком колоній на чашках, засіяних для обліку виживаності. Частоту індукованих мутацій для кожної дози визначають за формулою:

C = ^M _N,

де М – кількість мутантних клонів; N – кількість колоній на переглянутих чашках. Частота появи спонтанних аденозинзалежних мутантів при такій вибірці

близька до нуля.

Всі дані з частоти індукованих мутацій за винятком спонтанного фону зводять у таблицю за повторними дослідами, як це було зроблено під час обліку виживаності. Розраховують середнє значення частот мутацій та їхні довірчі інтервали за формулами (2) і (3). Середню частоту індукованих мутацій обчислюють за формулою:

x_c =^∑ _n^xi,

де x_i значення частот мутацій, отримані в різних повторностях досліду для даної дози; n – кількість повторених дослідів.

4. За отриманими даними побудувати графік залежності виживання клітин від дози мутагену та криву доза – ефект для частоти індукованих мутацій аденозинзалежності.

Контрольні запитання

1. Що таке мутаген та мутагенез?

2. Які вам відомі мутагенні фактори? Охарактеризуйте їх.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: