ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Квота нутрієнтів (Б, Ж, В) в раціонах харчування дітей (г).
Таблиця 5 Добова потреба дитини у харчових інгредієнтах
Ремарка: в першій підгрупі дещо менші потреби в білках та дещо вищі потреби в жирах, це пояснюється потребами в цих компонентах дітей в кінці року. Підвищені потреби в вуглеводах пояснюються перевагою вуглеводів в добовому енергетичному забезпеченні раціонів харчування, поступово досягаючи енергетичного забезпечення раціонів дітей старшого віку та дорослих (роль жирового компоненту зменшується до 30%, вуглеводного наростає до 55-60%). Співвідношення Б:Ж:В – 1:1:4.
Повноцінні білки (тваринні) мають у своєму складі увесь спектр незамінних амінокислот (для дітей раннього віку – 10, для дорослих – 8). Для забезпечення оптимального рівня анаболічних процесів дитина повинна споживати в необхідній кількості особливо цінні продукти, які являються носіями цих білків (молоко і молочні продукти – м’який сир, твердий сир, кисло-молочні; рибу, яйця). Раціони повинні бути забезпечені віковити потребами в вітамінах (жирних та водорозчинних), мікроелементах, білками рослинного походження (неповноцінними). Всі ці параметри досягаються раціонально складеним асортиментом страв, їх поєднанням (композицією), високими смаковими якостями страв, їх красивою і вишуканою подачею. Ці вимоги до годування дітей стимулюють апетит (центр апетиту) і готовність ферментативних систем не тільки на органному рівні, але й на рівні тканин (клітин) до активних процесів метаболізації, пластичних і анаболічних процесів, що забезпечує ріст і розвиток дитини. Раціональне харчування дітей раннього віку безсумнівно є однією з ефективних засад в профілактиці балатьох хронічних захворювань дорослого населення. Дієтологія включає в себе 3 основних розділи: - Вміння (знання) підібрати відповідний асортимент страв, вдало їх поєднати, провести розрахунки кожного годування по забезпеченню основними харчовими компонентами та енергією, окремо визначити квоту повноцінного білка і олії. - Скласти рецептуру кожної страви на підставі якої формується картотека страв. - Розробити технологію приготування кожної страви.
Для студентів рекомендується лише частина першого розділу: вибрати асортимент страв, продуктів, їх об’єми і вдало поєднати (необхідний мінімум з питань дієтології здорової дитини); контролем буде слугувати енергетична цінність кожного годування. Вдало складене меню по енергетичній цінності буде коливатися в межах ±50-60 Ккал.
Є група продуктів і страв, які щодня повинні бути в меню (молоко, соки, фрукти, овочеві страви, каші, солодощі, салати) в певній кількості, а інші – в середній кількості за тиждень (м’який сир, яйця). Cніданки і вечеря повинні бути теплими з достатньою кількістю теплого питва. Другий сніданок, підвечірок (полуденок) передбачає молоко, кисло-молочні продукти, молочний кисіль, солодощі (здоба, випічка, вафлі, мармелад, цукерки – молочна помадка, джеми, повидло, варення, мед тощо), фрукти.
Таблиця 6
Кількість калорій, необхідних для дітей різного віку
Алгоритм виконання 3 етапу Таблиця 7 Розподілення калоражу залежно від прийому їжі.
Алгоритм виконання 4 етапу. Таблиця 8 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|