Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Перелік тем для написання рефератів




Постмодерністський виклик сучасній політології і політиці та його впливи на пострадянському просторі.

Постмодерністська методологія пізнання нових суспільно-політичних реалій.

Феміністичні рухи та жіночі студії – чинник змін в теорії та практиці політики.

Поєднання фемінізму з новітніми формами суспільно-політичного дискурсу (постмодернізм) і перехід до вивчення гендеру.

Емпіричні свідчення ціннісного зсуву та поширення постматеріалістичних цінностей у дослідженнях Р.Інглхарта.

М.Доган про зростаючу недовіру громадян плюралістичних демократій до основних інститутів політичного режиму.

Постмодерністські рефлексії щодо проявів зсуву цінностей та їх відтворення на індивідуально-особистісному рівні.

Дискурсивна версія ідентифікації, її передумов і характеру С.Холла.

З.Бауман про сучасну та постсучасну людину.

Ф.Фукуяма про кінець історії як закінчення боротьби за суспільне визнання та тріумф лібералізму.

Самість, рефлексивність ідентичності в умовах радикалізованого модерну за Е.Гідденсом.

Ідентичність в умовах глобалізації за М.Кастельсом.

Концепт “соціального капіталу” як зразок взаємодоповнюючого теоретичного проекту.

Світове суспільство ризику за У.Беком.

Глобалізація як глокалізація: Р.Робертсон.

Глобалізм - ідеологія неолібералізму, орієнтована на витіснення та підміну світовим ринком політичної діяльності.

Економічні фактори глобалізації та їх політична роль: позитивні та негативні абсолютизації.

Переосмислення ролі держави у розробці та реалізації проекту економічної трансформації.

Ідеологія “третього шляху” глобалізації як реалізації компетентного консеквенціалізму і космополітичної демократії.

Суспільні чинники впливу на перебіг і наслідки глобалізації.

Концептуалізація політичних інститутів як правил політичної гри (Д.Норт, К.Шепсл, А.Степан, П.Холл та ін.)

Дискусійні аспекти потрактування політичних інститутів.

Формальні та неформальні інститути, напрямки їх впливу на політичну поведінку за Д.Нортом і Р.Патнемом.

Аналіз специфіки співвідношення формального-неформального в конституційно-правових (ліберальних) демократіях В.Меркеля та А.Круассана.

Розширення “сірої” зони (тіньовизація), його чинники та шляхи подолання: моделі Є.де Сото та Г.Мюрдаля.

Функціональність-недієздатність демократії в регіонах Італії та її підстави за Р.Патнемом.

Корпоративізм та неокорпоратизм за Ф.Шміттером.

Дослідження мережевих соціальних зв’язків Д.Марша та С.Родса.

 

 

Питання до іспиту.

1. Д.Істон про нову революцію в політичній науці.

2. Особливості сучасної політичної науки.

3. Критерії професіоналізму західної політології.

4. Структура політичної науки.

5. Характеристики парадигмального стану політології.

6. Г.Алмонд про школи і секти в політичній науці.

7. Неомарксистське потрактування сучасної ситуації в політології.

8. Парадигмальні перспективи політології як наукової дисципліни.

9. Постмодерністський виклик сучасній політичній науці.

10. Характерні риси постмодернізму як методології пізнання суспільно-політичних реалій.

11. Домінуючі версії постмодернізму та їх відтворення в політології.

12. Оцінки постмодернізму і його ролі в соціально-політичних дисциплінах.

13. Феміністичний виклик і особливості його відтворення в політології.

14. Провідні напрямки феміністської соціально-політичної думки.

15. Нові тенденції феміністського потрактування політики в сучасних умовах.

16. Особливості концептуалізації сучасності представниками основного напрямку суспільно-політичної думки.

17. Д. Белл про параметри постіндустріального суспільства та його політики.

18. “Радикальний модерн” Е.Гіддеса та “нова сучасність” У.Бека: політологічний зріз.

19. Політична незакінченість модерного проекту за Ю.Габермасом і А.Туреном.

20. Зміна параметрів ідентичності на зламі 60-70-х рр., її підстави та вияви в політиці.

21. Р.Інглхарт та М.Доган про ціннісний зсув ї його наслідки.

22. Постмодерністські рефлексії щодо змін ідентичності та їх вплив на оновлене бачення політики.

23. Зміни ідентичності та їх відтворення в політиці очима представників основного напрямку західної суспільно-політичної думки.

24. Нові виміри ідентичності та сучасна політична практика.

25. Фактори актуалізації проблеми соціальності в сучасній політології.

26. Постмодерністські оцінки ситуації в країнах Заходу. Ідея “кінця соціального та політичного”.

27. Ліберальний погляд на сучасний соціум і шляхи його інтеграції.

28. Комунітаристська альтернатива соціальності.

29. Напрямки синтезу ліберальної і комунітаристської парадигм.

30. Соціальний капітал і його вплив на політичне функціонування.

31. Соціальні рухи та їх значення в суспільно-політичному житті.

32. Умови розвитку та специфічні характеристики нових соціальних рухів.

33. Соціальні рухи як чинник суспільно-політичних інновацій.

34. Соціальні рухи і громадянське суспільство. Погляди М.Фуко і Ю.Габермаса.

35. Сучасні дискурси з проблем громадянського суспільства.

36. Напрямки концептуалізації новітніх рис і функцій громадянського суспільства і соціальних рухів.

37. Глобальні виклики як головний об’єкт міждисциплінарних досліджень.

38. Логіки та виміри глобалізації (акультуральний аспект).

39. Культурні виміри глобальних процесів. Політичні наслідки глобалізації як глокалізації.

40. Глобалізм, глобальність та глобалізація за У.Беком.

41. Економічні фактори глобалізації та їх політична роль: підходи і оцінки.

42. Перспективи політичного регулювання економічного розвитку в умовах глобалізації.

43. Концептуалізація суспільних чинників впливу на перебіг і наслідки глобалізації.

44. Дискурси щодо долі демократії в глобальному світі.

45. Фактори актуалізації інституційного аналізу в сучасній зарубіжній політології та його характеристики. Дискусії навколо нового інституціоналізму та його аналітичних спроможностей.

46. Концептуалізація політичних інститутів.

47. Формальне-неформальне в теорії та практиці інститутів.

48. Особливості логік обміну – відповідності у потрактуванні політичних інститутів.

49. Концептуалізація інституційної стабільності та змін.

50. Різновиди нового інституціоналізму та їх особливості: нормативний та історичний підходи.

51. Різновиди нового інституціоналізму та їх особливості: неоінституційний аналіз з позицій теорії раціонального вибору і соціальний інституціоналізм.

52. Різновиди нового інституціоналізму та їх особливості: неоінституційне потрактування міжнародних відносин та структурний підхід.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных