Розділ 1 Основні поняття та історія мінералогії

Вивченням мінералів займається одна з фундаментальних геологічних наук - мінералогія.

Мінералами називають природні тіла, які мають певний хімічний склад і фізичні властивості й утворюються в результаті геохімічних процесів, які проходять у земній корі.

Мінерали здавна дивують своєю красою, правильною формою кристалів, "магічним" блиском граней. Вся історія й культура людства найтісніше пов'язані з мінералами. Сфера їхнього застосування воістину неосяжна-від примітивних знарядь праці й невигадливих прикрас і талісманів до комп'ютерів і космічних апаратів.

Мінералогія найдавніша геологічна наука.

Перші спроби класифікувати мінерали минулого зроблені давньогрецькими вченими: Арістотелем (384-322рр. до н.е.) і його учнем Теофрастом (371-285 рр. до н.е.).

Уродженцем Хорезма Аль-Біруні (972-1048рр.) були виявлені фізичні ознаки мінералів, а саме: твердість і питома вага. Інший учений, уродженець Бухари, Авіценна (980-1037 рр.) розробив класифікацію відомих на той час мінералів.

Чеський лікар Георгій Бауер-Агрікола (1490-1555рр.) у книзі «Про походження мінералів» узагальнив фактичний матеріал, що накопичився при розробленні рудних родовищ.

Розвиток вітчизняної мінералогії можна розділити на чотири етапи.

Перший етап пов'язаний з ім'ям геніального російського вченого М.В.Ломоносова (1711-1765рр.) і його послідовника у сфері мінералогії В.М. Севергіна (1765-1826рр.). М.В.Ломоносов склав перший вітчизняний каталог мінералогічних колекцій кабінету Академії наук.

Другий етап характеризується збором великої кількості фактичного мінералогічного матеріалу й детальним описом останнього. Цей етап тривав близько 150 років. Особливу увагу в цей час звертали на вивчення форми кристалів, визначення твердості, питомої ваги й хімічного складу. Найбільш значну роль в описовій мінералогії зіграли академіки Н.І. Кокшаров (1818-1892рр.) і П.В. Єремєєв (1830-1899 рр.).

Наприкінці XIX ст. починається третій етап у розвитку вітчизняної мінералогії, що характеризується узагальненням матеріалу, що накопичився раніше, і розвитком генетичної мінералогії. Цей етап тісно пов'язаний з ім'ям акад. В.І.Вернадського (1863-1945рр.), якого по праву можна вважати основоположником генетичної мінералогії та геохімії.

В. І. Вернадський підійшов до вивчення мінералів з точки зору хімії. Він розглядав мінерали як продукти природних хімічних реакцій, а мінералогію - як хімію земної кори.

Родоначальником кристалохімічного напрямку варто вважати акад. Є. С. Федорова (1853-1919рр.).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: