М'язи стінок вісцеральної порожнини

Мускулатура стінок вісцеральної порожнини диференційована на прямий і два косі м'язи живота. Глибокі шари внутрішнього косого м'яза живота називають міжреберним м'язом.
Зовнішній косий м'яз живота (m. abdominis obliquus externus) є безпосереднім продовженням перших вентральних пластин міомерів, що утворюють серединні вентральні конуси хвостового відділу тіла, і тому має подібну з ними орієнтацію волокон — спереду і зверху, назад і вниз.
Співвідношення площ, які займають зовнішні і внутрішні косі м'язи живота, пов'язано з місцезнаходженням задніх крайових вигинів міомерів. Так, у риб (рис. 223-226) цей вигин зміщений вниз, у інших він розташований ближче до горизонтальної септи (рис. 227-228), а в третіх (рис. 220) — проходить по середині вентральної частини тіла;
Внутрішній косий м'яз живота (m. abdominis obliquus internus) npoдовжує пластини міомерів, що утворюють їх фланги, і має подібну з ними орієнтацію волокон — спереду і знизу, назад і вверх (рис. 217).
Волокна в дистальній частині даного м'яза орієнтовані більш поздовжньо, тому його ще називають прямим м'язом живота. Глибокі шари внутрішнього косого м'яза живота розташовуються між і нижніми ребрами і називаються міжреберним м'язом (m. intercostalis). При цьому в утворенні міжреберного м'яза може брати участь і зовнішній косий м'яз живота, як це спостерігається у щуки.
У колючеперих риб з торакальним положенням черевних плавців стінки вісцеральної порожнини утворює м'яз, що починається на постклейтральній кістці і йде назад і вгору. Заднім краєм вона покриває глибокий вентральний латеральний м'яз, що лежить вузьким тяжем біля горизонтальної септи, і кріпиться до міосепт, які розділяють сегменти дорсального глибокого латерального м'яза.

Рис. 223. М'язи тулуба пузанка (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; З — латеродорсальний м'яз; 4 — парасагітальна септа; 5 — медіодорсаль-ний м'яз; 6 — горизонтальна септа; 7 — задній надкільовий м'яз; 8 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 9 — задній підкільовий м'яз
При цьому може зберігатися нормально виражена його сегментація (королівський спиноріг, морський чорт), септи редукуються (спиноріг, Fugu rubripes, риба-лопатка) (рис. 228-232).
Прямий м'яз живота (m. abdominis rectus або m. ventralis rectus або m. coraco-analis rectus) розташовується у вигляді вузького сегмен-тованого тяжа по обидва боки білої лінії тіла (linea alba) між основами грудних і черевних плавців у костистих риб з абдомінальним розташуванням грудних плавців (оселедцеві, лососеві, щукові, коропові, кефалеві) (рис. 223, 224, 233-238).
У риб із торакальним положенням черевних плавців прямого м'яза живота, як правило, немає (рис. 220, 221, 225, 226).

Рис. 224. М'язи тулуба лосося (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; З — поперечна септа; 4 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 5 — міомер; 6 — горизонтальна септа; 7 — середній надкільовий м'яз; 8 — задній надкільовий м'яз; 9 — задній підкільовий м'яз; 10 — середній підкільовий м'яз; 11 — задній згин міомера; 12 — передній згин міомера; 13 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 14 — прямий м'яз живота; 15 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 16 — внутрішній косий м'яз живота; 17 — зовнішній косий м'яз живота; 18 — біла лінія тіла

Рис. 225. М'язи тулуба окуня (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 3 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 4 — передній згин міомера; 5 — задній згин міомера; 6 — горизонтальна септа; 7 — задній надкільовий м'яз; 8 — внутрішній косий м'яз живота; 9 — зовнішній косий м'яз живота; 10 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 11 — прямий м'яз живота; 12 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 13 — задній підкільовий м'яз

Рис. 226. М'язи тулуба судака (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 2 — задній надкільовий м'яз; 3 — міомер; 4 — поперечна септа; 5 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 6 — горизонтальна септа; 7 — передній згин міомера; 8 — задній згин міомера; 9 — внутрішній косий м'яз живота; 10 — зовнішній косий м'яз живота; 11 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 12 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 13 — прямий м'яз живота; 14 — біла лінія тіла; 15 — задній підкільовий м'яз

Рис. 227. М'язи тулуба зірчастої камбали (за Вронським А. А., Николай-чук Л. О., 1989 p.): 1 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 2 — горизонтальна септа; 3 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 4 — передній згин міомера; 5 — задній згин міомера; 6 — поперечна септа; 7 — міомер; 8 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 9 — вентральний глибокий латеральний м'яз
У багатьох видів риб першої і другої зазначених груп цей м'яз представлений дистальними краями внутрішнього косого м'яза живота, тому волокна його орієнтовані поздовжньо, але все-таки зберігається дещо косе їхнє розташування. Якщо м'яз цілком відособлений від обох косих м'язів септальною перегородкою, волокна його йдуть чітко поздовжньо.
Орієнтація волокон і відособленість прямого м'яза живота в костистих риб залежать також від ступеня латерального сплюснення тіла. У риб, тіло яких значно стиснуте з боків, його немає (камбало-подібні, щетинкозубі, бельдюгові, цеполові, ставридові).
У риб родини вудильщикоподібних прямий м'яз живота найчіткіше відособлений від глибокого вентрального латерального м'яза. Лри цьому прямий м'яз живота представлений тонкими шарами м'язових сегментів із сполучнотканинними перемичками.
Аналогічна будова цього м'яза характерна для риб родини скалозубих; деякі з них здатні «роздувати» черевну порожнину (рис. 232).

Рис. 228. М'язи тулуба королівського спинорога (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): 1 — поперечна септа; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 3 — передній згин міомера; 4 — задній згин міомера; 5 — 6 — сухожилок, утворений на дистальних краях міосепт, які розділяють дорсальні фланги міомерів; 7 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 8 — горизонтальна септа; 9 — міомер; 10 — прямий м'яз живота; 11 — внутрішній косий м'яз живота; 12 — зовнішній косий м'яз живота

Рис. 229. М'язи тулуба спинорога (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): 1 — передній згин міомера; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 3 — задній згин міомера; 4 — горизонтальна септа; 5 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 6 — зовнішній косий м'яз живота; 7 — прямий м'яз живота; 8 — внутрішній косий м'яз живота.

Рис. 230. М'язи тулуба морського чорта (за Вронським А. А., Николай-чук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 2 — горизонтальна септа; З — передній згин міомера; 4 — задній згин міомера; 5 — гіпохордальний поздовжній м'яз; 6 — поперечна септа; 7 — міомер; 8 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 9 — зовнішній косий м'яз живота; 10 — передній надкільовий м'яз; 11 — задній надкільовий м'яз; 12 — прямий м'яз живота; 13 — задній підкільовий м'яз

Рис. 231. М'язи тулуба риби-лопатки (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — Дорсальний глибокий латеральний м'яз; 2 — задній згин міомера; 3 — передній згин міомера; 4 — горизонтальна септа; 5 — поперечна септа; б — міомер; 7 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 8 — задній клейт-ральний м'яз; 9 — прямий м'яз живота; 10 — передній надкільовий м'яз; И — середній підкільовий
Своєрідно побудований прямий м'яз живота у прометеєвої риби, в якої він не сегментований, а волокна його орієнтовані каудовентрально (рис. 239).
У колючеперих риб зміщення черевних і грудних плавців кра-ніодорсально впливає на зміни в будові мускулатури черевної порожнини, не порушуючи загальної схеми її будови, хоча своєрідне косе розташування заднього клейтрального м'яза визначається відповідним положенням клейтрума.
Отже, будова мускулатури стінок вісцеральної порожнини залежить від положення і ступеня розвитку нижніх ребер, форми тіла, положення парних плавців, а також ступеня розвитку їхньої рухової мускулатури.

Рис. 232. М'язи тулуба Fugu rubripes (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — задній згин міомера; 2 — міомер; 3 — поперечна септа; 4 — горизонтальна септа; 5 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 6 — передній згин міомера; 7 — латеродорсальний м'яз; 8 — медіодорсальний м'яз; 9 — медіовент-ральний м'яз; 10 — латеродорсальний м'яз; 11 — зовнішня птерігіофорна мускулатура непарних плавців; 12 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 13 — задній клейтральний м'яз; 14 — клейтрум; 15 — передклейт-ральний м'яз; 16 — передній надкільовий м'яз; 17 — задній надкільовий м'яз; 18 — прямий м'яз живота; 19 — задній підкільовий м'яз
У кузовків тіло покрите панциром, а мускулатури живота як такої взагалі немає. Велика частина черевної порожнини в них прикрита тільки сполучною тканиною. У риб ряду вудильщикоподібних, раціон яких складають відносно великі харчові об'єкти, черевна порожнина особливо об'ємна і являє собою сполучнотканинний мішок із тонкими м'язовими стінками.

Рис. 233. М'язи тулуба щуки (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд знизу; II — вигляд збоку; III — вигляд зверху; 1 — зовнішній косий м'яз живота; 2 — внутрішній косий м'яз живота; 3 — прямий м'яз живота; 4 — передній підкільовий м'яз; 5 — середній підкільо-вий м'яз; 6 — задній підкільовий м'яз; 7 — передній надкільовий м'яз; 8 —і міомер; 9 — поперечна септа; 10 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 11 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 12 — передній згинг міомера; 13 — задній згин міомера; 14 — задній надкільовий м'яз; 15 —> горизонтальна септа; 16 — середній підкільовий м'яз; 17 — передній підкільовий м'яз; 18 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 19 — вентральний поверхневий латеральний м'яз

Рис. 234. М'язи тулуба коропа (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — задній надкільовий м'яз; 3 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 4 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 5 — передній згин міомера; 6 — задній згин міомера; 7 — поперечна септа; 8 — зовнішній косий м'яз живота; 9 — внутрішній косий м'яз живота; 10 — вентральний поверхневий латеральний м'яз 11 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 12 — прямий м'яз живота; 13 — середній підкільовий м'яз; 14 — задній підкільовий м'яз

Рис. 235. М'язи тулуба ляща (за Вронським А.. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — поперечна септа; 2 — міомер; 3 — передній надкільовий м'яз; 4 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 5 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 6 — горизонтальна септа; 7 — задній надкільовий м'яз; 8 — зовнішній косий м'яз живота; 9 — внутрішній косий м'яз живота; 10 — вентральний поверхневий латеральний м'яз 11 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 12 — передній згин міомера; 13 — задній згин міомера; 14 — біла лінія тіла; 15 — прямий м'яз живота; 16 — середній підкільовий м'яз; 17 — задній підкільовий м'яз

Рис. 236. М'язи тулуба товстолоба (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; З — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 4 — горизонтальна септа; 5 — задній надкільовий м'яз; б — поверхневі міжпроменеві м'язи хвостового плавця; 7 — зовнішній косий м'яз живота; 8 — внутрішній косий м'яз живота; 9 — передній підкільовий м'яз; 10 — середній підкільовий м'яз; 11 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 12 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 13 — задній підкільовий м'яз

Рис. 237. М'язи тулуба чехоні (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд збоку; III — вигляд знизу; 1 — передній надкільовйй м'яз; 2 — задній надкільовий м'яз; 3 — міомер; 4 — поперечна септа; 5 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 6 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 7 — горизонтальна септа; 8 — передній згин міомера; 9 — задній згин міомера; 10 — зовнішній косий м'яз живота; 11 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 12 — внутрішній косий м'яз живота; 13 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 14 — задній підкільовий м'яз; 15 — біла лінія тіла; 16 — прямий м'яз живота

Рис. 238. М'язи тулуба чорної кефалі (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): 1 — передній надкільовий м'яз; 2 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 3 — дорсальний поверхневий латеральний м'яз; 4 — горизонтальна септа; 5 — середній надкільовий м'яз; 6 — задній надкільовий м'яз; 7 — зовнішній косий м'яз живота; 8 — внутрішній косий м'яз живота; 9 — міомер; 10 — поперечна септа; 11 — вентральний поверхневий латеральний м'яз; 12 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 13 — передній згин міомера; 14 — задній згин міомера; 15 — задній підкільовий м'яз

Рис. 239. М'язи тулуба прометеєвої риби (за Вронським А. А., Николайчук Л. О., 1989 p.): І — збоку; II — знизу; 1 — дорсальний глибокий латеральний м'яз; 2 — горизонтальна септа; 3 — передній згин міомера; 4 — задній згин міомера; 5 — вентральний глибокий латеральний м'яз; 6 — прямий м'яз живота

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: