Вісцеральна мускулатура

Вісцеральна мускулатура костистих риб має більш складну будову, ніж у хрящових (рис. 246-248). У зв'язку з появою зябрової кришки зникає система зябрових констрикторів, але ускладнюються похідні констрикторів щелепної і під'язикової дуг, зокрема, з'являються м'язи, що приводять у рух зяброву кришку.
Піднімач зябрової кришки (m. levator operculi), як правило має, три порції, що нечітко віддиференційовані одна від одної. М'яз по-, читається на латеральній стороні криловушної кістки (os pteroticum) і потім його волокна віялоподібно розходячись, прикріплюються вздовж верхнього краю зябрової кришки.

Рис. 244. М'язи нижньої поверхні голови щуки (за Феттером Б., 1876 p.): 1, 2 — волокна підтягувана під'язикової кістки, що закінчуються на зубній кістці вентрально від міжнижньощелепного м'яза; 3 — нижня щелепа; 4 — підборідно-під'язиковий м'яз; 5 — під'язиково-язиковий вентральний м'яз; 6 — під'язиково-язиковий дорсальний м'яз; 7 — під'язикова кістка; 8 — ниж-ньощелепно-міжзяброкришко-під'язикова зв'язка; 9 — промені зябрової перетинки; 10 — зяброва дуга; 11 — міжкришкова кістка; 12 — клейтрум; 13 — грудинно-під'язиковий м'яз; 14 — задньозяброва кістка; 15 — кінцевий сухожилок грудинно-під'язикового м'яза, що йде від задньозябрової кістки до нижнього кінця гіоїда; 16 — волокна підтягувана під'язикової кістки, що закінчуються на зубній кістці дорсально від міжнижньощелепного м'яза; 17 — міжщелепний м'яз
В окуня розподіл м'яза на порції більш чіткий, ніж у щуки. Цей м'яз іннервується гілкою лицьового нерва, є похідним стискача гіоїдної дуги (m. constrictor hyomandibularis dorsalis) акулових риб і, як вказує назва, піднімає зяброву кришку.
Розширювач зябрової кришки (m. dilatator operculi) лежить перед вищеописаним м'язом і має вигляд трикутника, спрямованого вершиною вниз. Верхньою широкою частиною м'яз прикріплюється до зовнішнього краю криловушної кістки, а закінчується на верхньому передньому куті зябрової кришки. За походженням м'яз є

Рис. 245. М'язи вентральної поверхні голови коропа (за Гіммельрейхом Г. О., 1959 p.): 1 — промені зябрової перетинки; 2 — підкришка; 3 — зяброва кришка; 4 — міжкришка; 5 — передкришка; 6 — привідний м'яз нижньої Щелепи; 7 — передверхньощелепна кістка; 8 — нижня щелепа; 9 — ростральна частина підборідно-під'язикового м'яза; 10 — нижньощелепно-гіоїдна зв'язка; 11 — каудальна частина підборідно-під'язикового м'яза; 12 — нижній кінець гіоїда; 13 — під'язиково-язиковий вентральний м'яз; 14 — під'язиково-язиковий дорсальний м'яз; 15 — поверхневий відвідний м'яз грудного плавця

Рис. 246. М'язи бічної поверхні голови щуки, середній шар привідного м'яза нижньої щелепи знятий (за Феттером Б., 1876 p.): 1 — піднебінна кістка; 2 — зовнішня крилоподібна кістка; 3; — привідний м'яз нижньої щелепи (пунктиром позначено закінчення цього м'яза на нижній щелепі); 4 — привідний м'яз піднебінної дуги; 5 — середня крилоподібна кістка; б — піднімач піднебінної дуги; 7 — пунктиром показано місце початку і закінчення середнього шару привідного м'яза нижньої щелепи; 8 — м'яз розширювач зябрової кришки; 9 — задній кут суглобового відростка під'язиково-нижньощелепної кістки; 10 — м'яз піднімач зябрової кришки; 11 — трапецієподібний м'яз; 12 — задня скронева кістка; 13 — надклейтральна кістка; 14 — зяброва кришка; 15 — підкришка; 16 — міжкришка; 17 — пунктиром показано місце початку і закінчення середнього привідного м'яза нижньої щелепи; 18 — під'язиково-язиковий дорсальний м'яз; 19 — перед-кришка; 20 — глибокий шар привідного м'яза нижньої щелепи; 21 — нижьощелепно-міжкришко-гіоїдна зв'язка; 22, 24 — квадратна кістка; 23 — кінцевий сухожилок глибокої порції привідного м'яза нижньої щелепи, що кріпиться на меккельовому хрящі; 25 — верхня щелепа

Рис. 247. М'язи бічної поверхні голови окуня (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 р. з деякими змінами): 1 — піднімач піднебінної дуги; 2 — трапецієподібний м'яз; 3 — розширювач зябрової кришки; 4 — м'яз піднімач зябрової кришки; 5 — глибокий відвідний м'яз грудного плавця; 6 — поверхневий відвідний м'яз грудного плавця; 7 — привідний м'яз нижньої щелепи
віддиференційованою частиною піднімача піднебінної дуги (m. levator arcus palatini), іннервується гілками лицьового нерва, і є похідним дорсального констриктора щелепної дути. При скороченні цього м'яза задня частина зябрової кришки відводиться вбік.
Привідний м'яз зябрової кришки (m. adductor орегсиїї) починається на бічній поверхні потиличної ділянки черепа, так що місце його початку прикрите тулубовою мускулатурою. Волокна м'яза тягнуться в поперечному напрямку і прикріплюються до внутрішньої поверхні зябрової кришки. М'яз іннервується лицьовим нервом, і є похідним т. constrictor dorsalis акулових риб.
Спереду від зябрової кришки лежать м'язи, які здійснюють рух кісткових елементів верхньої і нижньої щелеп. Вони утворюють так звані «щоки» риб.
Привідний м'яз нижньої щелепи (m. adductor mandibulae) лежить попереду передкришкової кістки.

Рис. 248. М'язи бічної поверхні голови коропа (за Гіммельрейхом Г. О., 1959 p.): 1 — піднімач зябрової кришки; 2 — розширювач зябрової криш-Іси; 3 — піднімач піднебінної дуги; 4 — привідний м'яз піднебінної дуги; 5 — Передній шар привідного м'яза нижньої щелепи; 6 — поверхневий дорсальний шар привідного м'яза нижньої щелепи; 7 — передверхньощелепна. кістка; 8 — верхньощелепна кістка; 9 — нижня щелепа; 10 — поверхневий ^вентральний шар привідного м'яза нижньої щелепи; 11 — нижньощелепно -міжкришко-гіоїдна зв'язка; 12 — підтягувач гіоїда; 13 — передкришка; 14 — нижній кінець гіоїда; 15 — міжкришка; 16 — промені зябрової перетинки; 17 — підкрищка; 18 — зяброва кришка

Рис. 249. Глибокі м'язи вентральної поверхні вісцерального апарата коропа (за Гіммельрейхом Г. О., 1959 p.): 1 — нижня щелепа; 2 — нижньоще-лепно-гіоїдна зв'язка; 3 — гіоїд; 4 — під'язиково-нижньощелепна кістка; 5, 7, 19, 22 — косі вентральні медіальні м'язи І—IV зябрових дуг; 6, 9, 10, 18, 21 — косі вентральні м'язи I-V зябрових дуг; 8 — ріжково-зяброві елементи I-V зябрових дуг; 11 — нижній відтягувач дорсальної зябрової дуги; 12 — стравохід; 13 — підвісок; 14 — зовнішній глотково-ключичний (клей-тральний) м'яз; 15 — внутрішній верхній глотково-ключичний (клейтраль-ний) м'яз; 16 — внутрішній нижній глотково-ключичний (клейтральний) м'яз; 17 — глотково-дужковий м'яз; 20, 23 — косі вентральні латеральні м'язи І—II зябрових дуг; 24 — відтягувач гіоїда
Волокна його розходяться віялоподібно в напрямку знизу вгору. При детальному вивченні в цьому м'язі можна розрізнити три порції. М'яз починається на бічній поверхні мозкового черепа, зокрема на клиновушній кістці, і на передній поверхні предкришки, закінчується на задній частині нижньої щелепи і задньому верхньому краї верхньощелепної кістки. Він іннервується нижньощелепною гілкою трійчастого нерва, є гомологом однойменного м'яза акулових риб і при скороченні закриває рот, приводячи нижню щелепу, а також відтягує назад задній кінець верхньощелепної кістки.
Піднімач піднебінної дуги (m. levator arcus palatini). У щуки велика частина волокон цього м'яза лежить під привідним м'язом нижньої щелепи і видна тільки після його видалення. У окуня в зв'язку з меншим розвитком привідного м'яза нижньої щелепи, верхня частина піднімача піднебінної дуги оголена і добре видна з поверхні. В обох представників передній край цього могутнього м'яза бере участь в утворені заднього краю очної орбіти. М'яз починається на передній частині бічної поверхні слухової ділянки мозкового черепа і закінчується на латеральній поверхні під'язиково-нижньощелнпної кістки. Відповідно до такого розташування його ще називають піднімач під'язиково-нижньощелепної кістки (m. levator hyoman-dibulare). Інервується м'яз гілками трійчастого нерва і є похідним піднімача піднебінно-квадратного хряща акулових риб.
Привідний м'яз піднебінної дуги (т. adductor arcus palatini) лежить ще глибше, під вищезгаданим м'язом. Щоб його побачити повністю, необхідно зняти піднімаючий м'яз. Однак невелика частина м'яза видна і з поверхні, у задньому нижньому куті очної орбіти. М'яз починається на бічній частині мозкового черепа, а закінчується на під'язиково-нижньощелепних і крилоподібних кістках.
Трапецієподібний м'яз (m. trapezius) — невеликий м'яз, що лежить над верхнім краєм зябрової кришки. Він ніби оточений з усіх боків кістковими утвореннями. З боків попереду знаходяться відростки pter- і epioticum; позаду він входить у вилочку, утворену кістами плечового пояса — post- і supratemporale. Таким чином, як і в акули, цей м'яз зв'язує плечовий пояс з потиличною ділянкою черепа і так само, як в останньої, іннервується самостійною гілкою блукаючого нерва, гомологічною додатковому нерву ссавців.
У коропа в зв'язку із щільним зрощенням вищезгаданих кісток цей м'яз відсутній.
Велика кількість дрібних м'язів, що приводять у рух вісцеральний апарат, зокрема окремі зяброві дуги, представлена на рис. 244-249, тому ми не будемо зупинятися на них детально.
Очні м'язи розташовуються в ділянці очної ямки, їх шість (чотири прямі і два косі). їхнє розташування, найменування й іннервація у костистих риб такі ж, як і у всіх вищих хребетних, і цілком відповідає таким у акулових риб, тому докладно на них можна не зупинятися. Відмінність полягає тільки в тому, що чотири прямі м'язи медіальними частинами щільно охоплюють зоровий нерв і разом з ним входять в особливу трубку (myodom) у. кістках черепа, на дні якого і прикріплюються.

М'язи плавців

М'язи парних і непарних плавців у зв'язку з їхньою більшою рухливістю, ніж у акулових риб, ускладнюються. Вони диференційовані на окремі пучки, або шари, що виконують різні функції.
М'язи непарних плавців складаються з окремих пучків, які йдуть до плавцевих променів, і піднімають або опускають останні.
Опускачі (m.m. depressor) — невеликі м'язи, що прикріплюються з каудального боку променя і служать для опускання променів плавця.
Піднімачі (m.m. erector) — волокна цих (у щуки подвійних) м'язів фіксуються до передньої частини плавцевих променів і при скороченні їх піднімають.
Крім двох вищезгаданих груп м'язів можна побачити також невеликі м'язові пучки (особливо розвинені в щуки) м'язи відхилювачі (m.m. inclinater), що йдуть від променя до шкіри і до сполучнотканинного футляра тулубової мускулатури.
Парні плавці у зв'язку з рухливістю, зокрема із самостійною рухливістю переднього і заднього країв, мають дорсальну і вентральну групи м'язів, що диференційовані на окремі пучки, які відтягають і притискають передні і задні промені плавця.
М'язи грудних плавців.
Поверхневий відвідний м'яз (abductor superficialis) відводить грудний плавець. Він починається на внутрішній поверхні клейтрума і закінчується на основах променів плавця, займаючи майже всю латеральну поверхню основи грудного плавця.
Глибокий відвідний м'яз (т. abductor profudus) лежить під поверхневим м'язом, і його нижня частина виступає з-під вентрального краю поверхневого м'яза. Відтягнувши поверхневий м'яз вгору, видно, що глибокий відвідний м'яз починається на коракоїді і закінчується на латеральній поверхні основ променів плавця.
Поверхневий привідний м'яз (т. adductor superficialis) відрізняється майже вертикальним розташуванням волокон, що йдуть від іверхньої частини клейтрума до основ променів плавця. У щуки він розвинений слабко.
Глибокий відвідний м'яз (m. abductor profudus) лежить вентральніше вищезгаданого м'яза, його волокна тягнуться більш-менш горизонтально. Він починається на медіальній поверхні коракоїда і закінчується на основах променів.

Поверхневий привідний м’яз (m. adductor superficialis) відрізняється майже вертикальним розташуванням волокон, що йдуть від верхньої частини клейтрума до основ променів плавця. У щуки він розвинений слабо.

Глибокий привідний м’яз (m. adductor profundus) лежить вентральніше вищезгаданого м’яза, його волокна тягнуться більш-менш горизонтально. Він починається на медіальній поверхні коракоїда і закінчується на основах променів.
Вентральний піднімач (m. arrector ventralis) видно дорсально від вищеописаного; основна частина цього м'яза лежить під поверхневим відвідним м'язом, так що на препараті видно тільки його невелику задню частину. Вона починається на клейтрумі і коракоїді і закінчується на основі переднього, дещо потовщеного променя. При скороченні він так само, як і m. arrector dorsalis (який буде описаний нижче), розправляє перший промінь плавця.
Дорсальний піднімач (m. arrector dorsalis) у щуки слабко відділений від m. adductor profundus і лежить вздовж дорсального краю медіального боку коракоїда. Під вищезгаданими м'язами можна іноді розглянути невеликі коракоїдно-променеві м'язи (m.m. coracoradialis), що йдуть від коракоїда до променів плавця.
М'язи черевних плавців мають такі ж назви, що і м'язи грудних. Проте в тому випадку коли черевні плавці знаходяться під (деякі тріскоподібні, окунеподібні, скорпеноподібні) — або спереду (деякі тріскоподібні, окунеподібні та камбалоподібні) грудних плавців, їх м'язи в більшості випадків починаються від клейтрума, а не від кісток тазового пояса. Це доказує, як зазначалося вище при розгляді будови скелету поясів кінцівок риб, що в цьому випадку їх потрібно розглядати, як додаткові грудні плавці. Крім того, з'являється ще один, непарний м'яз — напружувач поверхневої фасції додаткових грудних плавців (m. tensor fastie superfacialis pine accesorius), який починається від клейтрума і закінчується на поверхневій фасції додаткових грудних плавців.
Крім цього, у деяких видів риб (родина морських півнів) перед грудним плавцем є два або три вільні промені, які вважаються складовими елементами грудного плавця.
Насправді ці промені мають власні опорні елементи у клейтрумі і на них діє своя власна група м'язів. У цьому випадку їх необхідно також розглядати, як додаткову пару грудних плавців. Таким чином, згідно анатомічних даних, у деяких видів риб кількість грудних плавців становить дві або три пари.

Питання для самоконтролю

1. На які групи м’язів поділяється м’язова система риб?

2. На які м’язи поділяється тулубова мускулатура риб?

3. Як побудовані м’язи тулуба та нутрощів?

4. Які м’язи діють на парні плавці різних груп риб?

5. Яка відмінність між гладенькими і соматичними м’язами?

6. Що таке вісцеральні м’язи?

7. Що таке м’язові кістки і де вони розміщені?

8. На які типи поділяються м’язові кістки?

9. Що таке електричні органи?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: