Средства для активного отдыха

Предусмотрены ли на судне службы и средства для поддержания хороших бытовых условий/активного отдыха?

24 Трудовые и/или производственные договоренности и соглашения

.1 Какие трудовые соглашения имеют все члены экипажа?

.2 Были ли какие-либо жалобы или трудовые конфликты за последние
(12) месяцев?

25 Национальные/международные требования

Соблюдают ли руководство и капитан требования и рекомендации применимых международных конвенций и правил государства флага?

Приложение 7. Текст «Положения о классификации, порядке расследования и учета аварийных морских происшествий с судами».

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

транспорту та зв'язку

України

29.05.2006 N 516

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

9 серпня 2006 р.

за N 959/12833

ПОЛОЖЕННЯ

про класифікацію, порядок розслідування

та обліку аварійних морських подій із суднами

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене на виконання статей 3, 58 і 88 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) з урахуванням стандартів і рекомендацій Міжнародної морської організації щодо розслідування морських аварій і інцидентів.

1.2. Під час розробки Положення використовувалися такі нормативно-правові акти: Кодекс торговельного мореплавства України (176/95-ВР); Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 року N 789 (789-2006-п); Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року N 204 (204-97-п); Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2000 року N 584 (584-2000-п); Положення про Міністерство аграрної політики України, затверджене Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772 (772/2000); Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112 (1112-2004-п); Положення про Державну інспекцію з безпеки мореплавства флоту рибного господарства, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 8 січня 2002 року N 2 (z0063-02),

зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 січня 2002 року за N 63/6351; Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затверджене наказом Мінтрансу України від 20 листопада 2003 року N 904 (z1193-03), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за N 1193/8514; Міжнародна конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 року (896_009) із змінами, унесеними Протоколом 1978 року (МАРПОЛ 73/78) (995_829); Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС 74) (995_251); "Кодекс по расследованию морских аварий и инцидентов", прийнятий 27 листопада 1997 року Резолюцією А.849(20) Асамблеї Міжнародної морської організації, з поправками, унесеними до нього 25 листопада 1999 року Резолюцією А.884(21) Асамблеї Міжнародної морської організації.

1.3. У тексті Положення використані такі скорочення:

АМП - аварійна морська подія;

ДМРКЦ - Державний морський рятувально-координаційний центр;

ЗНО - засоби навігаційного обладнання;

IMO - Міжнародна морська організація;

ПРД - прилад реєстрації даних про рейс;

UTC - Всесвітній скоординований час.

1.4. У Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: аварійна морська подія (далі - АМП) - подія, що виникла в результаті експлуатації судна чи у зв'язку з нею, яка спричинила, або могла спричинити людські жертви, або заподіяти шкоду здоров'ю людей, загибель судна, або втрату його морехідного стану, а також забруднення навколишнього природного середовища; акваторія морського порту - відведений морському порту в установленому порядку водний простір, обмежений природними, штучними або умовними кордонами, який забезпечує у своїй суднохідній частині безпечне маневрування та стоянку суден; забруднення навколишнього природного середовища - розлив нафти чи нафтопродуктів у кількості від 0,1 куб. м до 1,0 куб. м унаслідок пошкодження судна, що сталося під час його експлуатації або у зв'язку з нею; істотно заінтересована держава - держава: у внутрішніх водах або територіальному морі якої сталася АМП; або якій АМП завдала серйозних збитків або створила загрозу завдання таких збитків навколишньому природному середовищу цієї держави, або в межах районів, на які поширюється визнана згідно з міжнародним правом юрисдикція цієї держави; яка є державою прапора судна, що є об'єктом розслідування; у якій унаслідок АМП загинули чи отримали тяжкі тілесні ушкодження громадяни цієї держави, або яка має у своєму розпорядженні важливу інформацію, що може бути використана під час розслідування АМП; для якої наслідки АМП завдали серйозних збитків або створили загрозу таких збитків самій державі чи штучним островам, установкам чи спорудам, на які поширюється її юрисдикція; яка з деяких інших причин заявляє про свою заінтересованість, яку держава, що проводить розслідування АМП, уважає істотною; мале судно - судно, найбільша довжина корпусу якого не перевищує 24 м, за виключенням буксирів, штовхачів, криголамів, пасажирських, стоянкових суден з більше ніж 12 пасажирами на борті, вантажних суден, що перевозять небезпечні вантажі, вітрильних та вітрильно-моторних суден, несамохідних суден з потужністю первинних двигунів 100 кВт і більше, плавкранів і суден технічного флоту (плавмайстерні, земснаряди); маломірне судно - самохідне судно з головними двигунами потужністю менш як 55 кВт і несамохідні судна та вітрильні судна валовою місткістю менш як 80, а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, або валовою місткістю не більш як 10 та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки - вантажопідйомністю 150 і більше кілограмів та надувні судна - вантажопідйомністю 225 і більше кілограмів); морехідна якість судна - один із критеріїв морехідного стану судна, зокрема остійності, міцності, водонепроникності, непотоплюваності, плавучості, керованості тощо; морехідний стан судна - сукупність властивостей судна, які забезпечують його експлуатацію за призначенням відповідно до норм, критеріїв та вимог, установлених класифікаційним товариством, що здійснює технічний нагляд за судном; особа, що проводить розслідування, - особа, що має необхідну кваліфікацію та досвід розслідування морських аварій, у тому числі має спеціальну підготовку щодо виявлення людського фактора в АМП; ризик - дії, не передбачені правилами, якими слід керуватися у визначеній несприятливій ситуації, усвідомлено розпочаті з метою запобігання або зменшення шкоди людям, судну або вантажу, яка може бути заподіяна їм, якщо в умовах конкретної небезпеки немає можливості діяти у відповідності з установленими правилами; розслідування АМП - процес, що проводиться з метою виявлення обставин АМП і визначення причин, що призвели до неї, та включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків та рекомендацій щодо попередження і запобігання подібних АМП у майбутньому, а також, у разі необхідності, підготовку рекомендацій з безпеки судноплавства; серйозне пошкодження судна - пошкодження судна, отримане внаслідок АМП, яке призвело до втрати міцності його конструкції (корпусу судна), виходу з ладу основни хмеханізмів та обладнання та/або значного погіршення морехідних якостей судна, необхідності значного ремонту або заміни пошкоджених елементів конструкції; серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, заподіяне будь-якій особі під час АМП, унаслідок чого ця особа втратила працездатність більше як на 72 години протягом семи діб з дня

одержання такого ушкодження; сильне забруднення навколишнього природного середовища - розлив нафти або нафтопродуктів у кількості, що перевищує 1,0 куб. м; покриття плівкою (нафтовою, масляною та іншого походження) більше 1/3 від поверхні водного об'єкта при його видимій площі до 6 кв. км або більше 2 кв. км поверхні водного об'єкта при його видимій площі більше 6 кв. км унаслідок пошкодження судна під час його експлуатації або у зв'язку з нею; судно - судно у значенні, що визначається у ст. 15 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР); судновласник - власник судна або будь-яка інша юридична чи фізична особа, що на законних підставах прийняла на себе обов'язки та відповідальність за експлуатацію судна. Інші терміни застосовуються в значеннях, наведених в Кодексі торговельного мореплавства України (176/95-ВР) і Положенні про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженому наказом Мінтрансу України від 20 листопада 2003 року N 904 (z1193-03), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за N 1193/8514.

1.5. Положення застосовується для класифікації, порядку розслідування та обліку АМП, що сталися: з українськими суднами, на які розповсюджується дія Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР); з іноземними невійськовими суднами у територіальному морі чи внутрішніх водах України, а за проханням про проведення розслідування капітана аварійного судна, його судновласника або консула країни, під прапором якої плаває судно - також у відкритому морі. Норми Положення є обов'язковими для виконання:

капітанами суден;

капітанами морських портів;

Укрморрічфлотом;

Держфлотінспекцією України;

Держрибфлотінспекцією;

українськими судновласниками.

1.6. Положення не застосовується для класифікації, порядку розслідування та обліку АМП, що сталися: з малими й маломірними суднами, за винятком випадків участі цих суден в АМП з іншими суднами, на які поширюється дія Положення; з плавучими доками, майстернями, буровими платформами, причальними понтонами, дебаркадерами та іншими стоянковими суднами, крім періоду їхнього перегону чи буксирування; із суднами, що перебувають на ремонті на судноремонтному заводі без екіпажу, що несе відповідальність за безпечний стан судна; із суднами, що будуються на суднобудівельному заводі, крім періоду їхнього перебування на ходових випробуваннях; з днопоглиблювальними суднами у разі посадки їх на мілину під час черпання ґрунту; у разі пошкодження корпусу або будь-якого обладнання судна портовими механізмами під час вантажних операцій.

1.7. За приховування фактів виникнення АМП, речових доказів, свідчень, документів, висновків експертів та інших фактичних даних, які є джерелом доказів щодо АМП, несвоєчасне подання заяви

про АМП, свідомо неправильну її класифікацію, протиправне втручання в розслідування АМП, а також несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та вірогідні причини АМП посадові

особи, причетні до цих дій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. Класифікація аварійних морських подій

2.1. За наслідками АМП класифікуються на: дуже серйозні аварії; серйозні аварії; морські інциденти (серйозні інциденти); інциденти.

2.1.1. До дуже серйозних аварій належать АМП, що спричинили: загибель судна або таке його конструктивне руйнування, після якого проведення відновлювального ремонту недоцільне (катастрофа); залишення судна в морі екіпажем і пасажирами; людські жертви, загибель або зникнення людини із судна; зникнення судна безвісти, тобто відсутність будь-яких відомостей про судно протягом трьох місяців, а якщо одержання відомостей могло бути затримано внаслідок воєнних дій, то протягом шести місяців; сильне забруднення навколишнього природного середовища самим судном або в результаті пошкодження судном підводних трубопроводів, берегових споруд тощо.

2.1.2. До серйозних аварій належать АМП, що не кваліфікуються як дуже серйозні аварії, але які спричинили серйозні тілесні ушкодження людині, а також пожежу, вибух, посадку на мілину, торкання, льодове або штормове ушкодження, утворення тріщин у корпусі судна тощо, які викликали: конструктивне пошкодження, що призвело до втрати судном морехідного стану; зсув вантажу або зміну його фізико-хімічних властивостей, що призвело до втрати судном морехідного стану; поломку, внаслідок якої виникла необхідність у буксируванні судна або наданні йому технічної допомоги, у тому числі з берега; пошкодження знарядь лову, що з'єднані із судном флоту рибного господарства; забруднення навколишнього природного середовища самим судном або в результаті пошкодження судном підводних трубопроводів, берегових споруд тощо.

2.1.3 До морських інцидентів належать АМП, через які судно або особа піддаються небезпеці або внаслідок яких може бути завдане серйозне пошкодження судну, його конструкції або заподіяна шкода навколишньому природному середовищу. До морських інцидентів належать також: пошкодження засобів навігаційного обладнання, яке призвело до виведення їх з експлуатації; пошкодження суднових пристроїв та корпусу судна, яке не призвело до втрати морехідного стану; пошкодження буксирної лінії без втрати об'єкта, що буксирується; торкання ґрунту без пошкодження судна.

2.1.4. До інцидентів належать АМП, що виникли в результаті експлуатації судна чи у зв'язку з нею, які спричинили або могли спричинити незначні експлуатаційні пошкодження судну, його конструкції, обладнанню, шкоду береговим та підводним об'єктам або плавучим об'єктам, що не є суднами. До інцидентів належать також: пошкодження судном засобів навігаційного обладнання, яке не призвело до виведення їх з експлуатації; пошкодження судном підводних інженерних споруд, що не призвело до забруднення навколишнього природного середовища; пошкодження судном берегових споруд (причалів, хвилерізів, молів тощо), що не призвело до забруднення навколишнього природного середовища.

2.2. Попередня класифікація АМП за її тяжкістю здійснюється капітаном судна. Остаточну класифікацію здійснює орган розслідування АМП, встановлений згідно з нормами розділу 3 цього Положення.

2.3. Класифікація АМП відповідно до видів, причин та наслідків здійснюється згідно з класифікаційної таблицею аварійних морських подій за видами, причинами та наслідками (додаток 1).

3. Органи розслідування аварійних морських подій

3.1. Органами розслідування АМП є:

Міністерство транспорту та зв'язку України;

Міністерство аграрної політики України;

Держфлотінспекція України;

Держрибфлотінспекція;

капітани морських портів;

капітани суден.

3.2. Розслідування дуже серйозних і серйозних аварій, що сталися з українськими суднами, незалежно від місця, де вони трапилися, а також з іноземними суднами у внутрішніх водах України, її територіальному морі проводиться комісіями, створеними органами розслідування, до компетенції яких віднесене відповідне розслідування. До компетенції комісій, створених Міністерством транспорту та зв'язку України та Міністерством аграрної політики України, належать розслідування дуже серйозних аварій, які викликали великий суспільний резонанс, якщо з приводу таких розслідувань не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України. До компетенції комісій, створених Держфлотінспекцією України та Держрибфлотінспекцією, належать розслідування: дуже серйозних аварій, якщо розслідування за рішенням Міністерства транспорту та зв'язку України та Міністерства аграрної політики України не проводиться ним самим або з приводу цього розслідування не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України; серйозних аварій; морських інцидентів. До компетенції комісій, створених капітанами морських портів, відносяться розслідування: морських інцидентів, провадження яких передано їм за рішенням Держфлотінспекції України або Держрибфлотінспекції; інцидентів. До компетенції комісій, створених капітанами суден, відносяться: розслідування інцидентів, провадження яких передано їм за рішенням капітана морського порту; попереднє розслідування всіх АМП. Якщо АМП з українським судном сталася у водах іноземної держави, Міністерство транспорту та зв'язку України та Міністерство аграрної політики України з урахуванням юридичного статусу вод, у яких сталася АМП, і обов'язків України щодо розслідування аварій визначає порядок співробітництва з компетентними органами держави, у водах якої сталася АМП, та за взаємною згодою вирішує, яка держава (Україна або держава порту) повинна взяти на себе відповідальність за проведення розслідування. Якщо до АМП причетні судна, щодо яких відповідальність за організацію розслідування одночасно несуть Укрморрічфлот і Держрибфлотінспекція, то створюється спільна комісія з розслідування. Органи розслідування, що мають бути задіяні в спільній комісії, і голова такої комісії визначаються за погодженням керівників Укрморрічфлоту і Держрибфлотінспекції.

3.3. Комісія з розслідування АМП створюється наказом керівника відповідного органу розслідування, який встановлює склад комісії, строки розслідування й подання відповідних матеріалів,а також інші організаційні заходи. За поданням судновласників українських та іноземних суден і/або істотно заінтересованих держав до складу комісії вводяться їхні представники.

3.4. Комісія складається з голови та членів комісії. Голова комісії зобов'язаний: провести організаційне засідання комісії для ознайомлення членів комісії з наявною інформацією щодо аварійної морської події, організувати у разі потреби підкомісії, робочі групи, призначити їх керівників, визначити необхідність додаткового залучення спеціалістів до роботи комісії, визначити основні напрями в роботі комісії і порядок ведення робіт; оглянути місце аварійної морської події, при необхідності вжити термінові дії щодо зберігання доказових матеріалів; забезпечити координацію сумісних дій усіх осіб, які беруть участь у розслідуванні; систематично проводити засідання комісії, вирішуючи на них основні організаційні, методичні та практичні питання розслідування; після закінчення розслідування провести аналіз обставин і причин аварійної морської події. Голова комісії має право: приймати рішення згідно з наданими йому повноваженнями органом із розслідування аварійної морської події з усіх організаційних, методичних і практичних питань розслідування; давати обов'язкові для виконання розпорядження та вказівки всім учасникам розслідування; направляти згідно з рішенням комісії на лабораторні випробування та дослідження речові докази, що стосуються аварійної морської події; вимагати від посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності необхідні матеріали і документи з питань, пов'язаних з проведенням розслідування; залучати до роботи комісії експертів для розв'язання конкретних завдань, що потребують знань у спеціальних галузях науки і техніки; опитувати свідків аварійної морської події та будь-яких осіб, що мають або можуть мати до неї відношення; установлювати розпорядок роботи комісії; надавати матеріали для роботи комісій з інших видів розслідувань. Голова комісії несе відповідальність за: об'єктивність, якість і терміни розслідування, правильність оформлення документів; обґрунтування прийнятих ним рішень із питань розслідування аварійної морської події і виданих рекомендацій.

Члени комісії зобов'язані: брати участь особисто в роботі однієї з підкомісій, якщо такі створені; виконувати розпорядження і вказівки голови комісії (підкомісії); всебічно, повно і об'єктивно проводити розслідування. Члени комісії мають право: ознайомлюватися з усіма матеріалами, що мають відношення до даного розслідування аварійної морської події; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи комісії; вносити пропозиції щодо участі в розслідуванні спеціалістів та експертів, отримувати необхідні матеріали, пов'язані з розслідуванням; відображати свою думку в протоколах засідань комісії, візувати протоколи, вимагати уточнення викладених у них формулювань; у разі незгоди з рішенням і висновками звіту комісії з розслідування викласти до нього свою особливу думку. При необхідності у складі комісій можуть створюватися підкомісії і робочі групи з розслідування різних аспектів АМП. Для вирішення конкретних завдань у спеціальних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти.

3.5. Укрморрічфлот та Держрибфлотінспекція координують і контролюють проведення розслідувань усіх морських аварій, якщо розслідування не проводилось самим центральним органом виконавчої влади або з приводу цього розслідування не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України.

3.6. Під час розслідування АМП, що сталася з іноземним судном або з українським судном, причетним до аварії, у розслідуванні якої істотно заінтересована одна або декілька інших держав, якщо між Україною і істотно заінтересованими державами досягнута домовленість про співробітництво й узгоджені процедури розслідування АМП, органи розслідування АМП повинні здійснювати співробітництво з представниками інших держав, що беруть участь у розслідуванні, у порядку, передбаченому Кодексом з розслідування морських аварій і інцидентів, прийнятим резолюцією А.849(20) Асамблеї IMO.

3.7. Якщо під час АМП сталися: груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, а також зникнення членів екіпажу чи пасажирів, проводяться спеціальні розслідування в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

4. Організація розслідування аварійних морських подій

4.1. Капітан судна, з яким сталася АМП, зобов'язаний негайно будь-яким доступним способом інформувати про АМП: судновласника і Державний морський рятувально-координаційний центр (ДМРКЦ), якщо АМП сталася у зоні відповідальності України, а також капітана морського порту, у зоні відповідальності за безпеку судноплавства якого сталася АМП; судновласника і заінтересовані організації держави, у територіальному морі чи внутрішніх водах якої сталася АМП. Капітан судна зобов'язаний також негайно інформувати капітана найближчого морського порту про всі зміни навігаційної обстановки, які викликані АМП. Первинна інформація про АМП, що надходить від судна, повинна містити відомості в обсязі не меншому, ніж передбачено переліком первинних відомостей про аварійну морську подію, що надаються капітаном судна судновласникові та державному морському рятувально-координаційному центру (ДМРКЦ), наведеним у додатку 2. У міру з'ясовування інших обставин, що стосуються АМП, капітан судна зобов'язаний надавати додаткову інформацію.

4.2. Судновласник після одержання від судна інформації про АМП негайно надсилає повідомлення про аварійну морську подію (додаток 3) на адреси:

ДМРКЦ;

Держфлотінспекції України або Держрибфлотінспекції;

Укрморрічфлоту.

Після отримання повідомлення про АМП від капітана судна, судновласника або ДМРКЦ Укрморрічфлот або Держрибфлотінспекція надають у встановленому порядку інформацію до відповідних центральних органів виконавчої влади та організовують розслідування АМП згідно з вимогами цього Положення.

4.3. Якщо під час АМП сталися груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, а також зникнення членів екіпажу або пасажирів, судновласник негайно передає інформацію про ці випадки до уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі нагляду за охороною праці в порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

4.4. Капітан судна, з яким сталася АМП, або особа, що виконує його обов'язки, негайно після завершення АМП проводить попередню класифікацію й розслідування АМП з обов'язковим оформленням суднового акта попереднього розслідування АМП (додаток 4). Після прибуття аварійного судна або екіпажу цього судна до першого українського морського порту капітан судна протягом доби подає капітану морського порту письмову заяву про АМП (додаток 5) з доданням до неї матеріалів проведеного ним попереднього розслідування АМП та суднового акта попередньог розслідування АМП. За обґрунтованим проханням капітана судна термін подання матеріалів розслідування, зазначених у цьому пункті, може бути продовжений до трьох діб. Якщо є підстави припустити, що джерела інформації, опрацьована інформація, речові докази або інші матеріали, зібрані під час проведення попереднього розслідування АМП, можуть бути знищені, втрачені чи їхнє використання стане ускладненим або неможливим, капітан судна з метою забезпечення доказів повинний заявити морський протест у порядку, установленому Кодексом торговельного мореплавства України (176/95-ВР).

4.5. Крім заяви про АМП, капітан судна в триденний термін подає капітану першого українського морського порту, до якого прибуло судно або екіпаж судна: детальне викладення відомостей про характер АМП і обставини, при яких вона відбувалася; нотаріально або іншим належним чином засвідчений морський протест, якщо першим портом заходу судна був не морський порт України; виписки з суднових документів, пояснення причетних до АМП осіб та свідків, а також (за необхідністю) дані ПРД і інших самописців, їхню розшифровку, шляхові карти з прокладкою, схему маневрування, радіолокаційні планшети, таблиці маневрених характеристик судна, схеми тіньових секторів радіолокаційних станцій, схеми, фотографії та креслення пошкоджень, інші документи.

4.6. На підставі заяви про АМП, отриманої від капітана судна, або заяви про АМП, отриманої від судновласника, якщо судно пропало безвісти, капітан морського порту реєструє АМП, підтверджує або змінює попередню класифікацію АМП, зроблену капітаном судна (або судновласником у разі зникнення судна) та впродовж одного робочого дня сповіщає про це Укрморрічфлот (якщо АМП попередньо класифікована як дуже серйозна аварія), Держфлотінспекцію України або Держрибфлотінспекцію для прийняття рішення щодо визначення органу розслідування. Одночасно капітан морського порту визначає перелік документів і матеріалів, які необхідні і доречні для розслідування даної АМП (акти водолазного, докового або сюрвеєрського огляду, акти огляду класифікаційного товариства, розпорядження судновласника тощо), доручає капітану судна чи, у відповідному випадку, судновласнику їхній збір в установлені ним терміни, контролює подання цих документів та матеріалів.

4.7. Про створення комісії з розслідування АМП у встановленому порядку повідомляються капітан судна, із яким сталася АМП, судновласник, капітан морського порту, у якому перебуває аварійне судно, інші заінтересовані особи, організації та при необхідності держава прапора й істотно заінтересовані держави. Капітан морського порту зобов'язаний усі документи, що стосуються АМП, передані йому капітаном судна та зібрані ним самостійно, негайно передати за актом комісії з розслідування АМП (за виключенням випадку, коли саме він проводить розслідування).

4.8. Порядок розслідування АМП здійснюється відповідно до розділу 5 цього Положення. Розслідування усіх АМП проводяться особами, які мають необхідні знання і практичний досвід у питаннях, що відносяться до їхніх звичайних посадових обов'язків, а також є компетентними в питаннях, що відносяться до морських аварії. Для розв'язання окремих питань, що не можуть бути вирішені членами комісії, голова комісії (або капітан морського порту) у межах наданого йому фінансування може на платній основі залучити до участі в розслідуванні (без включення до складу комісії) відповідних фахівців.

4.9. Керівництво морського порту, у зоні відповідальності якого за безпеку судноплавства сталася АМП, а також судновласник аварійного судна, зобов'язані сприяти роботі комісії з розслідування АМП, здійснюючи її матеріально-технічне та транспортне забезпечення, координацію дій з іншими

судновласниками, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та підрозділами центральних органів виконавчої влади, розташованими на території морського порту, тощо.

4.10. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, Але не більше ніж за 20 діб з моменту реєстрації АМП капітаном морського порту або подачі прохання про проведення розслідування АМП з іноземним судном, яке стоїть в українському морському порту, що надійшло від капітана цього судна, його судновласника або консула країни, під прапором якої плаває судно. За обґрунтованими підставами цей термін може бути продовжений тим органом, що призначив комісію з розслідування.

4.11. Результати розслідування АМП оформляються актом розслідування аварійної морської події (додаток 6) до цього Положення. Копії актів та матеріалів розслідування дуже серйозних та серйозних АМП надсилаються у встановленому порядку відповідним центральним органам виконавчої влади в дводенний термін після їх затвердження. Один екземпляр копії акта розслідування АМП в обов'язковому

порядку надсилається судновласнику.

4.12. При виявленні нових доказів, що можуть суттєво змінити встановлення обставин, що стосуються АМП, а також висновки про причини АМП або будь-які рекомендації за їхніми наслідками, органи, що проводять розслідування, повинні відновити розслідування з метою перегляду або підтвердження своїх висновків.

4.13. Судновласник має право оскаржити висновки комісій або капітана морського порту щодо розслідування АМП у 10-денний термін після отримання матеріалів розслідування. Скарга на висновки комісії має бути надіслана до органу розслідування, що створив комісію, а на висновки капітана морського порту - до відповідного вищестоящого органу управління. Скарга повинна містити: виклад висновків, із якими судновласник не згоден; обставини, якими він обґрунтовує свою незгоду з висновками; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; нотаріально засвідчені акти незалежної експертизи або альтернативного розслідування АМП, якщо такі проводились. Термін розгляду скарги не може перевищувати 30 діб. Результатом розгляду скарги повинні бути: повне або часткове визнання претензій судновласника з наданням йому належним чином засвідченої копії нового акта розслідування АМП; призначення нового розслідування АМП з іншим складом комісії; мотивоване відхилення скарги. У разі незгоди з висновком щодо розгляду скарги судновласник може відстоювати свої інтереси в суді.

5. Порядок розслідування аварійної морської події

5.1. Основні етапи розслідування

5.1.1. Основними етапами розслідування АМП є збір і опрацювання даних про АМП (I етап); аналіз отриманих даних (II етап); висновки і, в разі необхідності, підготовка пропозицій щодо запобігання подібним АМП у майбутньому (III етап).

5.1.2. Під час проведення розслідування повинні оформлятися проміжні звіти, в яких викладається інформація про хід розслідування, основні отримані факти та висновки етапів розслідування, а також остаточний звіт, на підставі якого готується доповідь IMO. Так, протягом трьох діб із моменту початку розслідування до органу розслідування має бути поданий проміжний звіт, що містить таку попередню інформацію: наслідки події (кількість осіб, що загинули або дістали серйозні тілесні ушкодження, їхнє громадянство, прізвища, імена та по батькові, адреси, площа забруднення навколишнього природного середовища); характер і маса вантажів; конкретний опис обставин події; ступінь пошкодження суден, берегових споруд; іншу інформацію, що встановлена під час розслідування і становить інтерес; а також пропозиції щодо проведення необхідних термінових заходів. Така сама проміжна інформація, якщо вона виявляється необхідною, подається протягом усього розслідування.

5.1.3. Якщо в ході розслідування виявиться, що необхідно вжити термінові заходи з безпеки судноплавства, орган розслідування може направити рекомендації відповідним органам виконавчої влади, юридичним та фізичним особам.

5.2. Перший етап розслідування

5.2.1. Розслідування АМП на першому етапі повинно здійснюватися у такому порядку: огляд місця АМП; збір, фотографування і документування речових доказів; опитування свідків; ознайомлення з документами, процедурами і записами; проведення, якщо потрібно, досліджень із залученням спеціалістів;

виявлення суперечностей у доказах; документування додаткових фактів і можливих причин АМП. У зв'язку з тим, що однією з умов достовірності доказів є своєчасність їхнього закріплення, проведення першого етапу розслідування АМП здійснюється капітаном судна, із яким сталася АМП, у порядку попереднього розслідування. У разі виявлення неточностей у розрахунках капітана, здійснених на цьому етапі, характеристиці АМП тощо орган, який здійснює основне розслідування АМП, може перевірити закріплені докази, а також зібрати додаткові дані.

5.2.2. Первинний огляд місця АМП повинен проводитись капітаном судна безпосередньо після усунення загрози, створеної АМП. Метою такого огляду є не тільки визначення попередньої версії про причини АМП, але і вжиття, наскільки це можливо, заходів щодо зберігання місця АМП у недоторканності до початку огляду його органом розслідування, який має проводити основне

розслідування АМП. Для цього слід запобігти доступу членів екіпажу та пасажирів до місця АМП шляхом опечатування відповідних приміщень, виставлення леєрних огороджень, охорони тощо Капітан судна, якщо є змога, повинен також ужити заходів щодо зберігання у недоторканності носіїв інформації (суднові, машинні, радіо- та інші журнали, морські карти, стрічки самописців курсографа, машинного реверсографа, вантажний план, розрахунок остійності судна, ПРД тощо) вантажу та документів на вантаж.

5.2.3. Якщо неможливо зберегти місце АМП без змін, усі його характеристики та особливості повинні бути задокументовані за допомогою фотографій, відеозаписів, малюнків, детального словесного опису або будь-яких інших підручних засобів і способів. Одночасно до матеріалів розслідування мають бути занесені дані про перебування кожної людини на місці АМП, стан і розміщення устаткування, наявність інструкцій відповідних начальників, що стосуються робіт на об'єкті, де сталася АМП, наявність дозволів на проведення робіт та ін. Органом розслідування, який проводить основне розслідування АМП, до вивчення або до проведення необхідної експертизи повинно бути організоване надійне збереження таких речових доказів, як компоненти суднових технічних засобів і конструкцій, що пошкоджені або вийшли з ладу, а також інвентарного майна. Усі речові докази мають бути пронумеровані. Повинен бути складений їхній опис із докладною інформацією про те, що конкретний речовий доказ відокремлено від відповідного устаткування або конструкції у результаті АМП або знято (ким і яким способом) для зберігання як речовий доказ та інші необхідні відомості.

5.2.4. При організації опитування свідків щодо обставин АМП, а також попередніх і наступних подій, які мають відношення до АМП, що розслідується, повинно бути встановлене коло осіб, що повинні бути опитані у зв'язку з АМП. До таких осіб, у першу чергу, повинні бути віднесені ті, що перебували безпосередньо поблизу місця АМП незалежно від того, чи є вони членами екіпажу, чи ні, а саме: безпосередні свідки, що перебували на місці АМП у момент, коли вона сталася; безпосередні свідки, що перебували не в тому місці, де сталася АМП, але були її очевидцями; особи, причетні до АМП, при якій виникли: пожежі, затоплення, вибухи і т.ін.; члени екіпажів суден, що перебували поруч, учасники пошуково-рятувальних операцій, включаючи екіпажі вертольотів, персонал причалів, пірсів, операторів служб регулювання руху суден, систем спостереження тощо. Крім осіб, що перебували безпосередньо поблизу АМП, для повноти проведення розслідування причин АМП повинні бути опитані особи, що не перебували безпосередньо на місці АМП, такі як: працівники підрозділів безпеки мореплавства власника аварійного судна або особа, призначена судновласником відповідальною за забезпечення безпеки мореплавства; працівники підрозділів технічної експлуатації флоту судноплавної компанії; інспектори держави порту і держави прапора, що здійснювали останній огляд судна; представники класифікаційних товариств, проектувальники, суднобудівники, судноремонтники, постачальники та інші. У порядку попереднього розслідування капітан судна, як правило, опитує лише тих осіб, які перебували в безпосередній близькості від місця, де виникла АМП, яких удалося виявити безпосередньо після АМП. У процесі опитування свідків, проведеного капітаном судна й органом основного розслідування АМП, слід скласти поіменний список осіб, що перебували в безпосередній близькості від місця, де виникла АМП, які можуть вважатися свідками щодо даної АМП. Цей список може уточнюватись та доповнюватись. Визначення поіменного складу осіб, опитуваних у зв'язку з АМП з числа тих, які не перебували на місці АМП, знаходиться у компетенції органа розслідування, що проводить основне розслідування АМП. Безпосередньо після стабілізації ситуації, пов'язаної з АМП, і ліквідації загрози для людей, судна і навколишнього природного середовища на судні повинна бути проведена роз'яснювальна робота для того, щоб кожний причетний до АМП член екіпажу і пасажир для зберігання спогадів записав те, що він запам'ятав про АМП. До матеріалів розслідування АМП повинні бути також додані ті, що подані свідками й особами, причетними до АМП, пояснювальні записки, заяви, листи, скарги з приводу обставин АМП, а також попередніх і наступних подій, що мають відношення до цієї АМП.

5.2.5. Проведення досліджень із залученням спеціалістів як елемент робіт із збору й опрацювання даних про АМП, здійснюється у разі неспроможності осіб, що проводять розслідування, власними силами дійти науково обґрунтованих висновків стосовно тих або інших даних про АМП, необхідних для об'єктивного аналізу АМП. У залежності від характеру досліджень до їхнього проведення залучаються офіційні експерти, які мають кваліфікацію і спеціальні знання в галузі, що стосується об'єкту дослідження.

5.2.6. Під час попереднього розслідування АМП капітан судна має виявляти суперечності у доказах. Суперечності у доказах свідків виникають в основному через різну інтерпретацію ними того самого факту, обумовлену розходженнями їх фахового, загальноосвітнього і культурного рівня. Тому капітану до опитування свідків необхідно всебічно обговорити з командним складом судна і членами суднового екіпажу всі обставини АМП, не нав'язуючи при цьому свою думку. Водночас слід ураховувати, що протиріччя у показах свідків можуть указувати на неповноту контингенту свідків і недостатність зібраних про АМП даних, у зв'язку з чим необхідно вжити заходів щодо виявлення необхідних свідків і відновлення відсутніх даних.

5.2.7. Документування додаткових фактів і можливих причин АМП, що можуть виявитися як капітаном судна у процесі проведення попереднього розслідування, так і органом, що проводить основне

розслідування, здійснюється у встановленому порядку і при проведенні розслідування: капітаном судна - скріплюється його підписом і судновою печаткою; іншими органами - скріплюється підписом особи, що керує розслідуванням, і печаткою органу (організації), посадовою особою якого є ця особа.

5.3. Другий етап розслідування

5.3.1. Проведення розслідування АМП на другому етапі повинно здійснюватися у такому порядку: визначення послідовності подій і обставин; установлення небезпечних дій (рішень) і небезпечних умов; установлення стосовно кожної небезпечної дії (рішення) типу помилки або порушення чинників, що лежать у їхній основі, і потенційних проблем безпеки.

5.3.2. Визначення подій і обставин є процесом систематизації даних, зібраних на першому етапі розслідування, необхідних для одержання цілісної картини виникнення і перебігу АМП. У результаті визначення послідовності подій стає можливим розгляд дії екіпажу не абстрактно, а у тісному взаємозв'язку з попередніми подіями й обставинами. Робота з визначення послідовності подій починається з огляду і вивчення наявної інформації з метою з'ясування того, яка інформація відноситься до розслідуваної АМП, а також для того, щоб переконатись, що наявна інформація є повною. При виявленні упущень в інформації вживаються всі заходи для їхнього відновлення. Недоліки в інформації, що не можна відновити, заповнюються шляхом логічного аналізу інформації, зібраної на першому етапі розслідування, установлюється, які небезпечні дії (рішення) і небезпечні умови стали причиною морської аварії. Небезпечними вважаються дії екіпажу при надзвичайних ситуаціях або потенційно небезпечних умовах, які здійснені помилково або з порушенням вимог, що регламентують безпеку плавання. Небезпечними діями необхідно також уважати бездіяльність екіпажу при надзвичайних ситуаціях. Не слід відносити до числа небезпечних дії (рішення) екіпажу, доцільні в конкретних умовах і обставинах АМП, здійснені без порушення вимог безпеки плавання, які, проте, не призвели до позитивного результату.

5.3.3. Другий етап розслідування АМП завершується складанням звіту з розгорнутим описом АМП, її передумов, хронологічної послідовності виникнення і розвитку АМП та подій, що призвели до неї. Звіт повинен уключати такі відомості: відповідність судна, екіпажу, постачання, устаткування міжнародним і національним вимогам; навігаційний фактологічний аналіз плавання; умови й обставини, за яких сталася АМП; причинно-наслідкові зв'язки, обставини й умови, що призвели до АМП, причини АМП та наслідки; правильність дій причетних осіб з урахуванням впливу зовнішніх чинників, логіко-психологічна оцінка їхньої поведінки, ступеня втоми; відповідність дій осіб, причетних до АМП, національним та конвенційним вимогам, що регламентують безпеку мореплавства з урахуванням виправданого професійного ризику.

5.4. Третій етап розслідування. На третьому етапі розслідування АМП складається акт розслідування аварійної морської події (додаток 6), робляться висновки і, в разі необхідності, готуються пропозиції щодо запобігання подібним АМП у майбутньому.

5.5. Розслідування, що проводяться капітаном судна, з яким сталася АМП

5.5.1. Капітан судна, з яким сталася АМП, зобов'язаний: провести попередню класифікацію АМП; провести попереднє розслідування АМП, що полягає у ретельному зборі й опрацюванні даних про подію, і їхній аналіз; скласти і додати до матеріалів попереднього розслідування АМП судновий акт попереднього розслідування АМП.

5.5.2. Про попередню класифікацію АМП і попереднє розслідування АМП капітан судна складає висновок, який повинен містити, як мінімум: загальну характеристику АМП, обставин, що передували АМП, дій екіпажу, що передували АМП та здійснювалися в момент її виникнення, а також наступних дій екіпажу щодо ліквідації наслідків АМП, у тому числі опис ходу рятувальної операції та її результатів; причини і наслідки АМП; список осіб, суден, підприємств, організацій і установ, які, на думку капітана, причетні до АМП, з обґрунтуванням їхньої причетності.

5.6. Розслідування, що проводяться капітаном морського порту, Держфлотінспекцією України або Держрибфлотінспекцією.Капітан морського порту реєструє подані на його ім'я заяви капітанів суден про АМП, що сталися з їхніми суднами, та додані до заяв матеріали попереднього розслідування, включаючи судновий акт попереднього розслідування АМП. Капітан морського порту, Держфлотінспекція України або Держрибфлотінспекція, якщо вони визначені органом розслідування АМП: звертаються при необхідності із запитом до капітана судна про додаткові відомості щодо АМП, вказують термін їхнього подання; класифікують АМП; якщо АМП класифікується як дуже серйозна аварія або серйозна аварія, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження людям, капітан морського порту, Держфлотінспекція України або Держрибфлотінспекція беруть участь у розслідуваннях, що проводяться комісіями вищих органів влади; проводять розслідування серйозних аварій, що не спричинили тяжких тілесних ушкоджень людям, та інцидентів; надають оформлені належним чином матеріали розслідування АМП судновласнику; проводять додаткове розслідування АМП у разі обґрунтованих заперечень судновласника стосовно повноти розслідування АМП або з інших причин за вказівкою Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства аграрної політики України, Укрморрічфлоту.

5.7. Особливості розслідування АМП з іноземними суднами

5.7.1. Якщо АМП з іноземним судном сталася у внутрішніх водах, територіальному морі або морській зоні відповідальності України за безпеку судноплавства, Укрморрічфлот у встановленому ним порядку інформує про це і запрошує прийняти участь у розслідуванні державу прапора цього судна, а також усі інші держави, які через громадянство екіпажу судна, пасажирів або інших осіб є істотно заінтересованими державами. Крім того, Укрморрічфлот з урахуванням юридичного статусу вод, у яких сталася АМП, і обов'язків держави прапора судна, з яким сталася АМП, визначає порядок співробітництва з компетентними органами цієї держави та за взаємною згодою вирішує, яка держава (Україна або держава прапора аварійного судна) повинна взяти на себе відповідальність за проведення розслідування.

5.7.2. Якщо досягнута згода про проведення розслідування українською стороною і судно після аварії прямує в український морський порт, то таке розслідування буде здійснюватися комісією, призначеною Укрморрічфлотом, до складу якої представники істотно заінтересованих держав не включаються. У такому разі держава прапора як одна з істотно заінтересованих держав може надіслати своїх представників для участі в розслідуванні аварії.

5.7.3. Представники істотно заінтересованих держав у порядку участі в розслідуванні АМП можуть: отримувати пояснення свідків; оглядати та досліджувати докази і отримувати від голови комісії з розслідування АМП копії всіх необхідних їм для слідства документів; висловлювати свою думку щодо доказів, робити зауваження і належним чином уключати свою думку, що стосується повноти і якості розслідування АМП, у якому вони приймали участь, у доповідь до IMO.

5.7.4. У разі потреби одержання додаткових даних, обладнання або залучення експертів Укрморрічфлот направляє відповідний запит істотно заінтересованій державі через її органи розслідування АМП з проханням надати такі дані, устаткування або направити експертів для забезпечення розслідування АМП.

5.7.5. Координація дій комісії та представників істотно заінтересованих держав і прийняття відповідних рішень з усіх питань, що виникають у цих представників у зв'язку з проведенням розслідування, покладаються на голову комісії.

5.7.6. Розслідування АМП з іноземними суднами у будь-якому разі повинні здійснюватися з дотриманням основних принципів співробітництва між істотно заінтересованими державами, установлених Кодексом з розслідування морських аварій і інцидентів, прийнятим резолюцією А.849(20) Асамблеї IMO.

5.7.7. При проведенні розслідування АМП з іноземними суднами, що проводяться в українських морських портах комісіями, створеними українською стороною, воно повинне починатися на другий день після підписання приказу про створення комісії. Судно, щодо якого розслідується АМП, не повинно затримуватися в порту більше того часу, що необхідний для проведення розслідування.

5.8. Опитування свідків та осіб, що не є свідками, Але причетні до АМП

5.8.1. Порядок проведення опитування

5.8.1.1. Опитування свідків і осіб, причетних до АМП, повинні здійснювати особи, що мають належний досвід і офіційну підготовку з питань розслідування АМП.

5.8.1.2. Опитування слід проводити рідною мовою опитуваного або іншою мовою, якою він вільно володіє, або з допомогою перекладача.

5.8.1.3. Опитування повинне починатися з роз'яснювання мети розслідування, а також можливого подальшого використання отриманих від опитуваного відомостей.

5.8.1.4. Опитуваному слід пояснити, що правдиві свідчення в рамках даного розслідування є справою його честі та гідності, а не обов'язком, що особи, які проводять розслідування, лише з'ясовують причини виникнення АМП.

5.8.1.5. Ні в якому разі не можна залякувати або примушувати опитуваного давати показання. В ідеальному варіанті опитування слід проводити у присутності добрих знайомих опитуваного, якщо вони непричетні до АМП. Не дозволяється проводити групове опитування. Опитування слід проводити з кожним опитуваним окремо. Не дозволяється щось підказувати, нагадувати опитуваному або іншим чином впливати на об'єктивність його показань. Опитуваний самостійно повинен послідовно відновити у пам'яті події, пов'язані з АМП, і розповісти про це, описуючи свої власні дії і дії інших людей.

5.8.1.6. Наприкінці опитування варто підвести підсумки розмови з метою переконатися у відсутності непорозумінь. За підсумками опитування свідок надає письмове пояснення.

5.8.2.Питання, рекомендовані для проведення опитувань

5.8.2.1 Питання, що рекомендовані для проведення опитувань членів екіпажу, необхідно здійснювати відповідно до вимог Резолюції IMO А.884(21).

5.9. Інформація, необхідна для розслідування АМП

5.9.1. Відомості про судно: назва, пізнавальний номер IMO, державна належність, порт реєстрації (приписки), позивний сигнал; найменування держави прапора, назви й адреси судновласників, операторів судна, а також агентів, якщо мова йде про іноземне судно; тип судна; назва й адреса фрахтувальника і тип чартеру; дедвейт, чиста і повна водотоннажність і основні розміри; засоби надання руху; характеристики двигунів; коли, де і ким побудовано; будь-які суттєві конструктивні особливості; кількість палива, що перевозиться, та розташування паливних цистерн; радіоустановка (тип, найменування); радіолокатор (кількість, тип, найменування); гірокомпас (тип, найменування); авторульовий (тип, найменування); обладнання для визначення місця судна (тип, найменування); рятувальне устаткування та засоби (дати огляду і закінчення терміну дії).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: