Українське мистецтво у діалозі культур

Проблема сучасного навчально-методичного забез­печення українських вищих закладів освіти належить до особливо актуальних в теоретичному і практич­но-педагогічному відношенні. Передусім йдеться про світоглядно-гуманітарні дисципліни, надзвичайно важ­ливі для духовного зростання студентської молоді. Відтак навчальний посібник, присвячений історії та теорії українського мистецтва, необхідний з погляду міждисциплінарної людинознавчої методології, концеп­туальних засад гуманітарно-культуротворчої філо­софії освіти.

Як відомо, у тоталітарний період історичні науки, в тому числі мистецькі, під гаслом так званої наукової принциповості, зазнали глибоких трансформацій Істина підпорядковувалась політико-ідеологічним на­становам. Так сталося, що впродовж ХІХ-ХХ століть світова мистецтвознавча наука "не бачила" українського мистецтва передусім як мистецтва недержавної нації. Мистецькі досягнення України переважно при­писувались здобуткам народів-сусідів — Заходу, Півночі чи навіть Півдня.

Об'єктивний науковий аналіз зобов'язував авторів навчального посібника висвітлювати український ми­стецький процес таким, яким він насправді є у світовій історії.

Автори намагались розглянути розвиток мистец­тва нашого краю в гуманітарному полікультурному контексті — історичному діалозі, співдії, взаємостосун­ках зі світовим художнім, духовним, ідеологічним про­цесом. Рецепція світових культурно-мистецьких явищ безпосередньо чи опосередковано виявляється на україн­ських землях, а модифіковані художні традиції вплива­ють на стилістичний характер творчості.

Географічне положення України — між Сходом і Заходом — є саме таким, що через її землі впродовж У-НІ тис. до н.е. прокочували всі народи теперішньої Західної Європи.

Автори посібника логічно простежили мистецьку творчість народів кочівних, напівкочівних та осілих, котрі історично мігрували на теренах України. Пока­зано, як український етнос, виходець із пракорінних індоєвропейських етносів, зробив історичний вибір щодо аграрного статусу осілого господарювання — гаранта тяглості власного подальшого розвитку. Всесвітньо ві­дома пам'ятка — Кам'яна Могила (Запорізька обл.) — свідчення цієї історичної тяглості: від палеоліту — печерне наскельне мистецтво фіксує образи мамонтів, ведмедів, бізонів; згодом неоліту — петрогліфи зберег­ли зображення коней, запряги волів та ін.

Основним показником на цьому історичному тлі виявляється трансформація мистецької творчості людини, її бажання і спроможність художньо втілити естетичні почуття, космогонічні уявлення, духовність спільноти й красу довкілля.

Авторами розглянуто концепції українських нау­ковців (Д.Антонович, М.Грушевський, В.Залозецький, В.Даниленко, М.Чмихов та ін.), міждисциплінарні дослі­дження (Л.Гумільов, К.Леві-Строс, І.Пригожин, П.Сорокін, А.Столяр, П.Флоренський), що дають змогу з позицій нашого часу осягнути розвиток мистецтва минулих епох.

У посібнику проаналізовано причини політичних катаклізмів, соціально-економічних, ідеологічних та ре­лігійних зрушень, які позначились на історичному роз­виткові українського мистецтва. Розглянуто властиві нашій художній традиції феноменальні мистецькі яви­ща, що становлять шедеври світового значення. Йдеть­ся про мистецтво Трипілля, золотарство Скіфії, духов­ні здобутки тавро-русів, архітектуру, мозаїки і фрески Київської Русі, мистецтво українського Ренесансу, баро­ко,рококо, класицизму і романтизму, яскравий україн­ський авангард, з яким суттєво пов'язано художнє мис­лення XX століття, творчість митців українського зарубіжжя.

Доцільно наголосити, що плідна співтворчість ав­торського колективу існує понад десять років. До його складу належать відомі в Україні науковці та педа­гоги.

Видання навчального посібника "Українське мис­тецтво" ініціювала Світлана Черепанова, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Дрого­бицького державного педагогічного університету їм. І.Франка (1990-1994), тепер — провідний науковий співробітник Інституту педагогіки і психологи професійної освіти АПН України (Львівський науково-прак­тичний центр) разом з іншими реалізованими проек­тами. З-поміж них колективні навчальні посібники "Українська культура: історія і сучасність", "Лекції з історії світової та вітчизняної культури" (обидва львівського видавництва "Світ", 1994); збірники нау­кових праць — Діалог культур: Україна у світовому контексті (Львів, вип. 1—2, 1996; фахові видання з філо­софських, педагогічних наук та мистецтвознавства — Бю­летень ВАК України. — 1998. — № 4); Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта; Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філо­софія освіти (Львів, вип. 3-8,1998-2002; фахові видання з мистецтвознавства та педагогічних наук. — Бюлетень ВАК України. — 2000. — № 2). Концептуально прийня­тна авторська аргументація, що саме гуманітарна фі­лософія освіти в єдності системоутворюючих складових: людина—культура—мистецтво—стиль мислення має ви­значати стратегію підготовки нового покоління фахі­вців як творчих суб'єктів культури (Черепанова С.О. Проблема людини в українському мистецтві: Навч. посібн. — Львів: Світ, 2001. — С. 22-36).

Когорту вчених-енциклопедистів представляють: Дмитро Крвавич — скульптор і педагог, Народний ху­дожник України, професор Львівської академії мис­тецтв, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, теоретик мистецтва; Володимир Овсійчук — Заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка і академічної пре­мії імені І.Франка, завідувач відділу мистецтвознавс­тва Інституту народознавства НАН України, член-кореспондент Академії мистецтв України. Високо­поважні професори є дописувачами зазначених проек­тів, входять до складу редколегії збірників наукових праць, брали участь у міжнародних читаннях "Діа­лог культур...", їхні ґрунтовні теоретичні дослі­дження підносять українську мистецтвознавчу нау­ку на європейський і світовий рівень.

Достатньо назвати видання останніх років: Овсійчук В.А. Українське малярство Х-ХУШ століть. Проб­леми кольору. — Львів, 1996. — 480 с. іл.; Крвавич Д.П. Українська скульптура періоду рококо //Записки Нау­кового Товариства імені Шевченка. Том ССХХХУІ. Пра­ці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С.127-154. іл.; Овсійчук В., Крвавич Д. Опо­відь про ікону. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — 397 с. іл.; Овсійчук В. Класицизм і роман­тизм в українському мистецтві. — Київ, 2001. — 448 с. іл.

Посібник ознайомлює студентів з безперервним українським мистецьким процесом, закономірностями еволюції та модифікації стильового характеру, вміщує три частини, має численні ілюстрації, що особливо під­вищує його пізнавальну і виховну цінність.

Видання буде корисне студентам педагогічних, художніх, інших гуманітарних і технічних вищих закладів освіти різних рівнів акредитації. Воно розви­ватиме вміння сприймати естетичну і духовну сут­ність мистецьких творів, здатність вживатися в епо­ху їх творення, сприятиме вихованню національної самосвідомості нової генерації фахівців незалежної України.

Валерій Скотний

професор,

ректор Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка

Розділ І

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: