КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА ЯК ПОВЕРНУТИСЬ В НОРМАЛЬНИЙ РОБОЧИЙ СТАН ПІСЛЯ КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

Критичні ситуації зазвичай викликають у людини дві найпо­ширеніші реакції - це реакція активна, вона може виявлятися в агресивній формі - тоді ми нападаємо, бравуємо, і так далі. Друга реакція пасивна, виражатися може в пасивному страж­данні - людина закривається вдома, починає ридати, жалітись по телефону. Є третя реакція - ступор -коли людина ніби ре­ально завмирає - забуває поїсти, зробити якісь елементарні речі. Ось в тих ситуаціях, коли вже доходить до ступору кате­горично бажана участь інших людей. Із ступору треба виводи­ти обов'язково. Тому що, з одного боку, людина втрачає час, а з іншого, все одно якісь процеси в її мозку йдуть. Вивести із ступору нерідко можна за допомогою провокації негативних емоцій -образити людину. Скажіть такій людині хоч щось, щоб вона просто почала ворушитись. При тривалішій формі, коли людина із ступору вийшла і знову впала в депресію, буде потрібна допомога фахівця. Якщо реакцією на критичну ситу­ацію є підвищена активність, психологи рекомендують просто людину фізично схопити, утримати. Проте, ніколи не треба за­бувати, що ви можете надати людині лише невідкладну допо­могу, а кваліфіковану допомогу може надати лише спеціаліст.

Швидкість повернення в нормальний робочий стан у кожно­го своя - у когось це день, у когось рік. Вона залежить від кількох факторів:

1. Емоційна стабільність людини. Проте, будь-яка творча професія якраз передбачає вразливість, тому журналісти можуть відчувати більший стрес, ніж люди звичайних професій.

2. Мотивація. Це те, заради чого ця людина йде в професію. Є красива мотивація, в якій легко признатися всім - це професіоналізм, істина, творчість. А є некрасива, в якій людина часто не признається сама собі - гроші слава

вплив, демонстративність. Чистого мотиву немає ніколи, проте, точно доведено, що приховані мотиви діють сильніше. При виході з стресу вони можуть спрацювати як гальмуючий фактор, через те, що людині собі самій важко в цьому признатись, а те, що ми не бачимо, ми не вилікуємо. Така ситуація змусить людину ще раз замислитись над тим, чого вона хоче від цієї професії. Проте, справа в тому, що лю­дина може відновити свої сили лише за рахунок особистих іде­алів, а не за рахунок соціальних. Якщо вони в неї повністю соціалізовані - наприклад, влада, гроші, і нічого від себе - кра­са, гармонія, то людина буде звинувачувати що завгодно - світ, друзів, які не прийшли на допомогу, і процес відновлення буде набагато довшим. По суті, такі стресові ситуації є перевіркою істинності професіоналізму - тобто, людина йде в цю про­фесію через внутрішні ідеали, чи через соціальні. Якщо внутрішніх ідеалів немає, людина опиняється в стані кризи -результатом якої можуть бути запої, наркотики, депресія. Ро­ботодавці, в свою чергу, повинні розуміти, що після такого стресу якість роботи журналіста може на якийсь час зміни­тись. І цього не треба лякатися. Людина завжди розвивається. Тобто, якщо раніше вас цікавила ця тема, а зараз не цікавить -це нормально, значить, урок засвоєний. В вашій душі, хай жор­стоко, але випалилися місця, які були зайняті цією темою. Тож заповнюйте їх іншим.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: