РОЗДІЛ II. НАПАДИ НА МАЙНО ЖУРНАЛІСТІВ ТА РЕДАКЦІЙ

Напади на журналістів знову почастішали? - Вилучення про­фесійної техніки - Справа Калашнікова стала прецедентом - В будь-якому випадку, пошкодження професійної техніки жур­налістів є незаконним -Хто відшкодовує збитки? - Що робити, як­що у ■вас відбирають професійну техніку - Напади на редакцію - За­побіжні заходи безпеки - Методи боротьби з такою формою тиску - Пошкодження особистого майна журналіста - Як поводитисьпри пожежі - Як укріпити квартиру - Захист автомобіля - Що робити, якщо відбувся вибух - Повернення в нормальний стан після

Сучасні тенденції

Після подій революції 2004 року, коли кількість нападів на жур­налістів та редакції скоротилась приблизно втричі (16 у 2005, порівняно до 47 у 2004 - дані Інституту Масової Інформації), у

2006 році знов почала спостерігатись серйозна тенденція зростан­
ня фізичного насилля проти журналістів (29 нападів, дані ШІ).
Для преси-це насамперед сигнал, що якщо ЗМІ не будуть працю­
вати, не будуть викривати і друкувати матеріали на гострі теми, то
журналістам і далі будуть відрізати голови і забивати їх бітами.
Щодо влади, такі випадки підривають її авторитет та імідж, пока­
зуючи, що на місцях вона не діє, і не може проконтролювати ситу­
ацію.

Суттєва проблема полягає в реакції правоохоронних органів. Вони часто замовчують такі факти, коли варто було б, навпаки, проводити демонстративне розслідування, щоб довести, що вони діють, і щоб попередити такі випадки в майбутньому. Адже без­карність породжує нові правопорушення.

Тривожною тенденцією є відсутність будь-якого правового реа­гування на побиття, напади, та залякування журналістів. Справи за такими фактами часто просто не відкриваються, або не розслідуються. За даними Інституту Масової Інформації, за 2006-

2007 рік невідомо жодного факту успішного розкриття таких

справ, або покарання винних. Правоохоронні органи часто перево­дять такі події у побутову колію, не бажаючи займатись розсліду­ванням, яке може стосуватись владних кіл, або, наприклад, місце­вих впливових структур. Трапляється, що правоохоронні органи не "знаходять складу злочину", навіть якщо в наявності розбиті те­лекамери і мікрофони, а самого журналіста було побито.

Всі ці факти ще раз доводять, що журналіст повинен бути доб­ре обізнаним як із засобами самозахисту, так і з законами, щоб вміти захищати себе та свої права.

На основі статистичних даних^ та консультацій з експертами³, ми виділили наступні різновиди нападів на майно журналістів, які застосовуються в Україні:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: