Втручання журналіста в особисте життя людини. Відповідальність за проникнення на територію приватної власності

При збиранні і публікації матеріалу, журналіст часто вирішує ди­лему - що переважає в даному конкретному випадку - право ауди­торії на отримання інформації, чи право особи на таємницю при­ватного життя. В кожному випадку, не слід потурати нездоровому інтересу до сенсацій. Кожному гарантується право на невтручання воє приватне життя. Однак, у деяких випадках, це право може бути порушене. На жаль, часто журналісти порушують недотор­каність приватного життя без достатніх на те підстав, і в результаті порушують не лише етичні норми, а і закон.

Згідно зі статтею ЗО Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 N 2658-ХІІ:

Конфіденційна інформація, це - відомості, які знаходяться у володінні, користуванні, або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, ко­мерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, ви­робничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визна­чають режим доступу до неї, включаючи належність її до ка­тегорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (спо­соби) захисту.

Виняток становить інформація комерційного та банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, прихову­вання якої являє загрозу життю і здоров'ю людей.

На нашу думку, якщо у журналістів виникає сумнів щодо закон­ності збирання інформації і ступеню її конфіденційності, краще про­консультуватись з юристами.

З прийняттям нового Кримінального Кодексу України, до якого включена стаття 182 "Порушення недоторканості приватного жит­тя" (незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення та­кої інформації... в засобах масової інформації), зросла ймовірність для журналістів потрапити під кримшальну відповідальність за по­ширення подібної інформації (санкції досить жорсткі - від штрафу до позбавлення волі на строк до трьох років).

Таким чином, розкривати секрети приватного життя людини можна лише у разі, якщо воно становить серйозний інтерес для громадськості. При чому, чим більш публічною є людина, тим більшою може виявитись потреба суспільства дізнатись про певні моменти її життя, для того щоб виявити випадки, коли приватне життя шкодить виконанню цією особою певних громадських обов'язків.

Проникнення на територію приватної власності може бути розцінено як правопорушення (порушення права власності), а відповідальність може бути аж до кримінальної, незалежно від то­го, журналіст це, чи простий громадянин. Незаконне проведення обшуку карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (ст.162 КК). Але це стосується лише проникнення до житла, наприклад, в ко­тедж, а не на територію промислового об'єкту. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття ЗО. Кожному гарантується недоторканність житла Не допускається проникнення до житла чи до іншого во­лодіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосе­реднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні зло­чину, можливий інший, встановлений законом, порядок про­никнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Окладно однозначно відповісти на питання, чи законно знімати фасади будинків приватної власності, не проникаючи на приватну територію, оскільки нема достатньої регуляції цього питання в діючому законодавстві. З одного боку, все що видно - будинок, фа­сади, балкони, знімати законно. Але з іншого боку, в кожному кон­кретному випадку, зйомки приватної власності вимагають від жур­наліста проведення уявної межі, за якою починається приватне життя.

3. Особливості зйомки прихованою камерою

Згідно із законодавством, журналіст не має права знімати людей без їх згоди. Така згода припускається, якщо зйомки проводяться на вулиці, на зборах, конференціях, тобто на заходах публічного харак­теру.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: