Що робити, якщо проти вас подали позов?

Інколи у журналіста немає можливості звернутись в юридичну консультацію, або до неурядової організації, яка захищає права журналістів, і він лишається з позовом один на один. Перш за все, не варто панікувати. По-друге, потрібно ознайомитись з діючим законодавством, що регулює діяльність ЗМІ.

Якщо проти журналіста було подано позов щодо захисту честі, достоїнства, і ділової репутації від фізичної (юридичної) особи, в першу чергу, необхідно:

і. Уважно прочитати текст позовної заяви від початку і до кінця.

2. Звернути увагу на те, чи має позивач право на пред'явлення такого позову, і чи є сам журналіст належним відповідачем по цьому позову.

3. Звернути увагу, чи вказана сума позову. Якщо вказана, чи по­дано там відомості про сплату судового збору в повному об'ємі, відповідно до суми позову.

4. Знайти і помістити в окрему папку газету, а також всі ма­теріали, які відносяться до публікації статті, щодо якої пред'явлений позов.

5. Скласти список свідків і інших осіб, які можуть підтвердити достовірність інформації.

6. Почати збір і класифікацію доказів (і їх джерел) відповідності дійсності опублікованої інформації.

7. Звернути увагу на позовні вимоги: чи йде в них мова про
спростування опублікованих фактів або оціночних суджень;
чи спростовуються відомості, опубліковані в статті, шляхом
цитування, чи позивач користується вільним переказом
опублікованого.

8. Скласти порівняльну таблицю, в якій порівняти опублікова­ну інформацію з інформацією, викладеною в описовій і резо­лютивній (прохальній) частинах позовної заяви.

9. Написати свої заперечення на позов.

10. Якщо у журналіста і далі немає можливості консультува­тись або іншим чином скористатись допомогою медіа-юристів, то на першому судовому засіданні (як правило, це засідання є попереднім), слід подати судді свої заперечення на позов, а також надати суду всі докази того, що інформація відповідає дійсності.

11. Якщо немає змоги одразу надати суду всі докази, обов'язко­во слід про них заявити на попередньому судовому засіданні. Слід звернути серйозну увагу на ту обставину, що по закону, суд на пізнішій стадії судового розгляду має пра­во відмовити приймати докази від журналіста, якщо про них не було заявлено на попередньому судовому засіданні.

Наступний етап, на якому слід детально зупинитися, це ваша явка до суду. Про місце і час розгляду вас повинні сповістити повісткою, оформленою належним чином. Не з'явитися до суду ви можете тільки з поважної причини (хвороба, виїзд у відрядження і т.д.), про це обов'язково потрібно сповістити суддю, надавши на наступному судовому засіданні підтверджуючий документ. Якщо ви уникатимете суду без причини, то в результаті суд розгляне справу без вашої участі. Пам'ятайте, що діючий процесуальний за­кон надає суду право приймати заочне рішення. Ваша відсутність на суді позбавляє вас можливості захищати свої права в повному обсязі.

В суді вам слід:

- ознайомитися з матеріалами, які є в справі. Вам надано право

знімати копії з документів і робити виписки з них;

- ознайомитися з своїми правами і обов'язками. Не соромтеся запитати суддю і записати те, що ви не зрозуміли. Однак, не зловживайте цим правом;

- пам'ятайте, що в суді ви знаходитеся в рівному положенні з другою стороною (позивачем);

- по ходу судового процесу можна і потрібно заявляти клопо-

тання, якщо у вас такі є. Наприклад: про перенесення слухан­ня справи, якщо ви з поважної причини не зможете бути при­сутнім на наступному слуханні, або про надання яких-небудь доказів, про запрошення додаткових свідків і т.п., залежно від того, як складаються обставини; - при обгрунтованості, на вашу думку, позову і при пред'явленні значної суми моральної шкоди зосередьтесь на зусиллях по її зменшенню. Як це зробити? Перш за все, слід звернути увагу суду на те, що публікація вашої статті була викликана знач­ним суспільним інтересом до даної проблеми. Потім слід ска­зати (і, бажано, підтвердити це доказами), про те, що ви, як журналіст, ретельно перевіряли зібрану інформацію, і не мали наміру принизити честь, гідність, і ділову репутацію конкрет­ної особи. Вкажіть суду на непропорційність вимог щодо ком­пенсації моральної шкоди з реальними подіями, що мали місце в дійсності. Постарайтесь знизити розмір моральної шкоди. Наприклад, вкажіть що вам не надані ніякі розрахун­ки, і обґрунтовування заявленого розміру моральної шкоди. Подайте довідку про свою заробітну плату, вкажіть, що під ва­шою опікою знаходяться маленькі діти, а ви єдиний годуваль­ник в сім'ї, і т.п. При винесенні рішення, з яким ви не згодні, оскаржте його у суді вищої інстанції. Зверніть увагу, який термін вам надано для оскарження, і не пропустіть його. За загальним правилом, якщо оскаржується судове рішення, то необхідно протягом 10 днів пода­ти заяву про апеляційне оскарження, а потім, протягом 20 днів, са­му апеляційну скаргу. Пропуск цих строків стає самостійною (і інколи практично непереборною) обставиною у відмові оскаржен­ня незаконного судового рішення.

Важливої

Ще раз акцентуємо вашу увагу на тому, що якщо журналіст не може підтвердити зібраними доказами достовірність опублікова­ної інформації, то завжди слід будувати свій захист на відсутності в своїх діях злого наміру і наявності значного суспільного інтересу до освітлюваних подій або опублікованих фактів (навіть якщо ці факти виявилися не відповідними дійсності).

7. Затримання (арешт)

Сьогодні в Україні неможливо ув'язнити журналіста через його професійну діяльність. Кримінальна відповідальність за наклеп та образу була скасована в Україні ще в 2001 році, тому, згідно з ук­раїнським законодавством, журналіста можуть затримати на за­гальних підставах, наприклад, для встановлення особи. Протягом останніх двох років, українських журналістів затримували за їх діяльність хіба що закордоном, а саме, в сусідніх Білорусії та Росії. Так, 12 березня 2006 року, в столиці Білорусі, в зв'язку з виконан­ням професійних обов'язків, затримали знімальну групу 5-го кана­лу: кореспондентку Ганну Гороженко та телеоператора Леоніда Леонідова. За сприяння Міністерства закордонних справ України, їх звільнили того ж дня. 20 березня того ж року на білоруському кордоні було затримано на кілька годин знімальну групу "Нового каналу" у складі журналіста Михайла Шаманова та оператора Сергія Дана. В липні 2006, під час акції протесту анти-глобалістів у Санкт-Петербурзі, було затримано журналіста каналу 1+1 Мак­сима Буткевича. Журналіст пробув за ґратами півтори доби. Потім він повідомив, що його затримали за спробу сфотографувати акцію протесту. Тому, наші рекомендації будуть швидше стосува­тись журналістів, які виїжджають за кордон.

По-перше, і найголовніше, слід завжди мати при собі посвідчен­ня журналіста, або інші документи, що засвідчують особу. На­явність посвідчення журналіста легалізує вас, як представника ЗМІ. В деяких країнах існують такі норми законодавства, за яки­ми ви маєте право бути присутнім і освітлювати, наприклад, стихійне лихо або мітинг, тільки при наявності журналістського посвідчення. При затриманні вас в кримінальному або адміністра­тивному порядку посвідчення журналіста істотно заощадить час для з'ясування вашої особи, якщо вас все-таки доставлять у відділення міліції. Наявність паспорта або посвідчення особи, за відсутності посвідчення журналіста, також допоможе довести ваш цивільний статус, і питання про ваше звільнення вирішиться скоріше. Тому завжди слід носити з собою документи, особливо під час перебування закордоном.

По-друге, потрібно періодично проглядати свої документи на предмет терміну їх дії, своєчасного вклеювання фотографії при до­сягненні відповідного віку (25 і 45 років). Приведіть перераховані вище документи у відповідність з вимогами, що до них пред'явля­ються, оскільки прострочений або неправильно оформлений доку­мент - це абсолютно законна підстава для вашого затримання пра­воохоронними органами, і вагома втрата часу. По-третє, якщо ви перебуваєте закордоном, слід дізнатись чи потрібна вам акредитація від державних органів (наприклад, МЗС) тієї країни, до якої ви поїхали. Інколи тільки оформлення такої акредитації дає вам підстави для здійснення вашої про­фесійної діяльності.

Візьміть собі за правило, куди б ви не вирушали (по ре­дакційному завданню чи в особистих справах), завжди повідо­мляйте колегам, знайомим, родичам (по телефону), або співробітнику готелю про те, куди і на який час ви йдете. Якщо ви не з'явитесь по тому, як спливе цей час, то цим людям слід одразу вжити заходів для вашого розшуку.

Якщо вас затримали

- При затриманні співробітниками міліції, обов'язково потрібно пред'явити ваші документи, пояснити куди і звідки йдете і не перешкоджайте огляду особистих речей;

- Не здавайтесь розгубленим, це підозріло;

- У жодному випадку не носіть з собою нічого незаконного (тобто такого що виходить за поняття звичайних побутових речей). У знімальної групи можуть вилучити касети з записа­ми, наприклад, опозиційних акцій протесту, затримавши цю групу при перетинанні кордону країни. Без жодного сумніву, це незаконно, оскільки є зазіханням на вашу приватну власність. Однак, в умовах затримання (арешту), ви цього нікому не доведете. Тому продумайте наперед, як і в що захо­вати ваші матеріали так, щоб знайти їх було вкрай важко. Вкрай небажано носити ці матеріали при собі весь час. Краще, лишіть їх в номері готелю. Ще краще, продумати ланцюжок передачі відзнятих матеріалів через довірених осіб, або схова­ти їх в відлюдних, тільки вам відомих місцях (наприклад, в підвалі чи на горищі будинку, в парку і т.д.);

- Поцікавтеся, хто і з якого приводу вас затримує* Якщо ви хо­чете подивитися посвідчення співробітника міліції, спокійно, але наполегливо висловіть своє прохання. Не намагайтеся взяти це посвідчення в свої руки, але вимагайте щоб їх вам по­казали в розгорнутому вигляді;

- Міліціонери - теж люди. Можна спробувати з ними домовити­ся по-хорошому;

- Якщо вас, не дивлячись ні на що, садять в машину і везуть у відділок, не перешкоджайте цьому, оскільки це марно. Крім того, пам'ятайте, що опір співробітнику міліції (поліції) вва­жається злочином практично в усіх країнах. Якщо ви будете активно чинити опір співробітникам міліції, тим самим ви скоюєте реальний злочин, і сильно полегшуєте завдання тим, хто вирішив вас затримати;

- У жодному випадку не панікуйте;

- Не намагайтеся втекти, оскільки по вас можуть почати стріля­ти; сама втеча прирівнюється до злочину і також є са­мостійним приводом вже не для затримання, а для арешту (тобто, утримання під вартою протягом більш ніж Зх діб);

- Якщо співробітники правоохоронних органів почали вас бити на вулиці (запихаючи в машину), не соромтеся кричати яко­мога голосніше, щоб привернути увагу оточуючих. Можливо, їх свідчення стануть вам в нагоді в суді;

- Вимагайте викликати лікаря, наполягайте на наданні вам ме­дичної допомоги. Вимагайте надання вам права на телефон­ний дзвінок своєму адвокату або родичам і близьким. Більш-менш спокійно дочекайтесь, поки вас відпустять.

- Перебуваючи за ґратами, не варто ділитися із співробітниками міліції думками про ваше звернення до суду в майбутньому;

- Якщо ви плануєте звернутись до суду, в прокуратуру, обов'яз­ково зніміть побої в травмпункті, пройдіть тест на алкоголь, і обов'язково візьміть довідки.

- Після того, як ви подали офіційну заяву, напишіть якомога більше листів в різні інстанції з викладом вашої ситуації, зверніться до журналістської спільноти, в тому числі, міжна­родної, і зробіть справу вашого затримання якомога більш публічною;

Якщо вас затримали - вимагайте роз'яснення і дотримання ва­
ших прав, тому що закон їх гарантує. Наприклад, вимагайте права
на телефонний дзвінок, надання адвоката і т.д. і

Якщо вас затримали незаконно, ви маєте право звернутися до суду із заявою про визнання дій осіб, що затримали вас, незакон­ними; вимагати відшкодування всіх матеріальних збитків, яких ви зазнали, і компенсації моральної шкоди.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: