Особливості творення та відмінювання форм по батькові

* При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович

Василь - Васильович, Ігор - Ігорович,

Олексій - Олексійович

* При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), від імені на -й - ївн(а)

Борис - Борисівна, Василь - Василівна,
Юрій - Юріївна, Сергій - Сергіївна

* Особливості творення форм по батькові від деяких імен:

Григорій - Григорович, Григорівна

Ілля - Ілліч, Іллівна, Ількович, Ільківна

Кузьма - Кузьмич і Кузьмович, Кузьмівна

Лука - Лукич і Лукович, Луківна

Микола - Миколайович і Миколович,

Миколаївна і Миколівна

Сава - Савич і Савович, Савівна

Хома - Хомич і Хомович, Хомівна

Яків - Якович, Яківна, Яковлевич, Яковлівна

* Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Богдан - Юрій утворюються звичайно від першого імені (Олександр Богданович, Олена Богданівна), але за бажанням батьків може бути зареєстрована форма по батькові і від другого імені (Олександр Юрійович, Олена Юріївна) чи навіть від обох (Олександр Богдан-Юрійович, Олена Богдан-Юріївна). В останньому випадку перше ім’я не відмінюється (книжка Олександра Богдан-Юрійовича, стаття Олени Богдан-Юріївни).

* При творенні форм по батькові в основах імен відбувається чергування [ і ] з [ о ]:

Антін - Антонович, Антонівна

Федір - Федорович, Федорівна

* Відмінюються форми по батькові так:

Примітка 1. Особлива увага до родового, давального та місцевого відмінків жіночих імен по батькові:

Р. Ганни Іванівни Марини Степанівни

(не Іванівної) (не Степанівної)

Д. Ганні Іванівні Марині Степанівні

(не Іванівній) (не Степанівній)

М.при Ганні Іванівні Марині Степанівні

(не Іванівній) (не Степанівній)

Примітка 2. Форми по батькові при чоловічих іменах завжди мають в орудному відмінку закінчення -ем (а не - ом):

зустрічався з Олександром Андрійовичем,
з Сергієм Корповичем

Примітка 3. Коли в тексті трапляються поряд загальна назва, прізвище, ім’я по батькові чоловічого роду, слід уникати одноманітних відмінкових закінчень і вживати в давальному відмінкові паралельно закінчення -ові, -еві (-єві) та -у. -ю:

товаришеві Степану або товаришу Степанові

Маркові Григоровичу або Марку Григоровичу

бригадиру Петрові Тимофійовичу Гончаренку

або бригадирові Петру Тимофійовичу Гончаренкові.

Деякі зауваження щодо кличного відмінка
(форма звертання)

* Прізвища прикметникового походження на -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -ін(-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка:

Глібов і Глібове, Романишин і Романишине

* У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка:

добродію бригадире (бригадир)

пане лейтенанте (лейтенант)

* У звертання, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва так і власне ім’я:

брате Петре, друже Грицю, колего Степане,

пані Катерино, товаришу Віталію.

* У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінника має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка:

друже Максименко, колего Іванчук, добродію Скирда,

товаришу Гончар, пане Петрук

* У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка:

Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно,

Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.

* До колективу людей, аудиторії слухачів варто звертатись: панове, шановні пані і панове, шановні колеги, шановне товариство, вельмишановне зібрання

* При звертанні широко вводиться, крім слів товариш, колега, добродій, слово пан (у різних його формах).

Ця форма звертання вживається із загальною назвою:

пане лікарю, пане професоре, пане інженер;

- з прізвищем:

пане Іваненко, пане Грищук, пане Петришин, пані Янцеловська, пані Петрук;

* з іменем:

пане Іване, пані Маріє, панно Оксано, пане Андрію

( ніколи - пане Іване Петровичу, пані Олено Василівно).

· Кличний відмінок першої відміни твориться від іменників твердої групи із закінченням -о:

Миколо, Віро, Саво, Ганно

* від іменників м’якої, мішаної групи - переважно із закінченням -е(-є):

Надіє, Гафіє, Маріє, Катре,

* у пестливих назвах закінчення -ю:

Галю, Настуню, Катрусю, Нелю.

* Імена - іменники ІІ відміни у кличному відмінку закінчуються на -у (якщо група тверда чи мішана):

Олегу, Людвигу

* на -ю (якщо група м’яка):

Василю, Григорію, Сергію

* частіше на -е

Петре, Адаме, Вікторе, Нечипоре, Тимоше.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: