Теоретичні аспекти організації виховної роботи у внз

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Л.М. Маценко

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ

Навчально-методичний посібник

Київ – 2012

УДК 378.011.3(072)

ББК 74.58

М12

Рецензенти:

Журавська Ніна Станіславівна., д. пед. н., професор кафедри методики навчання та управління навчальними закладами

НУБіП України

Манько В.М., д. пед. н., професор, провідний науковий співробітник

відділу теорії та методології природничої та інженерної освіти

Інституту вищої освіти НАПН України

Рекомендовано до друку вченою радою

Природничо-гуманітарного ННІ Національного університету біоресурсів і природокористування України

(Протокол № 1 від 19.09. 2012 року).

Маценко Л.М.

М12 Теорія і методика виховання:навчально-методичний посібник. – К.: НАКККіМ, 2012. – с.

У навчально-методичному посібнику висвітлено теоретичні та методичні аспекти організації виховної роботи у внз.

Видання адресоване наставникам студентських груп, викладачам, студентам педагогічних факультетів, які здобувають спеціальність «Педагогіка вищої школи» за магістерською програмою, відділам з виховної роботи, заступникам деканів з навчально-виховної роботи, аспірантам та усім тим, кого хвилюють питання виховання студентської молоді.

УДК 378.011.3(072)

ББК 74.58

М12

© Маценко Л.М., 2012

© НУБіП України, 2012

ВСТУП

Протягом останніх десятиліть ситуація в аграрному секторі економіки України викликає тривогу. Одним із стратегічних факторів подолання соціальних та економічних суперечностей в аграрному секторі та у країні в цілому повинна стати оновлена система вихо-вання. Важливою її ланкою є виховання студентської молоді. Адже від їхнього активного втручання у вирішення завдань ринкової еко-номіки, розбудови правової держави залежить майбутнє України.

Проблема організації виховної роботи із студентами є однією з актуальних у педагогічній теорії та практиці діяльності вищих закла-дів освіти. У положеннях Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття), Законі України «Про освіту» визначено мету, зміст, принципи і особливості виховання особистості на різних рівнях освіти. В основу виховання разом з іншими мають бути покла-дені принципи гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюд-ських духовних цінностей, наступності та послідовності виховних впливів. Водночас у педагогічних дослідженнях підкреслюється, що орієнтація лише на освітній компонент призвела до відходу значної частини викладачів від виховної роботи, до масового її згортання у вищих закладах освіти.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях наголошується, що важливим фактором впливу на розвиток особистості є мікро-середовище. Саме в малих групах відбувається реальний вплив на виховання особистості, створюється мікроклімат, який визначає ком-форт чи дискомфорт у стосунках, формуються позитивні чи негативні риси характеру, ідеали, цінності й норми поведінки. Таким виховним мікросередовищем для студентів вищих аграрних закладів освіти є студентська група.

Проблема організації виховної роботи наставника студентської групи є сьогодні однією з актуальних. По-перше, наставнику належить важлива роль у вихованні студентської молоді як представнику мікро-середовища (найближчого оточення) студента у період його навчання. По-друге, продовжується дискусія з питань: «Потрібен наставник студентській групі, чи ні? Як зробити діяльність наставника більш успішною? Як студенти оцінюють роботу своїх наставників?» По-третє, в наш час відбувається процес наростання соціальної, інтелектуальної диференціації, посилення конкуренції в студентському середовищі, що заважає роботі наставника з формування колективу студентської групи. Наголошене вимагає дослідження діяльності наставника в нових умовах.

Проблема наставництва не могла залишити байдужими науков-ців, тому питання діяльності наставника студентської групи в системі виховної роботи вищого закладу освіти відображені у дослідженнях таких вчених: Авдєєва І.М. (інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академічної групи), Базилевич В.Д. (організація, зміст, форми та методи виховної роботи серед студентів колективами ка-федр вищого навчального закладу освіти), Большаков В.І. (проблеми вдоско-налення виховної роботи у вищій школі в сучасних умовах), Бондаренко З.П. (виховні можливості вищої школи), Вінтін І.А. (ор-ганізація виховної роботи у вузі в позаурочний час), Волкова І.В. (студентська група – центр ідейно-виховної роботи в вузі), Дем’янюк Т. (виховний процес у вищому закладі освіти), Демчук В.С. (діяльність інституту наставників академічних груп як важлива структурна ланка у виховній системі університету), Кайдун В.Д., Пилінська Я.Б. (вплив куратора-мовознавця вузу на формування особистості студента), Кірдан О.Л. (становлення класного керівництва в навчальних закладах України середини XIX – початку XX століття), Корольчук О. (ор-ганізаційно-виховна робота серед студентів), Красовицький М.Ю. (наставництво за кордоном), Куриленко Т.М. (наукові основи роботи куратора академічної групи), Кухтевич Т.Н. (роль куратора в навчанні і вихованні студентів), Лосєва Н.М. (самореалізація викладача-кура-тора), Мафтин Л.В. (виховна робота у вузі), Ничкало Н.Г. (наставництво в системі професійно-технічної освіти), Романова С.В. (організаційно-виховна робота куратора академічної групи у вищих технічних навчаль-них закладах), Соколова І. (інститут кураторів у вузі), Соколовська О.В. (педагогічна діяльність наставника академічної групи першого курсу як фактор її підготовки до самоврядування), Соловей М.І (виховна робота у вищому навчальному закладі), Степанов Є.Н. (вивчення ефек-тивності виховного процесу), Ткаченко Т.І. (організації виховної роботи) та інших дослідників.

Проблемою виховання студентської молоді вищого аграрного навчального закладу переймаються ряд вчених: Виговська С.В. (про-фесійне становлення студенток у вищих аграрних навчальних закла-дах), Галєєва А.П. (організаційно-педагогічні умови виховної діяльності у вищому аграрному навчальному закладі), Жалдак (Маценко) Л.М. (гуртування студентської групи вищого аграрного закладу освіти), Івахненко Т.П. (формування сексуальної культури студентів у навчально-виховному процесі), Кручек В.А. (формування комунікативних вмінь та навичок студентів аграрних ВНЗ; організація педагогічної взаємо-дії викладача-наставника зі студентами), Лузан П.Г. (педагогічні умови формування колективу студентської групи), Мельничук Т.Ф. (естетичне виховання студентів вищих навчальних закладів аграрного профілю засобами мистецтва), Полозенко О.В. (організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу), Рябченко В.І. (нормативно-методичні матеріали наставника студентської групи), Сопівник І.В. (виховання громадянина в аграрному вищому навчальному закладі), Сопівник Р.В. (удосконалення виховної роботи наставника зі студентською групою), Стахневич В.І. (педагогічні основи формування учнівського колективу навчально-ви-робничої групи середнього професійно-технічного училища; професійне становлення жінок у системі вищої освіти), Теслюк В.М. (педагогічна майстерність викладача), Яшник С.В. (педагогічні умови виховання культури міжстатевих стосунків у студентів ВНЗ) та інші дослідники.

Проблему виховання особистості в колективі засобами впливу на неї групи досліджували багато вчених: А.С. Макаренко,В.О. Су-хомлинський, Є.І. Синиця,О.В. Киричук, М.Ю. Красовицький, І.К. Ма-тюша та інші. Вони аналізували її через призму виконання системою виховання соціального замовлення. А воно в Україні довгий час зводилось до формування слухняного виконавця. Регулювання пове-дінки окремої особистості здійснювалось переважно через організації, колективи.Після розпаду тоталітарної системи спостерігається змен-шення сили дії механізмів соціального регулювання на поведінку особистості. Внутрішні ж якості багатьох людей при такому низькому статусі особистості виявились недостатньо розвиненими для виконання ролі регулятора. Це призвело до того, що на сучасному етапі розвитку суспільства існує суперечність: з одного боку, спостерігається тен-денція до зменшення регламентації прояву особистості та недостатня готовність молоді до використання отриманої свободи для свого соціально-психологічного розвитку, з іншого.

Наявність цієї суперечності є однією з причин пошуку ефек-тивної та дієвої системи виховання, заснованої на демократичних методах і засобах управління, педагогіці співробітництва, в якій важливу роль відіграє наставник студентської групи. Нова система виховання молоді повинна насамперед базуватись на таких факторах виховання, як загальнолюдські цінності, здоровий спосіб життя, на-ціональні традиції.

Вітчизняна педагогіка протягом тривалого періоду орієнтува-лась на принцип виховання особистості в колективі і через колектив. Сьогодні цей принцип значною мірою переосмислюється. Окремі вчені вдаються до крайнощів: від абсолютизації ролі колективу пе-рейшли до її повного заперечення. Наша позиція полягає в наступному: колективи викладачів, наставників, студентів можуть і повинні бути важливими факторами регулювання розвитку і поведінки особистості.

Проблему формування колективу розробляли працівники кількох лабораторій: «Колектив і особистість»(м. Київ) – В.М. Галузинський,О.В. Киричук, М.Ю. Красовицький, М.Ф. Чернобаєва та інші, керівник –О.В. Киричук; «Психологічні дослідження особистості в колективі» (м. Москва) – В.В. Абраменкова, А.В. Петровський, В.А. Петровський, В.В. Шпалинський, Ю.В. Янотовська та інші, керівник – А.В. Пет-ровський; «Колектив і особистість» (м. Москва) – Г.М. Казакіна,А.Т. Куракін, А.В. Мудрик, Л.І. Новікова та інші, керівник – Л.І. Но-вікова та ще ряд лабораторій.

Питанням формування та розвитку навчально-виховних, вироб-ничих та військових колективів присвячено багато психолого-педаго-гічних досліджень, вже виконано кілька сотень дисертаційних праць з цієї проблеми. Формуванням військових і виробничих колективів займа-лись: А.В. Петровський, В.В. Шпалинський, Р.С. Нємов, Є.С. Кузьмін, О.М. Гущин, А.С. Леонавічус, Ю.Є. Дуберман, Ю.Л. Неймер та інші. Педагогічні умови та чинники формування навчально-виховних колек-тивів висвітлені в роботах, авторами яких є О.І.Донцов, В.М. Га-лузинський, Л.І. Марисова, А.Г. Кирпичник, О.В. Киричук, А.С. Ма-каренко, М.Ю. Красовицький, М.Д. Ярмаченко, Я.Л. Коломінський, В.О. Сухомлинський, І.К. Матюша, Л.І. Уманський, О.С. Чернишов, Т.М. Куриленко, М.М. Обозов, Л.І. Новікова та інші.

Соціально-психологічному вивченню студентства, умов його життя, навчання, праці, побуту, поведінки присвячені дослідження педагогів, психологів, соціологів. Над цією проблемою працювали В.А. Ван, А.С. Власенко, Т.О. Грабовська, А.В. Дмитрієв, В.Т. Лісов-ський, Т.М. Куриленко, П.Г. Лузан, Ф.Г. Хайрулін та інші.

На думку А.В. Власенко, студентство – це соціальна спільнота, яка характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, по-ведінкою та психологією. Оволодіння знаннями, вміннями та навич-ками, підготовка до майбутньої професійної діяльності є для студентів головним завданням. Студентство, як справедливо стверджує В.Т. Лісовський, це молоді люди приблизно одного віку, яким властиві нестійкий матеріальний стан, незначний життєвий досвід, відсутність у більшості власної сім’ї, добре розвинене почуття колективізму, ко-мунікабельність, гумор, оптимізм, потреба у спілкуванні та належності до групи.

Студентська група– це спільнота, яка відрізняється від трудових та військових колективів. Студентська група відрізняється за віковим та кількісним складом, соціально-демографічними характеристиками. Від робітничої бригади студентська група відрізняється тим, що від-далений мотив у діяльності робітників згуртовує їх, а в студентській групі, і за нашими спостереженнями, віддалений мотив – стати ква-ліфікованим фахівцем – діє слабше порівняно з ближнім мотивом – отримати залік, скласти іспит. Крім того, основна діяльність студентів – навчальна, а вона передбачає більшу свободу, ніж діяльність робіт-ника чи військового. В трудовому колективі можна підібрати людей за психологічною сумісністю, що сприяє гуртуванню, а в студентській групі – ні. Студентство характеризується особливими умовами життя, праці та побуту, а також ініціативністю і мобільністю. Останнім часом в студентському середовищі зростає соціальна, інтелектуальна дифе-ренціація, посилюється конкуренція, що ускладнює роботу наставника з формування колективу студентської групи.

Інтерес вчених до студентських колективів помітно зріс в кінці 70-х – на початку 80-х років ХХ століття. Саме на цей період при-падає найбільша кількість праць з формування колективів академічних груп. У роботі Жалдак (Маценко) Л.М. (2001 р.) досліджено питання педагогічної діяльності наставника студентської групи як фактора гуртування колективу. Але ми не знаходимо робіт, у яких би проб-лема діяльності наставника щодо формування колективу студентської групи була предметом самостійного наукового дослідження.

Питанням виховання здорового способу життя присвячено ряд досліджень, авторами яких є Бобрицька В.І. (формування здорового способу життя майбутніх вчителів), Бойченко Т.Є. (освітні програми формування здорового способу життя молоді), Варвачук Н., Презлята Г. (чинники формування свідомого ставлення до власного здоров’я), Ващенко О.(школа, яка сприяє здоров’ю), Воронін Д.Є., Воронін М.М., Окса Д.Є., Окса М.М. (загальнопедагогічний і психологічний аналіз сутності і компонентів здорового способу життя студентів економічних спеціальностей), Вострокнутов Л.Д. (здоровий спосіб життя українського народу), Гавриленко Ю. (проблеми здоров’я школярів), Закопайло С.А. (формування здорового способу життя у старшокласників), Звєрєва І.Д., Петрик О.М. (тренінг «Здоров’я – моя цінність»), Зубалій М.Д., Закопайло С.А. (структурні компоненти здорового способу життя старшокласників), Кузьменко В.Ю. (становлення та розвиток поняття «здоровий спосіб життя»), Лапаєнко С.В. (поняття про здоровий спо-сіб життя), Литвин-Кіндратюк С., Кіндратюк Б. (народознавство та організація здорового способу життя школярів), Мальцев Л. (культура здоров’я як мета і зміст оздоровчої функції освіти), Мединський С.В. (соціальне значення молоді у пропаганді здорового способу життя), Омельченко С. (проблема здоров’я та здоровий спосіб життя), Орже-ховська В.М., Пилипенко О.І. (педагогіка здорового способу життя), Петрик О.І. (медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здо-рового способу життя), Пінчук І.М. (формування навичок здорового способу життя та навчання здоров’я на життєвих прикладах), Смолюк В. (проблема здорового способу життя школярів і деякі шляхи її розв’я-зання), Суховєєва Н.М. (формування здорового способу життя (семінар-тренінг), Сущенко Л.П. (соціальні технології культивування здорового способу життя людини), Шатц П., Яременко О., Балакірєва О. (форму-вання здорового способу життя молоді в Україні: національна модель), Шкірняк-Нижнік З.А. (проблеми охорони здоров’я дітей в Україні), Яременко О. (роль засобів масової інформації та інших джерел у формуванні здорового способу життя молоді) та багато інших.

Діяльність наставника суттєво вплине на формування колективу студентської групи, якщо він у виховній роботі реалізує педагогічні умови гуртування студентської групи, а саме: надаватиме діяльності студентів характеру спільності; сприятиме оволодінню студентами вміннями міжособистісного спілкування; здійснюватиме педагогічне керівництво гуртуванням студентської групи та підвищуватиме рі-вень педагогічної майстерності; організує в студентській групі дієве студентське самоврядування та здійснюватиме педагогічне керівництво його діяльністю; навчатиме студентів основам взаємин у колективі; забезпечить опосередкованість міжособистісних взаємин спільною діяльністю студентів; здійснюватиме педагогічну роботу щодо опти-мізації міжособистісних взаємин в студентській групі; виявлятиме причини спадів згуртованості колективу та вмітиме їх нейтралізовувати.

Пропонований читачеві навчальний посібник розроблено в рамках програми навчальної дисципліни “Теорія і методика виховної роботи”, яка є однією з основних дисциплін у підготовці викладачів для вищих навчальних закладів, сільськогосподарських технікумів і коледжів. Основними формами навчання даної дисципліни є лекції, семінарські і практичні заняття, самостійна робота студентів з написання методичних розробок виховних заходів.

Зміст навчальної програми з дисципліни “Теорія і методика виховної роботи” базується на сучасних досягненнях педагогічної науки щодо виховання особистості, основних закономірностей, принципів, методів, форм виховання, що вирішує завдання теоретичної і практичної підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності.

Даній дисципліні відводиться особлива роль у формуванні особистості майбутнього викладача, так як мета цієї дисципліни - сформувати у студентів наукові поняття про теорію і методику виховання, її цілі та завдання; допомогти майбутнім викладачам в оволодінні основними теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо виховання особистості і колективу та навчити їх застосовувати ці знання і вміння в майбутній педагогічній діяльності.

Завдання дисципліни: ознайомити студентів з теорією виховання та показати її важливе місце і роль у педагогічній науці; озброїти майбутніх викладачів методиками вивчення та виховання особистості студента, роботи куратора студентської групи щодо формування колективу, розробки та проведення виховних заходів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен з н а т и:

- суть процесу виховання, його рушійні сили, закономірності та особливості;

- характеристику принципів виховання та шляхи їх реалізації в педагогічному процесі;

- основні напрями виховання;

- організаційні форми та методи виховання;

- форми обліку та оцінки результатів виховання.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен у м і т и:

- здійснити вивчення особистості та колективу, використати отримані результати у виховній роботі зі студентами;

- застосовувати оптимальні організаційні форми та методи виховання;

- володіти методикою роботи куратора щодо формування студентського колективу, організації та проведення виховних заходів.

Тематика та плани занять, які складені у відповідності з навчальною програмою для студентів і враховують сучасні вимоги вищої школи, призначені для використання викладачами та студентами педагогічного факультету при підготовці до занять.

Основну увагу слід звертати на свідоме засвоєння студентами теоретичного матеріалу щодо сутності виховного процесу, принципів, методів, форм, напрямів виховання, а також на вміння практично застосовувати методику виховання особистості студента.

У списку літератури наводяться як основні, так і додаткові літературні джерела до всього курсу і до окремих тем. Програма складається з двох модулів. У першому модулі розглядається теоретичний матеріал з питань виховання, другий модуль присвячений проблемам методики виховної роботи.

Після вивчення кожного з модулів передбачено перевірку знань студентів за допомогою модульних контрольних робіт. Під час самостійної роботи студенти готують методичні розробки виховних заходів, орієнтовні теми яких наводяться в програмі.

Іспит з дисципліни складається з двох частин. Знання теоретичного матеріалу оцінюються за допомогою тестових запитань. Практичні вміння і навички оцінюються під час заключного семінару, на якому проводиться захист студентами методичних розробок виховних заходів.

У пропонованому навчальному посібнику автор намагалася використати результати педагогічних досліджень в галузі виховання відомих вчених – М.М. Фіцули, А.І. Кузьмінського, В.Л. Омеляненка, С.Г. Карпенчук, В.А. Семиченко, Н.П. Волкової, В.М. Галузинського, І.П. Підласого, М.Ю. Красовицького, В.І. Рябченка, В.М. Газузяк, Л.В. Суходольської, І.В. Сопівник, Н.П. Волкової, О.І. Тимчишина, В.І. Уруського, Т.О. Грабовської, Л.І.Уманського, І.К. Матюші, О.В. Соколовської та інших.

Дидактична структура посібника вибрана з урахуванням перс-пектив самостійного оволодіння студентами, зокрема заочної форми навчання, змістом навчальної дисципліни. На початку теми міститься її методична характеристика, що включає перелік основних понять та питань для вивчення з теми. Далі подається зміст теми, розбитий на питання для більш зручного користування посібником. Після змістового опису теми наведено список рекомендованої літератури, у якій студент може знайти поглиблений аналіз питань теми. У глосарії студент знайде визначення невідомих понять. Далі подано тестові завдання для самоконтролю та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів. Список літератури допоможе у під-готовці до семінарських та практичних занять, написанні рефератів та підготовці доповідей. Завершують навчальний посібник додатки, що містять матеріали практичного спрямування.

Автор сподівається, що організація самостійної роботи студентів за допомогою пропонованого посібника буде успішною і сприятиме продуктивному оволодінню майбутніми педагогами знаннями з дисципліни “Теорія і методика виховної роботи”.

Виконана робота не претендує на вичерпне висвітлення всіх важливих питань виховання. Автор з вдячністю сприйме і врахує всі зауваження, пропозиції та думки, що допоможуть поліпшити і розширити подальші перевидання посібника.

Наші координати для спілкування:

03041, Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15.

Національний університет біоресурсів

і природокористування України.

Педагогічний факультет.

Кафедра педагогіки.

Модуль 1.

Теоретичні аспекти організації виховної роботи у внз

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: