ТА МИТН Е ПРАВО СПІВТОВАРИСТВА

На сьогоднішній ден ь спільна митна політика є однією з ключових політик Співтовариства, оскільки саме економічн е об'єднанн я через створення митного союзу, спочатку для де - кількох видів товарів, а згодом і загальног о стало осново ю європейських інтеграційних процесів та першо ю з трьох "опор" будівництва ЄС.

Уже в рамках Європейського Співтовариства вугілля та сталі (ЄСВС) його осново ю як першог о з європейськи х Співтова- риств було саме створення зон и вільної торгівлі щодо 2 видів товарів — вугілля та сталі. Нормам и ст. 4а Договору про ство- ренн я ЄСВ С визначалося, що "товарообіг вугілля та сталі між країнами, що об'єднуються, буде негайн о звільнен о від усіх митних зборів". Спільни й рино к вугілля та залізної руди почав функціонувати з 19 лютого 1953 p., а спільний рино к сталі — з

1 травня того ж року.

Вже 28 листопада 1953 р. з огляду на ефективніст ь щойн о створеног о Спільног о ринк у щод о вугілля та сталі на зустрічі

6 країн-членів ЄСВ С заснован о міжурядову конференці ю щодо розробк и проект у створенн я Європейськог о Економічног о Співтовариства, а 1 червн я 1955 р. на конференці ї ЄСВ С в м. Месіна (Італія) прийнят о остаточне політичне рішенн я щодо поширенн я процесу економічно ї інтеграції на всі сектори еко - номіки. Результатом стало підписанн я Договору про Співтова- риство, основно ю метою яког о було проголошен о створенн я митног о союзу. Сам е митни й сою з в рамках ЄЕ С фактичн о став ключовим у формуванні того інтеграційного об'єднання, яки м на сьогоднішній ден ь є ЄС.

Наразі Спільна митна політика Співтовариства базується на групі нор м установчих угод, насампере д Договору пр о Спів - товариство. При цьому таким и нормам и визначається декілька основни х напрямів Спільної митної політики Співтовариства.

Так, одни м з найважливіших напрямів Спільної митної по- літики ЄС є забезпеченн я функціонуванн я митного союзу, що включає забезпеченн я вільного руху товарів всередині митного союзу та застосування спільного митног о тарифу та нетариф - них обмежен ь щод о товарів, походження м з інши х країн. Основні принцип и цього напрям у Спільної митної політики Співтовариства визначаються ст.ст. 25-31 Договору про Спів- товариство.

Другий напрям, що має зовнішн є спрямування, полягає у проведенні Спільної торговельної політики Співтовариства по відношенню до інших країн, (ст.ст. 131 —134 Договору про Спів- товариство). Зокрема, передбачається що створення м митного союзу між собою, держави-член и ЄС мають на меті сприяння, відповідно до спільних інтересів гармонічному розвитку світової торгівлі, прогресивному скасуванню обмежень щодо міжнародної торгівлі т а зниженн ю митни х бар'єрів. Спільн а торговельн а політика Співтовариства повинн а базуватися на єдиних принци - пах, що в основному стосується змін у ставках митних тарифів, укладанн я тарифни х і торговельни х міжнародни х угод, до - сягненн я уніфікації в заходах щодо лібералізації, експортно ї політики та заходів торговельного захисту, що застосовуються у випадках демпінгу та субсидій.

Нарешті третій напря м — співробітництво в митній сфері. Норм и Договору про Співтовариство чітко окреслюють рамк и цього співробітництва. Згідно зі ст. 135 Договору про Співто- вариство, Рада Міністрів, відповідно до процедури, повинн а вживати заходів щодо підсилення митного співробітництва між державами-членам и ЄС та Європейською Комісією. На практиці це співробітництво знайшл о вираженн я у прийнятті значног о масиву нормативно-правови х актів, що встановили уніфіковані митні правил а та процедуру для держав-члені в ЄС. Разом з тим норм и ст. 135 Договор у про Співтовариств о прям о пе - редбачають, що митне співробітництво не стосується застосу- вання національного кримінальног о законодавства та законо - давства пр о адміністративн у відповідальність, залишаюч и ці питання на вирішенн я державам-члена м ЄС.

Свій формальни й вираз спільна митна політика Співтова- риства знаходить в нормативно-правови х актах Співтовариства, які формують митне право Співтовариства. Розглядаючи генезис митного права Співтовариства, необхідно назвати 2 міжнарод- них переговорних процеси, які багато в чому визначил и зміст і принцип и формуванн я митних відносин в рамках ЄС.

Перши м таки м процесо м були багатосторонні міжнародні переговори щодо створення Міжнародної Торговельної Організа- ції (МТО) під егідою ООН, які відбулися у 1946—1948 роках. Більшість держав-майбутніх членів ЄС були учасникам и цього переговорного процесу. І хоча проект створенн я МТ О не був реалізований, підписана за результатами засідань Підготовчого комітету ЗО жовтня 1947 р. Генеральна угода з тарифів і тор - гівлі фактичн о визначила принцип и митног о регулювання у післявоєнни й період, а її положенн я стали частино ю митного законодавств а Співтовариства. Крім того, прийнят і західно - європейським и країнами відповідно до ГАТТ тарифн і поступки

стали осново ю під час формуванн я ставок Єдиног о митног о тариф у Співтовариства. Н а сьогодні ден ь деяк і норм и угод ГАТТ/СО Т мають пряму дію або є тісно інтегрованими у вто- ринн е право Співтовариства.

Інши м таким визначальним переговорним процесом був та к і нереалізований проект зі створенн я Європейськог о Митног о Союзу у 1947—1949 роках. Але на той час європейські країн и виявили неготовність д о створенн я наднаціональног о права, яке б регулювало митні відносини. Все ж робочо ю групо ю з Європейськог о Митного Союзу у складі Митног о та Економіч - ного комітетів були розроблені проекти конвенцій, як і стал и основою для створенн я у 1952 р. Ради Митног о Співробітництв а (РМС) (нин і Всесвітня Митн а Організаці я (ВМО) 1. Згодо м положенн я Конвенці ї РМ С широк о використовувалися у право -

вому регулюванні митних відносин Співтовариства, варто лиш е зазначити, щ о саме конвенціям и РМ С визначаютьс я номен - клатура Єдиног о митног о тариф у Співтовариства, співробіт - ництво у боротьбі з порушенням и митних правил, ціли й ряд митних режимів тощо.

Але безпосереднь о митн е право Співтовариства за своїм и цілям и і завданням и істотн о відрізняєтьс я від права вище - зазначених міжнародних міжурядових організацій. Наприклад, якщ о звернутися д о діяльності ВМО, т о ї ї функції, я к визначен о у ст. З Конвенці ї пр о заснуванн я РМС, характеризуютьс я наступними завданнями: вивчати та досліджувати різні аспект и митного співробітництва, готувати проекти конвенцій, дават и рекомендації щодо єдиного застосування конвенцій тощо. Тобто, мова йде суто про питання співробітництва між державам и та встановлення загальноприйнятни х стандартів митних процедур.

Аналогічно не виходить за рамки звичайног о розумінн я між - народног о публічного права і найбільш успішни й багатосто - ронній проек т XX ст. — багатостороння торгівельна систем а ГАТТ/СОТ. Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Угоди CO T ця організаці я повинн а забезпечит и "загальну інституціональн у основ у дл я здійсненн я торгівельних відносин між її членами з питань, що належать до угод та пов'язани х з ним и юридични х документів, включених до додатків до цієї Угоди"2.

1 Див.: Конвенці я про створенн я Ради митного співробітництва підписан а у

Брюсселі 15 грудня 1950 року.

2 Див.: Маракеськ а угода про утворення Світової організації торгівлі. Гене- ральна угода з тарифі в і торгівлі 1947 р. // Україна і Світова організація торгівлі: Збірни к офіційни х документів. — К., 2002.

На відміну від цих 2 ключових організацій з питань митного співробітництва, ст. 2 Договор у пр о Співтовариств о вказує, що Співтовариство має виконувати свої завдання через засну- ванн я єдиног о ринку, економічног о та валютного союзів, та через запровадженн я єдиної політики. Таки м чином, на відміну від звичайно ї концепці ї міжнародног о публічного права, яке покликан о забезпечуват и взаємовідносин и між суверенним и державам и на рівній основі, наднаціональн е право Співтова- риства побудоване на відносинах інтеграції та координації дій держав-члені в ЄС. Більше того, ЄС вважає, що зобов'язанн я держав-члені в ЄС координуват и свої дії виплива є із самого факту їх вступу до ЄС. Окрім того формуванн я права жодної міжнародної організації не залежить настільки від діяльності міждержавних інституцій, як це має місце в рамках ЄС.

У чому ж полягає предмет регулювання митного права Спів- товариства? Адже через свій наднаціональни й характер воно істотно відрізняється як від національного, так і від міжнарод- ного митного права.

Національн е митне право, як відомо, насамперед спрямован е на регулювання суспільних відносин, що виникают ь з приводу переміщенн я товарів через митний кордон держави. Міжнародне митне право регулює відносини, що виникают ь між суверен- ним и державами та окремим и митним и територіями з питань співробітництва в митній сфері.

Митне право Співтовариства, по-перше, є основою існування самого Співтовариства в цілому. Згідно з ч. 1 ст. 23 Договору про Співтовариство, Співтовариство базується на митному союзі, яки й охоплює всю торгівлю товарами та яки й включає заборону між країнами-учасницям и мит на імпорт та експор т та всіх зборів, які мають еквівалентний ефект, та на прийнятті єдиного митног о тарифу в їх відносинах з іншим и країнами.

Крім того, згідно з ст. 1 Митного кодексу Співтовариства1

(МКС) митні правила Співтовариства стосуються:

1) торгівлі між Співтовариством та іншим и країнами;

2) товарів, як і охоплюються установчими договорам и ЄС. Таки м чином, можн а визначит и про те, що митне право

Співтовариства як сукупність регіональних правових норм, які регулюють: 1) відносини щодо функціонуванн я митног о союзу Співтовариства; 2) відносини щодо торгівлі товарами між ЄС та іншим и країнами; 3) відносини в митній сфері між ЄС в цілому і державами-членам и та іншим и країнами і міжнарод- ним и міжурядовими організаціями.

1 Див.: Регламент 2913/92 від 12 жовтня 1992 p., що впроваджує Митни й кодекс Співтовариства (O.J. 1992 L302).

Слід окремо наголосити, що питання боротьби з порушеннями митних правил та організації митних служб все ще залиша - ються у віданні окремих держав-членів ЄС. Більше того, в цій сфері значно більший вплив мають конвенції та інші документи ВМО.

Митні правила Співтовариства однаково застосовуються по всій митній території Співтовариства, якщ о інше не передбачено міжнародними конвенціями або законодавством Співтовариства.

Окремі положення митних правил Співтовариства можуть застосовуватися за межами території Співтовариства у рамках структури правил, які контролюють певні сфери чи міжнародні конвенції.

Також необхідно відзначити особливий склад суб'єктів митно- го права Співтовариства, та й права Співтовариства взагалі. За цією ознакою воно також не є міжнародним або національним у класичном у розумінні. Суб'єктам и права Співтовариств а виступають: держави-члени ЄС, інститути ЄС; фізичні особи, юридичні особи, національні органи влади, відомства та суди.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: