Нетарифне регулювання

Правил а нетарифног о регулюванн я імпорт у д о ЄС є ін - струментом захисту Спільного ринку Співтовариства, виробників та торговців ЄС. На відміну від тарифног о регулювання, як е має в основном у стратегічний характер, захисні заходи мають оперативни й характер, тобто, діют ь тільк и у відповід ь н а конкретні дії, що порушують інтереси Спільного ринк у Спів - товариства в цілому та конкретни х його учасників, що є рези- дентами ЄС. Захисні заходи поділяються на види залежно від: а) засобу протидії: захисне мито, кількісні обмеження, адміні- стративні дозволи; б) об'єкт а протидії: антидемпінгові заходи, антисубсидійні заходи, заходи проти імпорту, що завдає шкоди, та "зростаючого" імпорту, заходи проти іноземних торговельних бар'єрів.

Антидемпінгові заходи. Антидемпінгові заходи мають нета- рифни й характе р і полягают ь у запровадженн і спеціальног о антидемпінгового мита, розмір якого визначається не заздалегідь

тарифом, а спеціальним и рішеннями, за яким и підвищуються ставки тарифу на ті чи інші товари, і які згідно з цим и прави - лам и вводяться або щодо товарів конкретног о іноземного ви- робник а (загальне правило), або щодо товарів походженням з певної країни. Антидемпінгове мито вводиться у разі демпінгу, тобто, тоді, кол и експортна ціна певного товару у країні експор - тера є нижчо ю у порівнянн і з ціно ю подібного товару за звичай - ного стану торгівлі, яку встановлено дл я країни, що експортує (Регламен т 384/96)'. Термі н "подібний товар" означає товар, яки й є ідентичним, тобто, схожи м в усьому з товаром, що розглядається, або, за відсутності такого товару, — інши й товар, хоча й не схожий в усьому, але яки й має характеристики, що є дуже близьким и до характеристики товару, про яки й йдеться.

Дл я визначенн я порівняльної ціни використовується кате- горія "нормальної вартості". Нормальн а вартість, як правило, встановлюється на основі цін, як і сплачуються або мають спла - чуватися за звичайног о стану торгівлі незалежни м покупцем у країні, що експортує. Ціни у торгівлі між сторонами, які ма - ють ознак и "пов'язани х осіб" або таких, що уклали між собою компенсаційн у угоду, як правило, не можуть розглядатися як ціни, що існують при звичайном у здійсненні торгівлі.

Якщ о немає умов для відповідного порівняння, нормальн а ціна розраховується на основі витрат виробництва у країні по - ходження товару плюс розумна сума витрат при продажі, сума загальних та адміністративних витрат та розумна сума на при - бутки ("побудована вартість"), або на основі експортних цін за нормальног о стану торгівлі у прийнятн у іншу країну, за умови, що ці ціни є репрезентативними.

Суми витрат при продажі, загальні та адміністративні витрати та прибутки повинн і базуватися на фактични х даних, що відоб- ражають виробництв о та продаж за звичайног о стану торгівлі подібни м товаро м експортеро м ч и виробником, щод о яки х ведетьс я антидемпінгов е розслідування. Кол и такі суми н е можуть бути визначені на цій основі, вон и можуть визначатис я на основі:

1) середньозважених фактични х сум, визначених для інших експортерів або виробників-суб'єкті в антидемпінгового розслі- дуванн я щод о виробництв а та продажу подібного товару на вітчизняному ринк у країни походженн я товару;

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 384/96 щодо захисту проти демпінгового імпорту з країн, що не є членами Європейськог о Співтовариства, від 22 грудня L995 p. (O.J. 1996 L56).

2) фактични х сум витрат стосовно виробництва та продажу за звичайного стану торгівлі тієї ж категорії товарів для експор - тера або виробника, про яки х йдеться, на вітчизняному ринк у країни походження товарів;

3) будь-якого іншого прийнятног о методу, за умови, що сума на прибутки, яку встановлено таки м чином, не переви- щуватиме прибутку, яки й звичайно отримуються іншими експор- терами або виробникам и при продажі товарів тієї ж категорії на вітчизняному ринку країни походження товарів. Антидемпін- гове розслідування може бути припинен е у разі добровільного зобов'язанн я експортера-виробник а підвищити ціни.

Якщ о є підстави вважати імпорт товарів до ЄС демпінговим, Європейськ а Комісія вводить на період від 6 до 9 місяців по- переднє антидемпінгове мито'. Рішення пр о це публікується в офіційном у виданні ЄС. Мито не може перевищувати вище - зазначеної різниці у цінах ("демпінгової маржі"), але повинн о бути достатні м дл я покритт я шкод и виробника м ЄС. У цей період імпорт здійснюється за умови наданн я банківської гаран- тії. У подальшому Рада Міністрів прийма є рішенн я про введення остаточного антидемпінгового мита строком на 5 років або про припиненн я антидемпінгово ї процедури, так е рішенн я теж публікується*. Рішенн я про введення мита може бути перегля- нуто до закінченн я строку його дії, проте, з закінчення м строку дію мита може бути подовжено. Якщ о вжиті заходи не дають очікувани х результатів, може бути запроваджен о нове анти - демпінгове розслідування і визначено нови й розмір антидемпін - гового мита. Якщ о мають місце спроби обійти мито за допо - могою подібних товарів (наприклад, складових частин товару), мито може бути розповсюджен о і на такі товари. Дію антидем - пінгового мита може бути призупинен о на строк до 9 місяців, після чого дія мита або припиняється, або поновлюється. Як правило, антидемпінгове мито є адвалорним, хоча іноді засто- совується специфічн е мито.

Вищезазначені правила застосовуються до імпорту товарів з усіх країн, за винятко м "країн з неринково ю економікою" (НРЕ) (англ. non-market economy countries), для яки х встановлено особ-

' Так, відносн о Норвегії, наприклад, вводилося попередн є антидемпінгов е мито на лосось, вирощени й фермам и (Регламент Комісії 628/2005 від 22 квітня

2005 p.).

* Так, щодо України, наприклад, припинен о антидемпінгові заходи щод о феросилікомарганц ю (Регламент Ради Міністрів 54/2003 від 27 січня 2003 р.) та введено остаточне антидемпінгове мито на деякі види труб з нержавіючої сталі (Регламент Ради Міністрів 954/2006 від 27 червня 2006 p.), деяк і види добри в (Регламент и Рад и Міністрі в 1891/2005 від 14 листопад а 2005 p.; 1911/2006 від

19 грудня 2006 p.).

ливі правила визначенн я ціни як демпінгової. Таким и країнами визначен о Албанію, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, В'єтнам, Грузію, Киргизстан, КНДР, Молдову, Монголію, Таджикистан, Туркменіста н та Узбекистан. У разі імпорту з цих країн до ЄС нормальн а вартість має визначатися на основі ціни подібного товару (або "побудованої" вартості) у спеціальн о визначені й інші й країн і з ринково ю економіко ю або цін и товару, щ о експортується з такої іншої країни до інших країн, включаючи Співтовариство, або, якщ о такі методи є неможливими, на будь- які й іншій прийнятні й основі, включаючи ціну, яку фактичн о сплачен о чи має бути сплачен о у Співтоваристві за подібний товар, скориговану таким чином, щоб до неї увійшла "розумна прибуткова маржа".

Відбір інших країн з ринковою економікою ("країн-сурогатів") здійснюється на розсуд Європейської Комісії, але визначальну роль мают ь наступні фактори: зручні умови дл я адміністра - тивного співробітництва з такою країною; наявність подібного товару; схожість виробничих процесів та технічних і техноло- гічних стандартів виробництва і технологій; надійність цінового рівня (достатня конкуренція). З 1988 р. все частіше у якості аналога Європейськ а Комісія почала відбирати ціни та вироб - ничі витрати держав-члені в ЄС або виробникі в інших країн, як і пов'язан і з учасникам и промислового виробництва ЄС.

За загальни м правилом, антидемпінгов е мито встановлю - ється індивідуально для кожного постачальника з країни, що не є членом ЄС, але для країни з неринково ю економіко ю при визначенні на той чи інший товар антидемпінгового мита, остан- нє є чинни м для усіх експортерів цієї країни.

Особливи й підхід до антидемпінгових розслідувань закріп - лен о щодо імпорту з В'єтнаму, КНР, та Казахстану1, а також з будь-якої країни з переліку країн з неринково ю економікою, як а є членом CO T на дату початку розслідування2. Нормальн а вартість тут визначається відповідно до загальних правил, якщ о умови ринково ї економік и превалюють для цього виробник а чи виробникі в щодо виробництва та продажу подібного товару. В іншом у разі застосовуються правила для країн з неринково ю економікою, що, звичайно, є вкрай невигідним. Так, практика антидемпінгови х розслідуван ь в Співтовариств і показує, що

' Україну було виключен о з цього списку Регламентом Ради Міністрів 2117/

2005 від 21 грудня 2005 p. (O.J. 2005 L340/17) і, таки м чином, вона набула так

званог о "статусу країни з ринково ю економікою". Це означає, що нові антидем -

пінгові розслідування щодо товарів українського походження проводитимуться

в ЄС за загальним и правилами.

2 Членам и CO T з цього списку є Вірменія. В'єтнам, Грузія, KH P та Молдова.

як "сурогат" бралися не тільки середньорозвинуті ринкові країни, а навіть і СШ А в результаті для імпортованих з країн НР Е до ЄС товарів антидемпінгов е мито встановлювалос я в розмірі

100-200%.

Хоча в антидемпінговому законодавстві Співтовариства не розкривається поняття "країна з неринково ю економікою", але є визначенн я понятт я ринкови х умов економіки, у яки х діє підприємець-виробни к (фірма). Таким чином, умови діяльності підприємці в є взагалі й орієнтирам и дл я віднесенн я тієї чи іншої країни до категорії країн з НРЕ. Тобто, країну з НР Е визначають як таку, що не застосовує ринкові принцип и витрат або цінові складові, і, таки м чином, ціна продажу товару у такій країні не відображає його справжньої ціни.

Антисубсидійні заходи. Антисубсидійні заходи регулюються Регламентом 2026/97' і полягають у компенсаці ї прямог о чи непрямог о субсидування виробництва, виготовлення, експорту або транспортуванн я будь-яких товарів, випуск яки х у вільний обіг тягне за собою заподіянн я шкоди Співтовариству. Субсидія розглядається як така, коли надається або державою походження товару, або проміжно ю країною, з яких товар експортується до ЄС. Субсидуванн я вважаєтьс я державним, якщ о надаєтьс я урядом або будь-яким и органами публічної влади на території країни походження або експорту товару. Субсидування має на - дават и перевагу та має здійснюватис я у форм і фінансовог о вкладення в державі походження або експорту товару, тобто, коли:

а) має місце пряме, в тому числі приховане, переведення коштів (грант, позика, придбання акцій тощо) або відповідаль- ності (наприклад, гарантія позики);

б) податок, яки й має справлятися, не справляється або не збирається (наприклад, при податковому кредиті як стимулю- ючому фіскальному заході);

в) на пільгових умовах надаються товари і послуги;

г) для забезпечення вищезазначених дій має місце фінансу - вання чи гарантування приватних фондів або управління ними, коли при нормальних умовах таке забезпеченн я мало б здійсню - ватися безпосередньо публічною владою, причому така практика, відрізняєтьс я від тої, яко ї зазвича й дотримуютьс я публічні влади. Субсидія може здійснюватис я тако ж у форм і підтри- манн я доходності або цінової підтримки.

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 2026/97 від 6 жовтн я 1997 р. щодо захисту проти субсидованого імпорту з країн, що не є членам и Європейськог о Співто- вариства (O.J. 1997 L288).

Субсидія має надаватися окремом у підприємству або галузі виробництва, або групі підприємств чи галузей, що знаходяться у сфері юрисдикції органу публічної влади, яки й надає суб- сидію. При визначенні субсидування як такого слід виходити, зокрема, з наступних умов: 1) інші підприємства чи галузі не мають доступу до субсидування; 2) немає встановлених чітких та обов'язкови х критеріїв щодо автоматичного отриманн я субси- дії або щодо її обсягу; 3) критерії субсидування не встановлено законом, підзаконни м актом або інши м офіційни м документом;

4) програми субсидування, якщ о вони є, обмежуються певним и підприємствам и ч и галузями; 5) переважн е використанн я субсидій певним и підприємствами чи галузями або надання їм субсидій у непропорційн о великих обсягах; 6) надання субсидій або прийо м заявок на субсидії на розсуд органу, що прийма є заявки чи виносит ь рішення; 7) немає обмеженн я субсидуван- ня якимос ь конкретни м географічним регіоном; 8) субсидія не має випадкового характеру; 9) експортування є головним чин - нико м наданн я субсидії; 10) субсидування не відноситься до науково-дослідницько ї діяльності; 11) субсидія надається не для цілей розвитку охорони довкілля.

Субсидування має надавати вигоду. Критеріями вигоди для одержувача субсидії є наступне: а) у разі внесків до статутного капіталу, вони не відповідають звичайній практиці приватного інвестуванн я н а територі ї країн и походженн я або експорт у товару; б) у разі позики є різниц я у платі за неї порівнян о з платою, яку одержувач мав би зазвича й сплатит и на ринк у комерційних позик; в) у разі гарантії позик и є різниця у платі за отриману позику, порівнян о з платою, яку одержувач мав би зазвичай сплатити на ринку комерційни х позик, якб и не було гарантії з боку органу публічної влади; г) винагорода за державне постачання товарів чи послуг є меншою або винагорода за державну закупку товарів є вищо ю за адекватну винагороду, тобто, за таку, яка відповідає умовам ринк у в країні постачан - ня чи закупки або в іншій країні, або умовам світового ринк у (ціна, якість, доступність, ліквідність, перевезення тощо).

Компенсаційни м інструменто м є спеціальн е мито. Види таког о мита й процедура запровадженн я є аналогічним и до антидемпінговог о мита. Ставк а мита на субсидован і товар и встановлюється відповідно до розміру субсидії. Розмір субсидії визначається згідно з Регламентом, а також спеціальною інструк- цією Європейсько ї Комісії1.

' Керівні вказівки Європейсько ї Комісії з розрахунку суми субсидії в розслі- дуваннях шод о застосування компенсаційног о мита (O.J. 1998 С394).

Заходи проти імпорту, що завдає шкоди, та "зростаючого" імпорту. Держави-член и ЄС є відкритими для імпорту товарів з інших країн. Разом з тим, встановлені законодавством Спів- товариства заходи проти імпорту є оперативно ю відповіддю на ситуацію, кол и імпорт певног о товару зроста є настільк и за кількістю та/аб о за своїми умовами, що спричиня є чи загрожує

спричинити серйозної шкоди виробникам Співтовариства. Захо- ди здійснюються за загальними та спеціальним и правилами.

Загальні правила (Регламент 3285/94)' застосовуються щодо нетекстильни х товарі в походження м з будь-яко ї країн и та деяких текстильних товарів і одягу (за спеціальним переліком) походженням з держав-членів COT. Причом у заходи застосову- ються не до окремих країн, а щодо всього імпорту вищезазна - чених товарів походженням з будь-яких вищезазначених країн. Заходами проти імпорту, що завдає шкоди, та "зростаючого" імпорту є "наглядові заходи" та "попередн і захисні заходи". Цим заходам можуть передувати інформаційно-консультативн а процедура та процедура розслідування.

Правила інформаційно-консультативної процедури зобов'язу- ють держави-член и ЄС інформувати Європейську Комісію про необхідність застосування процедури розслідування або нагляду. Інформаційно-консультативн у процедуру здійснює Консульта- тивни й комітет у складі представникі в держав-члені в ЄС та представник а Європейсько ї Комісії. Д о функці й Консуль - тативного комітету належать консультування щодо необхідності запровадженн я наглядови х заходів ч и попередні х захисни х заходів, а також розгляд звітів Європейсько ї Комісії про ре- зультати розслідувань.

Процедура розслідування запроваджується за результатами інформаційно-консультативно ї процедури. Метою процедури розслідування є встановлення наявності серйозної шкоди вироб- ника м ЄС або її загрози. Під "серйозною шкодою" розуміється суттєве загальне послаблення стану "виробників Співтовариства", під "загрозою" — ясна неминучість серйозної шкоди, а під "ви- робникам и Співтовариства" — в цілому виробник и подібних аб о безпосереднь о конкуруючи х товарі в у межах територі ї Співтовариства або ті окремі виробники, чий загальний випуск подібних або безпосередньо конкуруючих товарів складає більшу частину загального виробництва цих товарів у Співтоваристві. Розслідування може тривати до 9 місяців (з можливістю по - довженн я ще на 2 місяці), протягом яки х має бути прийнят е

1 Регламент Ради Міністрів 518/94 від 22 грудня 1994 р. про спільні правила для імпорту (O.J. 1994 L349).

рішенн я про запровадження наглядових заходів чи попередніх захисних заходів або про припиненн я розслідування. Якщ о про- тягом 9 місяців не має підстав прийнят и таке рішення, розсліду- вання має бути протягом місяця припинене.

Наглядові заходи запроваджуються рішення м Європейської Комісії у разі загрози того, що імпорт може зашкодити вироб- никам Співтовариства або якщ о того "потребують інтереси Спів- товариства". Наглядові заходи можуть запроваджуватися ще в період розслідування. Нагляд має попередні й характер, хоча можливи й і нагля д наступни й (статистичний). Попередні й нагляд полягає у тому, що випуск товару у вільний обіг мож - ливи й за умови видачі імпортеру Співтовариства на його запит уповноваженим и органами держав-членів ЄС особливого супро- відного імпортного документа, що має відповідати модельній формі, на будь-яки й обсяг товару і є дійсни м у будь-якій іншій державі-члені. Це й документ має контрольни й характер: якщ о ціна або кількість імпортованого товару буде перевищувати 5% (за рішення м Європейсько ї Комісії — 10%) відповідно ціну або кількість згідно з наглядовим документом, це може завадити випуску товару у вільний обіг. Рішенн я Європейської Комісії пр о запровадженн я нагляд у мож е вимагат и від імпортер а пред'явлення сертифіката походження товару. Якщ о запровадже- но регіональні заходи нагляду, замість наглядового імпортного документ а має бути пред'явлен о дозвіл відповідної держави - члена ЄС. Стро к дії наглядового документа — 6 місяців після закінчення півріччя, у якому наглядові заходи були запроваджені.

У якості "попередніх захисних заходів" Європейська Комісія застосовує:

а) обмеженн я строку дії наглядового документа;

б) запровадженн я імпортного дозволу для випуску товару у вільний обіг (наприклад, це може бути кількісне квотування).

Рада Міністрів може змінити або відкликати рішенн я Євро - пейської Комісії, якщ о питанн я щодо заходів було ініційоване державою-членом ЄС. За ініціативи Європейської Комісії заходи можуть запроваджуватися самою Радою Міністрів. Заходи не застосовуються до країн, що розвиваються, якщ о їх частка імпор- ту цього товару не перевищує 3%.

"Попередні захисні заходи" запроваджуються, коли певний товар імпортується за наявності чинників, що завдають чи загро- жують завдати серйозної шкод и виробника м Співтовариства: а) зростаючої кількості імпорту; б) певних умов імпорту. Щод о держав-членів CO T заходи застосовуються за наявності одразу обох чинників. Заходи запроваджуютьс я після попередньог о проведення процедури розслідування. Однак, у разі екстрених випадків, коли шкода може стати непоправно ю або коли зроста-

ючий імпорт спричини в або загрожує спричинит и серйозної шкоди, протягом не більше 200 днів може бути запроваджено тимчасов і попередн і захисні заходи без процедури розсліду- вання. Тимчасові заходи полягають у застосуванні підвищених порівнян о з існуючим рівнем ставок мита.

"Попередні захисні заходи" запроваджуються строком до 4 років з можливим подовження м (період загалом не може пере- вищувати 8 років, включн о з тимчасовим и заходами). Через рік після запровадження, заходи можуть бути лібералізовані, а через 3 роки — скасовані.

Вищезазначен і правил а щод о заходів прот и імпорту, щ о завдає шкоди, та "зростаючого" імпорту не заважають державі- члену ЄС застосовувати: а) заборони, кількісні обмеженн я або наглядові заходи з міркувань захисту суспільної моралі, громад- ського порядку та державної безпеки, захисту здоров' я та життя людей, твари н чи рослин, захисту національних багатств, які мають художню, історичну чи археологічну цінність, захисту промислової та комерційної власності; б) спеціальні формаль - ності щодо обміну іноземної валюти; в) формальності, запро - ваджені згідно з Договором про Співтовариство на виконанн я міжнародних угод.

Існує перелік "деяких інших країн", на як і розповсюджу - ються особливі правила запровадженн я вищезазначених про- цедур та "попередніх захисних заходів" (Регламент 519/94 р.)1. Поряд з Україною, до переліку включено Азербайджан, Білорусь, Казахстан, КНДР, Російську Федерацію, Таджикистан, Турк- меністан та Узбекистан. Підставою включенн я до переліку є юридичн о не сформульовани й показни к — "країни з державно ю торгівлею" (state-trading countries), фактичн о ж мова йде про державн у монополі ю у зовнішні й торгівл і або наявніст ь її суттєвих рудиментів. Підставою для виключенн я країни з пере- ліку є, як показала практика, приєднанн я до COT.

Згідно із загальними правилами імпорту до ЄС, розсліду- вання, що передує прийнятт ю можливих заходів, проводиться за умови заподіянн я серйозної шкоди або її загрози для від- повідних виробникі в ЄС. Одна к для товарів із країн переліку початок розслідування не ставиться у залежність від такої умови. Якщо, за загальними правилами, під час розслідування мають вивчатися тенденції імпорту та "інші чинники", що заподію- ють шкоду, для країн переліку це вивчати необов'язково, —

1 Регламент Ради Міністрів від 7 березня 1994 р. (Додаток 1) про спільні правила для імпорту з деяки х інших країн та скасуванн я Регламентів 1765/82,

1766/82 і 3420/83 (O.J. 1994 L67).

висново к про наявність або загрозу заподіянн я шкоди можна робити виходячи, як мінімум, тільки з тенденцій імпорту.

Введення додатковог о наглядовог о імпортног о документ а щодо товарів "країн з державно ю торгівлею" може не пов'язува - тися з тенденціям и імпорту. За загальним и правилами, дл я прийняття наглядових чи попередніх захисних заходів потрібно визначити наявність імпорту, що спричини в або загрожує спри - чинити шкоду виробника м ЄС, тоді як щодо товарів країн з зазначеного переліку такої вимоги немає, як немає й вимоги щодо тривалості тимчасових попередніх захисних заходів. Насам- кінець, для товарів країн з переліку існує можливість запро - вадження обмежень строку дії будь-якого документа, необхідного для імпортних операцій (наприклад, ліцензії), а також можли - вість його відкликання, тобто заборони імпортної операції.

Спеціальні правила застосування заходів проти імпорту, що завда є шкоди, т а "зростаючого " імпорту, передбачен о дл я текстильни х товарів походження м з країн, що не є членам и COT. Правил а диференціюютьс я за групами країн та характе- ром відносин країн з ЄС: деякі текстильні товари походжен- ням з країн, які уклали двосторонн і угоди з ЄС (Регламен т

3030/93)', та текстильн і товар и походження м з інши х краї н (Регламент 517/94)-, причому перша група має певні переваги порівнян о з другою. Треба зазначити, шо між Україно ю та Співтовариством діє угода про торгівлю текстилем3.

Заходи проти торговельних бар'єрів. Заходи проти інозем - них торговельни х бар'єрі в охоплюют ь не тільки товари, а й послуги та забезпечують реалізацію прав на вільну торгівлю у ЄС відповідно до міжнародних торговельних правил. Ці захо- ди передбачено у відповідь на існування торговельних бар'єрів, що впливают ь на Спільни й рино к Співтовариства, з мето ю усунення шкоди, яка ним и спричиняється, або у відповідь на торговельні бар'єри, які впливають на рино к іншої країни, з метою усунення створених ним и несприятливи х торговельних наслідків (Регламент 3286/94)4.

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 3030/93 від 12 жовтня 1993 р. пр о спільні правила для імпорту деяких текстильни х товарів з інших країн (O.J. 1993 L275).

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 517/94 від 7 березня 1994 р. про спільні правила для імпорту текстильних товарів з деяки х інших країн, що не підпадають під двосторонн і угоди, протокол и чи інші домовленості або під інші спеціальні імпортні правила Співтовариства (O.J. 1994 L67).

3 Див.: Угода між Європейськи м Співтовариством та Україною про торгівлю текстильно ю продукцією від 5 травня 1993 р. // www.nau.kiev.ua.

4 Див.: Регламент Ради Міністрів 3295/94 від 22 грудня 1994 p., яки м вста- новлюються процедури Співтовариства у сфері спільної торговельної політик и для забезпеченн я додержанн я прав Співтовариства згідно з міжнародним и тор - говельними правилами, зокрема, правилами, встановленим и під егідою CO T (O.J. 1994 L349).

Під "торговельними бар'єрами" розуміється будь-яка торго- вельна практика, яку прийнят о в іншій країні і яка є, з точк и зору міжнародни х норм, неприпустимо ю або такою, що дає прав о заінтересовані й сторон і н а усуненн я ї ї дії. Шкодо ю вважаєтьс я будь-як а матеріальн а шкод а галузі виробництв а Співтовариства, яку завдає або загрожує завдати торговельний бар'є р щодо будь-якого товару чи послуги на Спільному ринк у Співтовариства. Несприятливим и торговельним и наслідкам и вважаються ті, до яких торговельні бар'єр и призводять чи загро- жують призвести підприємств а Співтовариств а щодо товарів або послуг на ринку будь-якої іншої країни і які мають мате- ріальни й вплив на економік у Співтовариства або будь-яког о регіону Співтовариства чи сектору економічно ї діяльності Спів- товариства.

Під "галуззю виробництва Співтовариства" треба розуміти: а) всіх "комунітарних" виробників або постачальників товарів чи послуг ідентичних або подібних до товару чи послуги, які є об'єкто м торговельног о бар'єру, або конкуруючи х з таким и товаром чи послугою; або б) усіх "комунітарних" виробникі в або постачальників товарів чи послуг, які є споживачам и чи переробникам и товар у аб о споживачам и ч и користувачам и послуги, що є об'єкто м торговельного бар'єра. У будь-якому разі до галузі виробництва Співтовариства належать усі вироб- ник и чи постачальники, чиє сукупне виробництв о становить більшу частину виробництва товарів чи послуг, що є об'єкто м торговельного бар'єра.

Понятт я "підприємство Співтовариства" означає компані ю чи підприємство, створені відповідно до законодавства держави - члена ЄС, як а має зареєстрований офіс, центральну адміністра- цію або переважне місце веденн я бізнесу у межах Співтова- риства і безпосередньо пов'язан а з виробництво м товарів чи постачання послуг, які є об'єкто м торговельного бар'єра.

Будь-яка фізична, юридична особа чи асоціація, що не має статусу юридичної особи, які представляють певну галузь ви- робництва Співтовариства і вважають, що їм завдано шкод и в результаті торговельних бар'єрів, які впливають на Спільни й рино к Співтовариства або іншої країни, мають право на подання скарги. Зверненн я (скаргу) з цих обстави н мож е подат и і держава-член ЄС. Скарга (звернення) подається до Європейської Комісії, яка повинна, як правило, не пізніш е 45 дні в з дн я поданн я винести рішенн я щодо відкриття процедури перевірки. Процедурі перевірки передує консультативн а процедура, яку здійсню є Консультативни й коміте т у склад і представникі в держав-членів ЄС та Європейської Комісії, завдання м яког о є розгля д питань, пов'язани х і з торговельним и бар'єрами, т а наданн я письмови х та усних консультаці й державам-члена м ЄС та Європейської Комісії.

Процедура перевірки відкривається Європейсько ю Комісією за умови, що скарга (звернення) є достатньо доказовою. Про почато к процедур и публікуєтьс я в офіційном у виданн і ЄС, приймаються інші заходи з метою надання усіма заінтересова- ними особами відповідної інформації, проводяться за необхід- ності перевірки у інших країнах (за відсутності заперечень з їх боку), заслуховуються заінтересовані сторони (за їх бажанням). За результатами перевірки Європейськ а Комісія, як правило, не пізніше 5 місяців, але у всякому разі не пізніше 7 місяців з дня оголошенн я про початок процедури перевірки має скласти звіт та направити його до Консультативного комітету.

Процедура перевірки припиняється, якщ о немає підстав для "дій на відповідь", та призупиняється, якщ о інші країни вжи- вають до заходів, які є "такими, що задовольняють" і, отже, не дають підстав для "дій" з боку Співтовариства, але за умови нагляду за реалізацією цих заходів. Процедура призупиняєтьс я

і в разі початку переговорів Співтовариства з заінтересованими іншим и країнами. За відсутності підстав для проведення пере- вірки захисні заходи здійснюються без цієї процедури.

Європейськ а Комісія має право запровадит и такі захисні заходи:

а) призупиненн я або відкликанн я будь-яких поступок, які було надано в результаті міжнародних торговельних переговорів (наприклад, поступок в рамках ГАТТ);

б) підвищенн я існуючих митних тарифів або введення до - даткових платежів на імпорт (репресивне мито);

в) запровадженн я кількісних обмежен ь або будь-яких інших заходів, шо змінюют ь умови імпорту або експорту, або іншим чином впливають на торгівлю з іншою країною, про яку йдеть- ся. Рішення повинні бути обгрунтованими та підлягають опублі- куванню в офіційном у виданні ЄС.

Якщ о Співтовариство має зобов'язанн я щодо міжнародних процедур консультаці й чи вирішенн я спорів, захисні заходи запроваджуються після закінченн я цих процедур та з урахуван- ням їх результатів. Рішення про запровадження захисних заходів приймаєтьс я Радою Міністрів протягом ЗО робочих днів з дня отриманн я пропозиції від Європейської Комісії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: