Контроль за концентрацією суб'єктів підприємницької діяльності на Спільному ринку Співтовариства

За умов жорсткої конкурентно ї боротьби будь-яка концен - трація кількох підприємств може призвести до серйозних змін на ринку: зміни структури ринку, об'єднанн я капіталів і тех- нологічних ресурсів, що дозволя є суб'єкта м підприємницько ї діяльності ЄС, які злилися, успішніше конкурувати. Природно, що учасникам и концентрації є дрібні підприємства, які з труд- нощам и змагаються з великим и монополіями, — таке форму - вання позитивн о впливає на конкуренцію на теріторії Спільного ринк у Співтовариства. Водночас, кол и об'єднуютьс я великі підприємства, внаслідок чого входять до групи лідерів або ж займають (посилюють) домінуюче становище, таке формуван - ня може негативно вплинути на добросовісну конкуренці ю в межах ЄС. Саме зважаючи на цей можливи й негативни й вплив, у праві Співтовариства запроваджено контрол ь за концентра - цією суб'єктів підприємницької діяльності шляхом установлення обов'язк у отримувати дозвіл на здійсненн я концентрації.

Статті 81 та 82 Договору про Співтовариство спеціально не виділяют ь концентраці ю різни х суб'єкті в підприємницько ї діяльності. Стаття 82 Договор у пр о Співтовариств о регулює діяльність підприємств, які вже мають домінуюче становищ е на ринку, та передбачає механізм контролю після факту скоєнн я зловживанн я домінуючим становищем. Контрол ь за концентра - цією, в цьому сенсі, можна назвати попереднім, оскільки ще до набуття домінуючого становищ а або скоєнн я дій, що при -

20 8

зведуть до посиленн я існуючого домінуванн я на ринку, необ- хідною є перевірка майбутніх дій з концентрації на предмет спричиненн я ними значного негативного впливу на конкурен - цію. Нині діюча система контролю за концентраціє ю передба- чена Регламенто м Ради Міністрі в 139/04', яки й закріплю є обов'язо к суб'єктів підприємницько ї діяльності у відповідних випадках отримувати дозвіл Європейської Комісії на здійсненн я концентрації.

Відповідно до Регламенту 139/04 злиття, поглинання суб'єктів підприємницько ї діяльності або створенн я сумісних підпри - ємств, які на сталій основі виконуватимуть функції автономног о економічног о підприємства, щ о призводит ь д о сталої змін и контролю, визнаєтьс я концентрацією. Лиш е концентраці я певного фінансовог о розміру (англ. community dimension) під- ляга є обов'язкові й попередні й нотифікаці ї д о Європейсько ї Комісії та потребує отриманн я дозволу на її здійснення. Рег- ламенто м 139/04 визначено розмір, за умови досягненн я яког о нотифікаці я має бути зроблена саме до Європейської Комісії, а не до конкурентног о органу держави-члена. Так, за загальним правилом положенн я Регламенту 139/04 розповсюджуються на концентраці ю суб'єкті в підприємницько ї діяльност і якщо:

1) загальний сукупний світовий обіг усіх учасників концентра - ції становить більш ніж 5 міліардів євро, при цьому сукупний обіг у межах Співтовариств а кожног о хоча б із 2 учасникі в концентраці ї ма є становит и пона д 250 мільйоні в євро, аб о

2) загальний сукупний світовий обіг усіх учасників концентра - ції становить понад 2 мільярди 500 мільонів євро. При цьому в кожній щонаймен ш з 3 держав-члені в ЄС загальний сукупний обіг усіх учасників концентрації становить понад 100 мільйонів євро, та сукупни й обіг кожног о з щонаймен ш 2 учасникі в концентрації — понад 25 мільйонів євро (у цих же державах- членах) та сукупний обіг у межах Співтовариства кожног о з щонаймен ш 2 учасникі в концентраці ї становит ь пона д 100 мільйонів євро.

Європейськ а Комісі я перевіря є майбутн ю концентраці ю суб'єкті в підприємницько ї Є С діяльності відповідно д о про - цедури, визначено ї Регламентом 139/04 з метою встановити, чи буде запропонован а концентраці я суттєво перешкоджат и ефективні й конкуренці ї в межах Спільног о ринк у Співтова - риства через створенн я або посиленн я домінуючого становищ а

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 139/2004 від 20 січня 2004 р. щодо контрол ю за концентраціє ю між суб'єктам и підприємницько ї діяльності ЄС (Регламент Європейськог о Співтовариства щодо концентрації) (O.J. 2004 L24).

(англ. significantly impede effective competition — SIEC-тест). Кон - центрація, що призводитиме до такого ефекту, визнається несу- місною зі Спільним ринко м Співтовариства, а отже, забороня - ється Європейсько ю Комісією.

Якщ о концентраці я не досягає встановленого Регламентом

139/04 фінансовог о розміру, а також у випадку, якщ о всі учас- ник и концентрації досягають понад 2/ 3 сукупного обігу в одній і тій же державі-члені, то така концентраці я нотифікується до національного конкурентного органу відповідно до внутрішніх норм конкурентного права цієї держави. Отже, таки м чино м виключається ситуація, коли учасники майбутньої концентра -

ції мають звертатися за дозволом до Європейсько ї Комісії або до національного конкурентного органу, принци п "паралельного застосування (розгляду)", (англ. parallel enforcementy) щодо кон - центрацій не діє. Чітко визначена підлеглість справ щодо кон - центрації конкретном у органу (англ. "one-stop-shop" principle).

Регламентом 139/04 визначені випадки, коли концентрація, що відповідно до результатів перевірки суттєво перешкоджа - тиме ефективній конкуренції в межах Спільного ринку Спів- товариства, все ж так и може бути дозволен а Європейсько ю Комісією. Дл я отриманн я такого дозволу відповідні суб'єкт и підприємницько ї діяльності мають здійснити певні поступки, наприкла д відмовитись від певного виду підприємницької/гос - подарської діяльності.

Конкурентн е законодавство Співтовариства регулює:

1) горизонтальне злиття — об'єднанн я суб'єктів підприєм - ницької діяльності ЄС, які випускають подібну продукцію та працюют ь у тому самому секторі ринку;

2) вертикальне злиття — об'єднанн я суб'єкті в підприєм - ницької діяльності, що діють на різних рівнях розповсюдженн я (дистрибуції) того самого ринк у товарів;

3) змішане злиття — об'єднанн я суб'єктів підприємницько ї діяльності, які працюють на різних товарних ринках та на різних рівнях розповсюдженн я товарів.

Найбіль ш небезпечним и дл я Спільног о Ринк у Співтова - риства вважаються горизонтальні злиття. Вони можуть суттєво знизит и конкуренцію, особливо якщ о рино к вже концентро - ваний, а суб'єкт и підприємницько ї діяльності, що прагнуть до злиття, є досит ь великими. У цьом у випадк у вон и мают ь можливість установлювати економічн о необгрунтовані ціни та контролювати випуск продукції, так само, як це робить монопо - ліст, та з тим и самим и наслідками для споживача.

Більш спірним визнається значення вертикальної концентра - ції. Фактичн о вона є однією з форм вертикальної інтеграції:

суб'єкт підприємницько ї діяльності може налагодити зв язк и з іншими, що мають інши й рівень розповсюдженн я товарів, у довільни й спосі б (починаюч и від звичног о ексклюзивног о договору та закінчуючи повни м вертикальни м об'єднанням). З одного боку, це може призвест и до закритт я торгівельної мережі об'єднани х суб'єкті в підприємницько ї діяльності для інших виробників. Але водночас таке злиття поліпшує доставку та розповсюдженн я товарів, тим самим сприяюч и внутрішньо- видовій конкуренції.

Змішана концентраці я дозволя є субсидіювати окремі галузі виробництва, щ о да є можливіст ь послабленн я конкуренції. Проте, як показує практика, таке субсидіювання найчастіше не є довгостроковим, продовжується протягом обмеженого часу, а відтак не здатне заподіяти серйозної шкод и ринкови м меха- нізмам.

У ЄС й досі тривають дискусії про роль концентрації суб'єк - тів підприємницько ї діяльності. Її супротивник и вказують на протиріччя інтересів об'єднан ь та регіонально ї політики, бо суб'єкт и підприємницько ї діяльност і ЄС, які діють сумісно, прагнуть раціоналізуват и виробництво, щ о найчастіш е при - зводить до безробіття, а це суперечить інтересам суспільства в цілому. Прихильник и злиття вказують на його економічн у до - цільність, бо раціоналізація призводит ь до скороченн я зайвих виробничих циклів та до зниженн я собівартості продукції. Крім того, об'єднанн я дозволяють поліпшити розповсюдженн я това- рів. Наприклад, для товаровиробник а доцільніше об'єднатис я з дистриб'ютором, яки й вже працює, та скористатися його торго- вельною мережею, замість того, щоб пробувати створити власну. Поза тим, об'єднанн я сприяют ь підвищенн ю ефективност і управління. Тут діє принци п "корпоративного контролю", яки й полягає в тому, що коли власники часток (акціонери, заснов - ники) задоволені роботою управління, вони не продаватимуть своїх акцій, а це призводит ь до вдосконаленн я керування, а відтак й конкуренції.

Розвиток конкурентног о права Співтовариства сприя є на - лежном у функціюванн ю Спільног о ринк у Співтовариств а т а встановленню добросовісного, "чесного" змаганн я як в окремих державах-членах ЄС, так і в цілому в межах Співтовариства. Ця галузь права є дуже гнучкою та дозволяє, у більшості ви- падків, запобігти вузькоформальному тлумаченню норм права.

Інститути ЄС дуже обережно підходять до процесу прийняття Додаткових правил конкуренції. Це пояснюєтьс я вразливістю ринкових механізмів, бо встановлення занадто жорстких рамо к може позбавити суб'єктів підприємницько ї діяльності економіч -

них стимулів розвитку. Тому конкурентн е право Співтовариства має балансувати між внутрішніми інтересами суб'єктів підпри- ємницько ї діяльності та інтересами Співтовариства в цілому.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: