Основи конституційного права Канади

менту. Це створює враження дуже широких повноважень. Та насправді вони не такі всеосяжні, як здається, у зв'язку з детальним тлумаченням судами цього питання. Як наслідок, усе трудове законодавство (максимальний робочий час, компенсації робітникам, безпека праці, взаємовідносини у промисловості) віднесено до сфери провінційного законодавства, крім деяких галузей. Соціальне забезпечення (за винятком страхування по безробіттю, що є питанням загальнонаціональним, а також поділені повноваження щодо пенсій) входить до компетенції провінцій. Проте національний парламент фактично створив загальнонаціональне лікарняне та медичне страхування, надаючи субсидії провінціям за умови, що їхні плани мають відповідати певним стандартам. Через тлумачення судами провінційних та національних повноважень телерадіомовлення та повітряну навігацію було передано до компетенції парламенту, щоб він видавав закони для "миру, порядку та доброго врядування Канади", в інших випадках компетенцію парламенту було зведено до рівня повноважень за надзвичайних умов, у період війни чи у разі настання глибокої національної кризи, зокрема голоду, епідемії, високої інфляції (хоч деякі випадки не входять до цього переліку).

Та однак ще засновники Конфедерації, незадоволені наданням парламентові того, що вони вважали широкими загальними повноваженнями, доповнили "для більшої певності" довгий перелік зразків виключно загальнонаціональних повноважень, де оподаткування, пряме та непряме, регулювання торгівлі та комерції, пошта, перепис населення та статистика, оборона, навігація та судноплавство, карантин, Морські лікарні, рибальство, міжпровінційні та міжнародні пороми, залізниці, телеграф тощо. Поправка до Конституції 1940 року надала парламенту виключне повноваження щодо страхування по безробіттю, а особливий розділ Акта 1867 року надав повноваження для створення судів "для кращого втілення законів Канади". Це дозволило парламенту створити Верховний суд Канади та Федеральний суд.

Хоч парламент не може передавати будь-які повноваження провінційним Законодавчим зборам, а провінційні Законодавчі збори не можуть передавати свої повноваження парламенту, парламент має право делегувати втілення федерального акта провінційним установам (як це він зробив з регу-

люванням міжпровінційного та міжнародного дорожного руху), таким самим чином провінційна законодавча установа може делегувати виконання провінційного акта федеральній установі. "Адміністративне делегування" — важливий аспект гнучкості Конституції Канади. Звичайно, визнання двомовності з боку офіційних установ досі обмежене, проте з часом воно набирає поширення. Наприклад, у зв'язку з настійним проханням місцевого уряду провінції Нью-Брансвік, у Конституції було збережено визнання французької та англійської мов як офіційних мов провінції. В Онтаріо, де, за винятком Квебеку, проживає найбільший відсоток франкомовного населення, для жителів провінції французького походження запроваджено французькі школи, надаються послуги французькою мовою, обсяг яких постійно зростає. У цьому напрямі зробили кроки й кілька інших провінцій. Та, згідно з Конституцією, кожна провінція, за винятком Квебеку, Нью-Брансвіка та Манітоби, вільна у виборі офіційних мов. Приміром, Нова Шотландія може проголосити гель-ську мову єдиною офіційною мовою, або однією з двох, трьох, десяти офіційних мов цієї провінції. В Альберті єдиною офіційною мовою може бути українська, а може бути й три офіційні мови — українська, польська і класична грецька. Квебек, Нью-Брансвік та Манітоба також вільні у виборі офіційних мов, але до цього списку вони повинні додати англійську та французьку мови.

Провінційними законодавчими установами створюються муніципальні уряди великих та малих міст, сіл, округів, районів, столичних регіонів. Повноваження їм надають на свій розсуд ті самі законодавчі установи. Мери, глави сільських та міських рад, члени ради муніципалітету обираються за вимогами провінційних законодавчих установ. У країні нині існують майже п'ять тисяч муніципальних урядів, що займаються наданням таких послуг, як водопостачання, створення каналізаційної та сміттєзбиральної мереж, упорядження доріг, тротуарів, будинків, спортивних майданчиків, бібліотек, поліпшення вуличного освітлення, насадження парків тощо. Нагляд за роботою шкіл здійснюють, в основному, шкільні управління та комісії.

336

Глава 19

Основи конституційного права Канади

337

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: