Основні риси Конституції

Конституція Російської Федерації має преамбулу і два розділи. Перший розділ складається з 9 глав, до яких увійшло 137 статей. Другий розділ — прикінцеві та перехідні положення. В преамбулі, зокрема, говориться, що багатонаціональний народ Російської Федерації, об'єднаний спільною долею на своїй землі, утверджуючи права і свободи людигій, громадський мир і згоду, зберігаючи державну єдність, виходячи із загальновизнаних принципів рівноправності та самовизначення народів, відроджуючи суверенну державність Росії,... приймає цю Конституцію.

Глава 1 "Основи конституційного ладу" охоплює широке коло суспільних відношень, які складають основи конституційного ладу, Ці основи докладно закріплюються в наступних главах Конституції.

Згідно з Конституцією Російська Федерація є демократичною федеративною правовою державою з республікам ською формою правління. Російська Федерація суверенна незалежна держава. Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є багатонаціональний народ. Демократичний характер держави виражається насамперед у тому, що народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через державні органи влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може присвоїти владу. Захоплення влади або присвоєння владних повноважень переслідується законом.

Конституція РФ та федеральні закони мають верховенство на всій території федерації. Конституція має вищу юридичну силу і стоїть над іншими законами і нормативними актами; Вона зумовлює діяльність законодавчої, виконавчої та судової влади. Закони та Інші правові акти, що приймаються в Російській Федерації не повинні суперечити Конституції РФ.

До принципів основ конституційного ладу відносять федералізм, здійснення державної влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Державну владу у федерації здійснює президент РФ, Федеральні збори, Уряд РФ, суди РФ.

Конституція закріплює положення, що відносяться до економічної, соціальної і політичної систем федерації. Земля та інші природні ресурси можуть бути у державній, приват-

ній, муніципальній та інших формах власності. Усі форми власності визнаються і захищаються однаково.

Конституція закріплює політичну систему життя країни: визнає політичну різноманітність, багатопартійність, рівність об'єднань перед законом; визнає ідеологічну різноманітність; забороняє створення і діяльність громадських об'єднань, спрямованих на насильницьку зміну основ конституційного ладу.

Конституція РФ, закріплюючи основи конституційного ладу, відмовилася від структури Конституції РРФСР 1978 року, яка в окремих главах закріплювала політичну, економічну структуру та соціальний розвиток і культуру.

Глава 2 Конституції закріплює права і свободи людини та громадянина. Вона містить 48 статей. Глава починається ст. 17, яка проголошує, що в РФ визначаються і гарантуються права і свободи людини і громадянина згідно із загальними принципами та нормами міжнародного права та відповідно до цієї Конституції. Основні права і свободи людини нерозривні й належать кожному від народження.

Здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати прав і свобод інших осіб. Права і свободи людини й громадянина діють безпосередньо.

Основні права і свободи, що закріплюються у Конституції, — це можливість здійснювати ті чи інші дії, обирати види та міри поведінки, користуватися благами для задоволення своїх інтересів і потреб.

Основні обов'язки — це установлені Конституцією вигляди і міри суспільно необхідної поведінки громадян.

Конституція закріплює основні гарантії прав і свобод. Стаття 2 Конституції вважає обов'язком держави визнання і захист прав і свобод людини та громадянина.

У науці державного права найбільш поширеним є розділення основних прав і свобод на: особисті права та свободи; політичні; соціально-економічні права.

Категорії особистих прав і свобод людини та громадянина присвячена найбільша кількість статей Конституції. Це основа статусу людини та громадянина. Згідно з главою 2 Конституції до цієї групи належать: право на життя, право на свободу і особисту недоторканність приватного життя та сімейну таємницю; таємницю листування, телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших повідомлень; недотор-

Глава 20

Основи конституційного права Російської Федерації

канність житла; право визначення своєї національної незалежності, користування рідною мовою. У цьому переліку є такі права людини і громадянина (недоторканність особистого життя, захист честі та гідності особистості, таємниця листування тощо), які вперше закріплені в Конституції РФ.

Політичні права. Насамперед, це право громадян на участь в управлінні справами держави. Це випливає із ст.З Конституції, в якій говориться, що носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є її багатонаціональний народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і через своїх представників, а також через органи місцевого самоврядування. Формами безпосередньої реалізації громадянами влади є: референдуми, участь у виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування. Не мають права обирати й бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування громадяни, визнані судом недієздатними, а також ті, що утримуються в місцях позбавлення волі за вироком суду.

Громадяни мають право брати участь у здійсненні правосуддя. Вони мають право на свободу зборів і маніфестацій, звертатися до державних органів і органів місцевого самоврядування зі скаргами на їхню діяльність, на що влада повинна реагувати.

До групи соціально-економічних прав і свобод Конституція відносить право на підприємницьку діяльність; право на приватну власність: ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як за рішенням суду. Окремі громадяни та об'єднання громадян мають право мати у приватній власності землю; право на вільний труд і на винагороду за нього залежно від кількості та якості; право на відпочинок; охорону родини; право на житло; право на освіту та інші права. Закріплені Конституцією РФ соціально-економічні права залишилися на папері. Значно погіршали умови для життя людей. Досить сказати, що 80% населення Росії живе у злиднях.

Конституція закріплює основні обов'язки громадян: додержання Конституції і законів; платити податки та збори, захищати Вітчизну, зберігати природу і навколишнє середовище.

Конституція (ст.2) закріплює обов'язок держави захищати права та свободи людини та громадянина.

Глава 3 присвячена федеральному устрою. Глава 4 — Президенту Російської Федерації, Глава 5 — про Федеральні збори. Навіть така структура Конституції мовчазно вказує на те, "хто є хто".

Наступні глави закріплюють питання про виконавчу та судову владу, органи місцевого самоврядування; остання, 9 глава, присвячена конституційним поправкам та перегляду Конституції.

Розділ 2 "Прикінцеві та перехідні положення" вирішує питання, що виникають у зв'язку з набуттям чинності Конституції РФ 1993 року.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: