Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Етап – психологія як наука про свідомість.




З XVII століття починається нова епоха в розвитку психологічного знання. Поняття «душа» стало перетворюватися в поняття «розум», а пізніше в поняття «свідомість». Існування свідомості – головний і безумовний факт, і основне завдання психології – це аналіз стану і змісту свідомості. Здатність думати, відчувати називали свідомістю. Психологія стала розвиватися як наука про свідомість. Важливим способом вивчення діяльності і свідомості людей стає самоспостереження. Метод пізнання психічних явищ шляхом самоспостереження людини, тобто уважного вивчення самою людиною того, що відбувається в її свідомості при рішенні різного роду задач називається інтроспекцією.

У 60-х роках ХІХ століття відбулося виділення психології в самостійну науку. Воно було пов’язано зі створенням спеціальних науково-дослідних установ – психологічних лабораторій і інститутів, кафедр у вищих навчальних закладах, а також із впровадженням експерименту для вивчення психічних явищ. У 1879 р. у Лейпцизі Вунд відкрив першу у світі експериментальну психологічну лабораторію.

Свідомість була розбита на психічні структури, найпростіші елементи: відчуття, образи і почуття. Роль психології, на думку Вунда, полягає в тім, щоб дати як можна більш детальний опис цих елементів. «Психологія – це наука про структуру свідомості». Такий підхід назвали структуралістським. Структуралісти вважали головною задачею психології експериментальне дослідження структури свідомості. Поняття структури припускає елементи та їхні зв'язки. Вунд вважав, що психологія повинна знайти елементи свідомості, розкласти складнішу динамічну систему свідомості на прості, далі неподільні частини.

Але ідея розкладання психіки на найпростіші елементи виявилася помилковою, неможливо було зібрати з простих елементів складні стани свідомості. Тому у 20-му році ХХ століття ця психологія свідомості практично перестала існувати.

Американський психолог У.Джеймс запропонував вивчати функції свідомості й її роль у виживанні людини. «Психологія – це наука про функції свідомості», такий підхід назвали функціоналістським. Психічне життя розумілося за зразком біологічного, як сукупність функцій, дій, операцій. Поняття функції в психології не було продуктивним. Ні структуралізм, ні функціоналізм не створили науку про свідомість.

3 етап –психологія як наука про поведінку - це третій етап у розвитку психології, що виник у ХХ столітті. Задача психології – ставити експерименти і спостерігати за тим, що можна безпосередньо побачити: поведінку, вчинки, реакції людини.

4 етап – психологія як наука про закономірності функціонування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.

На сучасному четвертому етапі психологію визначають як наукове дослідження поведінки і внутрішніх психічних процесів і практичне застосування отриманих знань.

Психологія – це наука, що вивчає об’єктивні закономірності, прояви і механізми психіки.

ПСИХИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ

Об'єкт психології - соціальні суб’єкти, їх життєдіяльності, зв'язки і відносини, а також об'єктивні і суб'єктивні фактори, що сприяють чи перешкоджають досягненню ними вершин у житті і творчій діяльності.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных