Класифікація психічних станів

Психічні стани можна класифікувати в залежності за різними ознаками.

Від домінуючих компонентів (інтелектуальні, емоційні, вольові):

- емоційні стани – настрої, афекти, тривога;

- стани вольові – рішучість, розгубленість тощо.

- стани пізнавальні – зосередженість, замисленість та ін.

Від терміну протікання:

- короткочасні;

- тривалі.

Від ступеня глибини:

- глибокі;

- поверхові;

Від впливу на особистість:

- позитивні;

- негативні.

Від ролі особистості у виникненні психічних станів:

- особистісні;

- ситуативні.

Велике значення для ефективної трудової діяльності має психічний стан професійної зацікавленості. Для нього характерні: усвідомлення значення професійної діяльності, прагнення більше дізнатися про неї і активно діяти в її галузі.

Психічні стани можуть бути класифіковані як вияви пси­хічних процесів:

стани емоційні - настрої, афекти, тривога та ін.;

стани вольові - рішучість, розгубленість тощо;

стани пізнавальні - зосередженість, замисленість і т. д.

Настрій — стійкий емоційний стан, що відбивається на діяльності і поведінці. Настрій викликається як різними подіями, що мають певне значення для людини, так і фізичним самопочуттям

Афект (від лат. — щиросердечне хвилювання, пристрасть) - це сильний і відносно короткочасний емоційний стан, під час якого знижується ступінь самовладання: дії та вчинки здійснюються у такому стані не логікою розуму, а за емоційною схемою.

Стрес у дослівному перекладі стрес означає «тиск», «натиск». Стрес – це система реакцій організму у відповідність на будь – яку вимогу до нього, що спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів.

Фрустрація (від лат. — обман, розлад, перешкода, руйнування планів) суб'єктивне відчуття неможливості задовольнити актуальну потребу. Фрустрація виникає внаслідок реальної чи уявленої перешкоди. Вона характеризується включенням захисних властивостей поведінки (агресії, досади, дратівливості).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: