Вирішуємо, коли змінити місце роботи

На думку Ш.Тайсона менеджери повинні будувати карєру у багатьох організаціях, при цьому набутий досвід можна продемонструвати в професійному резюме подібно медалям за різні кампанії.

"Цілковито змінилося поняття лояльності до компанії — зараз усе довкола не може не змінюватися. Дуже нерозумно нести всі яйця в од­ному кошику".

"Питання полягає в тому, що потрібно компаніям на даний момент? Багато з них більше не шукають людей, готових служити їм усе життя. Зникає пафос поняття "людина фірми ". Сумно, що люди, які свого часу повірили в необхідність вірності, нині залишаються без ро­боти ".

"Зараз слід бути насторожі увесь час. Якщо компанії є опортуністами, вам необхідно бути такими ж. Подумайте про себе як про засіб: розвивайте свої сильні сторони — майстерність і досвід, які прикра­сять ваше професійне резюме. Розвивайте і підтримуйте контакти як всередині організації, так і за її межами. А ще дуже важливо мати гар­ну, і головне — переконливу "історію кар'єри".

Інший менеджер сумно додає:

"Я все ще раджу, якщо ви маєте шанс знайти роботу у великій компа­нії, — зробіть це. Але як тільки розвиток вашої кар'єри уповільнюєть­ся, добряче подумайте, чи варто вам тут залишатися. Я був надто терплячий. Після дрібних успіхів кар'єри на самому початку я трива­лий час чекав, що речі покращуватимуться самі собою. Я жалкую, що не пішов звідси раніше".

Знайте собі ціну

Сьогодні багато говорять про ті чи інші важелі зацікавлення. Для амбіт­ного менеджера найпершою мотивацією залишається усвідомлення влас­ної цінності для організації. Це не лише засіб тиску на керівництво задля просування по службі чи збільшення платні, це ніби знання карт, які у вас на руках і які ви можете пустити в гру.

Гелен Мюрліс, директор компанії "Нау Мапа§етепі Сопзиііапіз" і екс­перт з питань оплати праці, вважає, що у випадках, коли доходить до ве­дення переговорів щодо зростання заробітної плати або про нову служ­бову можливість, найважливіше — правильно вибрати час:

"Дуже важливо тримати носа за вітром і знати, якою є ваша кваліфікація і яку роботу ви можете виконувати. Але самій людині зрозуміти це доволі складно".

"Люди працюють не лише заради грошей — однак гроші не зайві, особ­ливо якщо ви почуваєтесь недооціненими або експлуатованими. Але не піднімайте цю тему в неслушний час — це погане рішення; менеджеру платять за хороші рішення, так що сама ця спроба може кинути тінь на вашу кваліфікацію, як менеджера".

"Ви в сильній позиції, коли вам пропонують ще одну роботу або коли ви одержуєте реґулярні дзвінки від кадрових аґентств. Це чудовий показ­ник вашої ринкової вартості. А найкращим часом для проведення важ­ливих переговорів є, напевне, той день, коли ви досягли небаченого ус­піху".

Запам'ятайте також, що дні, коли слухняності і посидючості було достат­ньо для успішної кар'єри, давно минули. Щоб мати перспективи зрос­тання — або, якщо хочете, виживання, — сьогодні необхідно демонстру­вати, що ви приносите велику користь організації, а не просто берете участь у її діяльності.

У статті під назвою "Маніфест для менеджерів середньої ланки" відомий гуру з питань менеджменту Том Петерс рекомендує:

"Не робіть нічого, що ви потім не зможете вставити у своє резюме".

Що ви можете зробити,

аби продемонструвати організації

свою справжню вартість

Експерти рекомендують:

• Ведіть облік усіх, успішно завершених вами або з вашою участю проек­тів (стежте за тим, що передано до компетенції інших), фіксуйте позити­вні коментарі замовників, постачальників та посередників.

• Намагайтеся дізнаватися про реакцію вашого керівництва на те, чим ви займаєтесь, та про те, якими є його ключові цілі на майбутнє. Можливо, ви працюєте з найкращими показниками, але концентруєтеся не на тих завданнях, що є пріоритетними для вашого боса.

• Пропонуйте своєму босу рішення, а не проблеми, шукайте способів по­легшити йогоЛї роботу.

• Сформулюйте головну стратегію організації і узгодьте вашу власну роботу відповідно до неї. Використайте (і

скоординуйте) свої розмови зі старшими ме­неджерами задля досягнення мети і щоб по­відомити про ваші успіхи. Часом, розмова біля кавоварки є дуже зручним моментом, щоб нагадати про вашу вартісність і покра­щити свій імідж в очах боса.

• Якщо ви підозрюєте, що ваші акції всередині організації пішли донизу, негайно робіть що-небудь. Шукайте нові можливості самовиразитися всередині організації — або змініть місце роботи.

"...сьогодні необхід­но демонструвати, що ви приносите велику користь орга­нізації, а не просто берете участь у її діяльності".

РІШЕННЯ ЩОДО СПОСОБУ ЖИТТЯ: ПЕРЕХІД НА НИЖЧУ ПЕРЕДАЧУ

Занесений зі Сполучених Штатів термін "перехід на нижчу передачу" стосується тих менеджерів та інших працівників, які вирішують перейти на менш відповідальну посаду, аби втішатися спокійнішим життям. Утім, кожен, кому відома історія Джона Раско, розуміє, що не так уже й легко зважитися зробити такий рішучий крок.

У 1987 році, втомлений від щоденних переїздів від дому поблизу Стовка до офісу його компанії в Манчестері, Джон Раско вирішив по­класти край цьому нескінченному марафону. Він і його дружина про- ,'■* дали свій будинок у Північному Стафордширі і переїхали на ферму пло- -^:-щею 80 гектарів (200 акрів) в Оркні. Тепер Раско поєднує свою роботу інженера програмного забезпечення з розведенням овець.

Джон Раско — один з багатьох людей, що практикують т. зв. "теле-

роботу" (і'е1е\¥огкіп§), зумів поєднати свою роботу і бажаний стиль жит- ■

тя в горах і на островах Шотландії. Розповідь Джона, яка на замовлення "

його роботодавця ІСЬ була знята на телевізійний ролик, дає промінь на- -'"-

дії працівникам, що стомилися від щоденних поїздок на роботу.

"Коли офіс проекту з розробки програмного забезпечення, де я працю­вав, був переведений до Манчестера, — згадує Раско, — я щодня витра- \; чав півтори години на дорогу туди і назад. Я був ситий цим по горло. ".І" Відчував, що міг би краще витрачати ці три години.

За даними державного аґентства з розвитку підприємництва в гірській частині Шотландії та на островах (НІЕ) історія Раско не така вже й не­звичайна, як ви могли б подумати. Йон Пур, прес-секретар НІЕ зазначає: РІП

"Зараз у цій частині Шотландії налічується понад 700 дистанційних я-.,

працівників. Серед них — проектувальники програмного забезпечення і перекладачі, а також цілий ряд офісів різноманітних компаній. Ми є _,.-__і

найбільшим центром дистанційної прага' у всій Великій Британії".

Зараз багато компаній намагаються в різний спосіб уникнути витрат на

створення дорогих офісів у центрі великих міст. У НІЕ переконані, що * ~^;

найближчими роками їхній регіон стане ідеальним місцем для розвитку • " бізнесу 21-го століття.

В іншому місці, на Західних Островах, теле-працівники допомагають столичній поліції укладати судову базу даних, доки інші теж найняті компанією дистанційного працевлаштування "Сгоззащ", розробляють ме­дичну базу даних для Голландського видавничого гіганта "Еізехлег". Кілька телепрацівників займаються забезпеченням бізнесу та консультуван­ням місцевих фірм у регіоні.

Технологія теле-роботи використовується вже упродовж багатьох років.

Наприклад, розпочала цю справу ще в 1970. Джон Раско пояснює: "Люди думають, що так можна працювати, лише коли ви спеціаліст ін­формаційної сфери, насправді ж технологія теле-роботи не надто скла­дна. Все, що вам потрібно мати, — це телефон, комп'ютер і модем. Ду­маю, найважливішим пунктом є ставлення до вас вашої компанії".

Чи не сумує він за офісом?

"Скоріше ні, хоч інколи мені бракує деяких дрібниць. Я називаю це офіс­ним космосом. Випадково підслухані цікаві дрібні розмови. Тим часом особа, що сидить поруч з тим, з ким ви розмовляєте по телефону, мо­же насправді працювати над чимось вельми цікавим, про що ви й не здогадувалися".

"Жити на фермі це не така казка, як здається. Більшість часу йде дощ, навіть улітку холодно, а взимку дні надто короткі. Будь-хто, хто побачив мій рекламний ролик на телебаченні і подумав, що все це легко, певно, розчарувався б. Якщо несподівано зламався мотор у трак­торі, то ви знаєте, що, окрім вас, полагодити його тут більше нікому. Мусите якось давати собі раду з цим усім".

"Ми планували переїзд два або три роки. Весь цей час я читав книжки про фермерство і переконався, що все повинно спрацювати безвідмовно, і якщо справи підуть погано, я завжди зможу повернутися назад до Манчестера. Ферма таких розмірів не дасть вам значних прибутків. Тому мені було важливо зберегти й попередню роботу. Зате в цей спо­сіб я можу жити так, як бажаю".

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: