Однорідні присудки та головні члени односкладних речень

У сучасній лінгвістичній науці речення з кількома присудками кваліфікують неоднозначно: по-перше, як прості двоскладні, по-друге, як складні, по-третє, їх зараховують до проміжного типу між простими і складними.

Диференційні ознаки однорідних присудків:

1) однакові видо-часові форми, напр.: Ми зустріли і провели друзів (дієслівні компоненти складених однорідних присудків можуть мати різні видо-часові форми, напр.: Краса природи була і буде джерелом натхнення для поетів та художників);

2) наявність спільного компонента (іменної частини чи інфінітива або допоміжного компонента), напр.: Ми могли й хотіли працювати для своєї країни; Ніч була тиха, спокійна й прекрасна (Ю. Смолич);

3) спільний набір другорядних членів речення, напр.: Потім бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (М. Коцюбинський).

Односкладні речення з однорідними головними членами теж не мають однозначної кваліфікації: дехто з мовознавців вважає, що вони становлять складне речення, бо виражають предикативність (Н. Ю. Шведова); Н. С. Валгіна визнає однорідність головних членів односкладного речення за наявності спільних членів речення. Такий підхід є прийнятним, а тому речення, у яких наявний спільний другорядний член або компонент складеного головного члена, можна трактувати як прості ускладнені, напр.: І здалось, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла у білому вбранні (В. Сосюра). В кімнаті було тихо й темнувато (В. Винниченко). Речення, у яких відсутній спільний компонент, доцільно кваліфікувати як складні, напр.: Взяли мене, укинули в яму якусь. Вогко, поночі, тісно (А. Тесленко). Берези білі, сині зорі, тепло смуглявої щоки, донецькі далі неозорі, і тиск руки …(В. Сосюра)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: