Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні умови відокремлення




1. Семантичне навантаження відокремлених членів речення, їхній додатковий, роз’яснювальний характер. Наприклад, препозитивне означення не відокремлюється, якщо має лише атрибутивне значення, а ускладнене обставинним відтінком – відокремлюється: Осяяні місяцем, гори блищать, осріблені місяцем, сосни шумлять (О. Олесь).

2. Порядок слів. Наприклад, означення, виражені прикметниками, дієприкметниками чи їхніми зворотами, у препозиції переважно не відокремлюються; у постпозиції, виражаючи ознаку як додаткове, напівпредикативне повідомлення, відокремлюються: Здавалося, за темними горбами лягли укриті тайною віки (Л. Первомайський).

3. Ступінь поширеності іншими компонентами (обтяженості відокремлених членів залежними словами): чим більше залежних слів, тим важче другорядний член підпорядкувати іншим групам чи окремому компонентові, отже, тим більша необхідність відокремити його, виділити, звернути увагу. З огляду на це поширені другорядні члени частіше відокремлюються, ніж непоширені (наприклад, одиничні дієприслівники відокремлюються рідше, ніж звороти): Листя, вмите рясним дощем, поблискувало на сонці (М. Коцюбинський). – Листя вмите поблискувало… Річка бігла з гір бухаючи. – Річка бігла з гір, бухаючи хвилями об каміння.

4. Неможливість деяких членів речення, що перебувають у семантичних відношеннях, синтаксично сполучатися. Особові займенники, наприклад, не вступають в атрибутивні відношення з прикметниками, дієприкметниками, а тому всі другорядні члени речення, що стосуються займенника, відокремлюються: Теплі й ніжні, вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів (М. Коцюбинський).

5. Сусідство не однакових за синтаксичною функцією членів речення, напр.: Тоді ми знов сідлали тихі коні, облиті синім місячним вапном, і далі йшли, затиснувши долоні, над берегом над дном ущелини, наповненої тьмою (Л. Первомайський).

6. Потреба уникнути кількох підрядних частин, тобто такого їхнього збігу, який зневиразнює зміст висловленої думки, напр.: Гори, порослі деревами, що їх потворно вигнув вітер, підняли свої верхівки в синю пустелю.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных