Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

Узагальнювальними називають слова, які об’єднують в одну групу предмети, дії, ознаки, перелічувані однорідними членами речення.

Напр.: Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле (О. Гончар).

Узагальнювальні слова є абстрактним вираженням семантики однорідних членів речення. Найчастіше узагальнюються однорідні члени з предметним значенням, хоч можуть і зі значенням дії, обставинної характеристики тощо, напр.: Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі (М. Коцюбинський). А там камінь обробляють – точать, пиляють, вистругують з нього всякі вироби (Леся Українка).

За лексико-граматичними ознаками та вживанням узагальнювальні слова можна поділити на три групи:

1) Узагальнювальні слова, що співвідносяться з однорідними членами як загальні, широкі, родові поняття; у ролі таких узагальнювальних слів уживаються означальні або заперечні займенники (все, всі, кожний, всякий, ніхто, ніщо), прислівники (всюди, скрізь, завжди, ніколи, ніде).

Узагальнювальні слова цієї групи можуть стояти як перед однорідними членами речення, так і після них, напр.: Все зникло, наче в казці: місто, гори, поле, гай (Леся Українка). Землю й днину, цвітіння й птиць, і теплий грім – ти все вмістив в одну хвилину в гарячім подиху своїм (А. Малишко).

2) Узагальнювальні слова, що позначають найближче родове поняття стосовно перелічуваних однорідних членів речення – видових понять. У ролі таких узагальнювальних слів уживаються іменники, прикметники, рідше дієслова, кількісно-іменникові словосполучення, до яких входить означальний або заперечний займенник (майже завжди ці узагальнювальні слова стоять перед однорідними членами речення), напр.: Підібрав собі Чіпка трьох товаришів щирих: Лушню, Матню та Пацюка (Панас Мирний). На ослонах, на столі та припічку – скрізь понаставлено немитого начиння: горшків, мисок, ложок (М. Коцюбинський). Стара мати всьому порядок дає в хаті: і прибере, й догляне, і вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький). Проказуючи такі речення, потрібно після однорідних членів трохи знизити голос, зробити паузу (це ніби попереджає, що далі буде перелік), потім однорідні члени вимовляти з перелічувальною інтонацією.

(Примітка: інтонація попередження може бути й перед групою однорідних членів речення і в тих випадках, коли узагальнювальне слово перед нею відсутнє, напр.: За соснами, вздовж огорожі стояли: гараж, приміщення для складу з червоної цегли і водогінна будка (Коз.). – Пор.: Із хмари тихо виступають обрив високий, гай, байбар (Т. Шевченко) – інтонація попередження відсутня).

Пояснювальний зв’язок можна увиразнити спеціальними словами (сполучниками а саме, наприклад, як-от), які не є узагальнювальними, а увиразнюють узагальнення, напр.: У Карпатах ми побачили різні дерева, як-от: сосну, широколистий дуб, смереку. Чарівний світ пливе переді мною, як-от: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко).

3) Узагальнювальні слова, відношення яких до однорідних членів таке, як відношення цілого до його складових частин, напр.: Перед очима розгортався типовий для Угорщини ландшафт: вибалки, пагорби, рівнини (О. Гончар).

Стосовно синтаксичної функції узагальнювальних слів немає єдиної думки. Одні мовознавці вважають, що синтаксична функція узагальнювальних слів і однорідних членів речення однакова. Інші (Б. М. Кулик) вважають, що препозитивне узагальнювальне слово може виконувати й інші синтаксичні функції, оскільки відношення родового поняття до видового іноді нечітко виявлені. Ще інші (М. Руднєв) твердять, що однорідні члени речення – це прикладка до узагальнювального слова.

З огляду на це, доцільно визначати синтаксичну функцію узагальнювальних слів так:

1) узагальнювальні слова першого типу виконують однакову з однорідними членами синтаксичну роль;

2) однорідні члени при узагальнювальних словах другого і третього типу, виражених іменниками, є прикладками, напр.: У мене гарне товариство: Шекспір, і Лермонтов, і Блок (Л. Костенко).

Узагальнювальні слова уживаються найчастіше при однорідних членах, пов’язаних перелічувальною інтонацією (безсполучниково або за допомогою єднальних сполучників). При однорідних членах, поєднаних розділовими сполучниками, узагальнювальні слова трапляються рідко, напр.: Перед очима виходили різні кружала: то червоні, то зелені, то білуваті (І. Нечуй-Левицький). У реченнях із протиставними й зіставними сполучниками узагальнювальні слова не вживаються.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: