Поезія ХVІ століття в Англії

Розділ І. Ренесансна поезія в Англії ХVІ століття

1.1. Поезія ХVІ століття в Англії.........................................................5

1.2. Поява Едмунда Спенсера на горизонті як видатного

поета ХVІ століття.........................................................................7

1.3. Напрямок поезії Едмунда Спенсера..............................................9

Розділ ІІ. Творчість Едмунда Спенсера через призму

Ренесансного світобачення

2.1. Особливості порівнянь у поезіях Е.Спенсера..............................14

2.2.Вплив Петрарки та петраркізму на творчість

Едмунда Спенсера.........................................................................25

Розділ ІІІ. Художньо-виражальні можливості порівнянь

У поезіях Едмунда Спенсера (за циклом сонетів

«Аморетті»)

3.1. Сонети «Аморетті»........................................................................31

3.2. Образ Купідона в сонетах Едмунда Спенсера...............................35

3.3. Внесок Едмунда Спенсера в світову лірику..................................38

Висновки.............................................................................................45

Список джерел та використаної літератури....................................47

Вступ

Епоха Відродження прийшла до Англії пізніше, ніж до інших європейських країн – у другій половині XVI століття. І абсолютно закономірною тоді була поява сонета саме на англійському ґрунті. Особливості англійської мови (який саме тоді складався як літературний) і, напевно, особливості англійського мислення, визначили художню цінність саме англійського типу сонета, його своєрідність. У кінці XVI – початку XVII століття в Англії публікуються численні збірки та книги сонетів – починаючи з циклу «Астрофіл і Стела» Пилипа Сидні (1591) і закінчуючи знаменитими сонетами Шекспіра (1609).

Едмунд Спенсер - видатний англійський поет епохи Відродження, який віртуозно володіє словом. В історію світової літератури він увійшов як творець "спенсоровой строфи" і "спенсорового сонета"; перед ним схилялися сучасники і нащадки. Неймовірно технічні труднощі вірша Спенсера на чотири століття затримали знайомство нашого читача з його творчістю, оригінального тексту і повного перекладу знаменитого поетичного циклу "Amoretti".

Висока оцінка творчості Спенсера сучасниками відображається і в публікаціях, що дійшли до нашого часу, і в епітафії на надгробному пам'ятнику Спенсера у Вестмінстерському абатстві: «Тут покоїться в очікуванні Другого Пришестя нашого Рятівника Ісуса Хріста тіло Едмунда Спенсера (Edmond Spencer), князя поетів свого часу, божественність духу якого не потребує ніяких інших доказів, окрім залишених ним по собі творів».

У дипломній роботі досліджено метафори та порівняння у поезіях Е. Спенсера, що є актуальним сьогодні, оскільки, творчість цього ренесансного поета, особливо його поезії, досліджувалася мало.

Предметом дипломного дослідження є поезія Е. Спенсера, яка міститься в джерелах, збірниках та наукових працях.

Метою дипломної роботи є дослідження поезії Е. Спенсера, художньо-виражальних засобів індивідуально-авторського світо-бачення.

Досягнення мети дослідження вимагає виконання наступних завдань:

1. Вивчити розвиток ренесансної поезії в Англії ХVІ століття.

2. Розглянути творчість Едмунда Спенсера через призму ренесансного світобачення.

3. Проаналізувати вплив творчості Спенсера – поета.

4. Дослідити художньо-виражальні можливості порівняльних конструкцій у поезіях Е.Спенсера.

5. Дослідити роль та вираження індивідуально-авторського світобачення.

Практичне значення дипломного дослідження полягає у можливості використання її матеріалів студентами – філологами для підготовки до занять з теми та вивчення особливостей творчості Е.Спенсера, а також вчителями з метою розширення знань про добу Відродження в Англії та творчість Е. Спенсера.

Структура дипломної роботи складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку джерел та використаної літератури, разом всього 55 сторінок.

Поезія ХVІ століття в Англії

Щоб дослідити вклад Едмунда Спенсера слід розглянути стан англійської поезії за часів до появи його на поетичному горизонті того часу і перш за все ті соціально-історичні передумови, які призвели до сплеску розвитку європейської культури останньої половини шістнадцятого сторіччя.

Д.М. Урнов так характеризує цей період в області віршування: «Раніше англійська поезія досягала таких вершин, як творчість Чосера, але треба врахувати, що після Чосера майже на півтора сторіччя протягнулася смуга усередненого вірша, що не тільки не розвинув, але і втратив багато що з чосеровських досягнень. Чосеру вдавалося гармонійно поєднувати правила англійської та італо-французької версифікації. Не знаючи благозвучності англійський алітераційний вірш став у Чосера підкорятися класичним розмірам. Фактично Чосер здійснив в англійському віршуванні силабо-тонічну реформу. Він прищепив англійській поезії точну, або «багату», риму, яка на англійський зразок стала називатися «королівською». Але навіть у Чосера ця «багата рима», поширена на всі «Кентерберійські розповіді», іноді виглядала штучно, особливо через різницю між написанням та вимовою слів, що часто зустрічається в англійській мові. Після Чосера ці труднощі вже не долалися»[1].

Взагалі як би розладналося все англійське «поетичне господарство». Величезне число написаних за цей час віршів підходило під визначення, дане подібним віршам ще самим Чосером. Це вірші, в яких метрики абсолютно немає: або вона до межі розладнана, але є рими. І ця римована проза надовго зайняла в англійській літературі місце поезії. Крім того, у Чосера теж багато проблем віршування не було вирішено: як і раніше для англійських поетів великі труднощі представляло «пристосування ритму до вимови». Підняти англійську метрику на нову висоту було задачею поетів середини XVI сторіччя.

Своєрідно відобразився в англійській поезії італійський Ренесанс.
Ф. Пелгрейв відзначає, що рух Ренесансу в літературі, початок якого можна прослідити в ліричних імпульсах Provence і епосі Данте, якщо не раніше, майже втратило свою творчу потужність в Англії. Ренесанс доніс до Англії, якщо можна так говорити, останню хвилю Італійської поезії. І тут вона змішалася з елементами, відсутніми від первинного спалаху в Італії: з генієм Греції і Рима; пробудженням після довгого сну, який слідував за завоюваннями Варварств; духом теологічного перетворення, і духом фізичної науки. Ці віяння, проникаючи через авторів в дуже різних ступенях, давали більш широкі можливості, ніж ті, якими були охоплені ранні поети Італії і Provence до єлизаветинських ліриків.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: