Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Лекція № 14 Страхування кредитних ризиків, депозитів та кредиту довіри




Суть цього виду страхування полягає у зменшенні або усуненні кредитного ризику. Він поширюється тільки на споживчий кредит, тобто на придбання то­варів довгострокового користування.

Надаючи споживчий кредит, продавець практич­но позбавлений можливості контролювати плато­спроможність покупця. За великої кількості про­дажів у кредит деякі з них не будуть оплачені. Це типово страховий ризик, оскільки тут діють випад­ковість та математичний закон великих чисел. Коли ж ідеться про страхування банківських кредитів, то не знайдеться такого страховика, який би взяв на себе відшкодування збитків за неповернення креди­ту або невчасне його повернення, бо ніяка інша установа не знає ступеня надійності позичальника краще, ніж сам банк. До того ж винагородою бан­кіру за ризик, який він на себе бере, є банківський прибуток. Якби всі ризики банку, пов'язані з креди­туванням, передати страховикам, не було б потреби платити банкірам.

Викладене не означає, що в банківській діяльності немає страхових ризиків. У процесі кредитування застосовують такі способи страхового захисту:

- страхування ризику неповернення кредиту;

- страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту банку (або іншому кредитору);

- страхування невчасної сплати позичальником відсотків за кредит;

- страхування споживчого кредиту;

- страхування комерційного кредиту (страхуван­ня векселів);

- страхування депозитів фізичних осіб;

- страхування депозитів юридичних осіб.

- страхування ризику непогашеного кредиту

Об'єктом страхування є відповідальність усіх або окремих позичальників перед банком за вчасне і пов­не погашення кредиту та сплату відсотка за викорис­тання його у визначений кредитним договором строк.

Страховиком є страхова компанія, яка має ліцен­зію на здійснення такого виду діяльності.

Страхувальником є банк.

Страхувальник визначає сам: застрахувати відпо­відальність усіх позичальників, котрим були надані кредити, чи відповідальність кожного зокрема. Пер­ший варіант привабливий тим, що за цих умов за­безпечується автоматизм відповідальності страхо­вика, що є суттєвим гарантом повернення кредит­них засобів, і встановлюється пільгова тарифна став­ка. Але в умовах нестабільної економічної ситуації доцільніше страхувати кредити з відсотками кож­ного позичальника зокрема.

Страхувальник має право застрахувати тільки суму основного боргу або суму виданого кредиту з відсотками.

За умови страхування кредиту та відсотків за нього страховик з часу настання страхового випад­ку виплачує страхувальнику відшкодування в розмірі від 50 до 90% непогашених боржником платежів та відсотків за них.

Страхова сума встановлюється пропорційно ви­значеному в договорі страхування відсотку відповідаль­ності страховика щодо всієї суми заборгованості (включ­но з платою за користування кредитом), яку належить повернути за умовами кредитного договору.

2.Різновидом страхування відповідальності службових осіб є страхування кредиту довіри.

Страхування кредиту довіри охоплює всіх без винятку службовців і працівників. За ним роботодавець уникає вимушеного неетичного почуття недовіри щодо окремих працівників. Такий підхід не дає підстав для їх надмірної дискредитації з боку інших осіб. Страхування створює надійний фінансовий страховий захист та гуманізує відносини у трудовому колективі.

Обманом страхувальника, нелояльним ставленням або занедбанням обов'язків з боку працівників вважаються лише такі їх дії, які призвели до виникнення майнових збитків у страхувальника, у результаті яких вони отримали матеріальні вигоди самі або сприяли у цьому третім особам.

Особливо важливим цей вид страхування став для банків. Загальними умовами цього страхування передбачено захист активів банку, яким загрожують ризики злочинів. Це страхування, крім інших ризиків, захищає банк від втрат, завданих унаслідок недобросовісного або зловмисного вчинку працівника банку.

Страхування кредиту довіри займає особливе місце в системі банківського страхування в закордонній практиці.

Таке страхування вважається першочерговим у комплексній системі страхового обслуговування банків, відомій як Bankers Blanket Bonds (ВВВ). Загальними умовами цього страхування передбачено захист активів банку, яким загрожують ризики злочинів. Цей поліс, крім інших ризиків, захищає банк від втрат, завданих унаслідок недобросовісного або зловмисного вчинку працівника банку. Так, зокрема, найновішим і найпопулярнішим варіантом такого страхування є поліс NMA 2626, який називається Worldwide Bankers Polisy (WBP).

Він забезпечує покриття втрат, які можуть виникнути у випадках:

— недобросовісності працівника;

— перевезення коштів;

— втрати коштів за місцем зберігання;

— фальшування чеків;

— фальшування цінних паперів;

— фальшування грошей;

— втрати обладнання офісів банків.

Отже, щоб отримати страхове відшкодування, застрахованому банку, передусім, необхідно вказати на особу працівника або групу осіб, винних у завданій шкоді. Після цього треба вказати обсяг завданого збитку або неналежно отриманого працівником прибутку та довести існування причинно-наслідкового зв'язку між наслідком (збитками) та причиною (зловмисними діями працівника).

Особливим різновидом страхування кредиту довіри стало страхування від комп'ютерних зловживань. Воно захищає власників комп'ютерних систем від збитків, котрі завдаються їм у процесі застосування електронної обробки інформації шляхом зовнішнього вторгнення в комп'ютерну мережу з метою навмисного пошкодження носіїв інформації, зміни програм, внесення фіктивних рахунків із наступним зняттям та перерахуванням із них коштів з метою подальшого їх привласнення. Від негативних наслідків таких випадків захищає стандартний поліс LSW 238, який максимально враховує особливості визначення збитків, завданих через комп'ютерне обслуговування (зокрема, складність при встановленні місця виникнення збитку). Цей поліс містить одинадцять положень, які забезпечують досить широкий обсяг страхового захисту. У зв'язку з розвитком надання фінансових послуг за посередництвом Інтернету страховики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання злочинності з використанням комп'ютерної техніки.

У практиці відсутність у банку поліса комплексного страхового захисту може розглядатися як суттєва перешкода при вирішенні питання про надання йому деяких видів іноземних кредитів.

До цієї ж системи банківського страхування можна також віднести страхування емітентів пластикових карток, яким постійно загрожує ризик їх фальшування.

Цей вид страхування може знайти застосування і на сучасному фондовому ринку, де об'єктом страхування виступає інфраструктура фондового ринку, якій загрожують так звані інфраструктурні ризики, які можуть бути охоплені страхуванням, а саме:

— помилки та некоректні дії персоналу;

— нелояльність персоналу депозитарій, реєстратора, зберігача, торговця цінними паперами, біржі та учасників організаційно сформованого позабіржового ринку;

— електронно-комп'ютерні зловживання;

— втрата цінних паперів;

— здійснення перерахунків коштів на підставі фальшивих доручень.

Величина страхової відповідальності щодо страхування кредиту довіри встановлюється на підставі взаємної домовленості між страховиком і страхувальником. У портфелях страховиків, які займаються страхуванням депозитів та кредитів, ці договори посідають одне із провідних місць.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных