Лекція № 10 Страхування загальної цивільної відповідальності

Страхування відповідальності є однією з важливих галузей страхування. Об'єктами страхування цієї галузі є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі

Страхування відповідальності об'єднує такі види:

• страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• страхування відповідальності за неповернення кредитів;

• страхування професійної відповідальності;

• страхування інших видів відповідальності (відповідальності виробника за якість продукції; відповідальності роботодавця; відповідальності за екологічне забруднення.

Згідно діючого законодавства до обов'язкових видів страхування Цивільної відповідальності відносять: • страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту;

• страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки;

• страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки;

• страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей;

• страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

• страхування цивільної відповідальності власників собак щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

• страхування відповідальності морського судновласника;

• страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю;

• страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при їх перевезенні;

• страхування фінансової відповідальності тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

** страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі.

Невиконання зобов'язання боржника повернути в строк кредит загрожує кредитору фінансовими збитками, Тому в страховій практиці визначилися певні організаційні форми страхової відповідальності за неповернення кредитів:

• страхування товарних кредитів;

• страхування кредитів під інвестиційні засоби;

• страхування споживчих кредитів;

• страхування кредитів довір'я;

• страхування кредитів, виданих під заставу.

Найбільш об'ємним є страхування товарних кредитів. Предметом цієї галузі є відшкодування результатів короткотермінових кредитних вимог з товарного постачання і надання послуг. Страхування товарних кредитів застосовується в тих галузях, де мають місце кредитні відносини між постачальниками та покупцями.

Основними причинами банкрутства підприємств та настання неплатоспроможності є такі:

1) брак власних обігових коштів;

2) зниження процентної ставки;

3) зростання внутрігалузевої та міжгалузевої конкуренції;

4) зменшення доходів споживачів.

При страхуванні товарних кредитів тарифи попередньо не встановлюються, що пояснюється складністю ризику. Страхові тарифи визначаються індивідуально в залежності від галузі, до якої належить підприємець, виду та способу розрахунків, характеру договору, обсягу відповідальності та збитковості в минулому

Страхування кредитів під інвестиційні засоби застосовується в ході їх придбання за рахунок наданих кредитів постачальниками або при їх покупці за рахунок кредитів, які надаються кредиторами. Тобто кредити під інвестиційні засоби можуть мати товарну або фінансову форми. З метою забезпечення їх повернення практикується відповідна форма страхування, яку використовують виробники інвестиційних засобів, а також кредитні установи, що надають середньотермінові кредити. Таке страхування здебільшого забезпечує інвесторів та продавців від ризику неплатоспроможності їх клієнтів.

Страхування споживчих кредитів здійснюється страховими компаніями на випадок неплатоспроможності по виданих кредитах на споживчі цілі фізичниАГ особам, тобто для невиробничого споживання.

Причиною виникнення неплатоспроможності по кредитах споживчого характеру може бути повна чи часткова непрацездатність або смерть позичальника і в результаті цього позбавлення його джерела доходу та можливості вчасної сплати кредиту.

Оскільки основними ризиками неплатоспроможності є ризики фізичного, біологічного та соціального функціонування особи, то страхування споживчих кредитів базується на принципах організації особового страхування.

Страхування кредитів, виданих під заставу, застосовується у випадках, коли позичальник забезпечує повернення кредиту належним йому рухомим та нерухомим майном, котре передане у заставу.

Майно, що передається у заставу, піддасться ризику знищення або пошкодження. Тому воно повинно бути застрахованим. Страхування повинне здійснюватися за рахунок коштів заставодавця (страхувальника) у повній вартості заставленого майна. Ця вартість є гарантом платоспроможності позичальника і виконання ним зобов'язань перед своїм кредитором від усіх ризиків.

Відповідальність за помилки або упущення, що їх припустилася особа під час виконання професійних обов'язків, базується на законодавчих та нормативних актах, які регламентують зобов'язання сторін в тій чи іншій сфері діяльності. Основу професійної відповідальності становить порушення контракту між професіоналом та клієнтом щодо надання послуг. Якщо клієнтові завдано шкоди, він має право притягти до відповідальності професіонала в судовому порядку.

При страхуванні професійної відповідальності підставами претензій є некваліфіковане виконання спеціалістом своїх обов'язків, недбалість, порушенім встановлених норм і правил, внаслідок чого клієнту наноситься збиток.

При цьому виді страхування можуть бути застраховані дві групи ризиків:

• пов'язані з можливістю нанесення третім особам тілесних ушкоджень та спричинення шкоди здоров'ю;

• пов'язані з імовірними матеріальними збитками від неякісного виконання професійних обов'язків.

Перша група ризиків зумовлюється роботою лікарів, фармацевтів, власників транспортних засобів, що працюють по найму, а друга група ризиків- роботою архітекторів, інженерів-будівсльників, проектантів.

Страхові суми з цього виду страхування встановлюються за домовленістю сторін. Ставка страхового платежу залежить від професії, віку, стажу роботи, загальної кількості працівників. Страхові тарифи встановлюються у відсотках до річного доходу страхувальника. Договори укладаються на один або декілька років.

Страховик зобов'язується згідно з договором страхування виплатити страхувальнику компенсацію за будь-яким позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку.

Визначення збитків та виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі ухвали суду. Судовий розгляд звільняє страховиків від самостійного визначення збитків. Однак у цьому випадку вони повинні сплатити судові витрати за дану послугу.

Під страхуванням цивільної відповідальності підприємств слід розуміти встановлене законом кожної країни зобов'язання шо довідшкодування збитку, спричиненого власниками підприємств та їх працівниками третім особам при виникненні у них претензій, а також відловідальность за якість продукції та за забруднення навколишнього середовища.

Сучасне законодавство різних країн визначає такі види цивільної відповідальності підприємств:

• контрактну, яка виникає на основі невиконання обов'язків, врахованих у взаємно погоджених контрактах або договорах;

• деліктову, яка виникає в результаті порушення існуючих правил та норм суспільної поведінки.

Більшість страхових компаній випускають поліси універсального страхування цивільної відповідальності, які автоматично забезпечують захист від усіх видів збитків.

Особливо високий рівень відповідальності передбачений для виробників продукції, яка має явні або приховані дефекти і використання якої є небезпечним для споживача.

За договором страхування відповідальності виробника за якість продукції страховик зобов'язується відшкодувати всі суми, які страхувальник буде зобов'язаний виплатити за:

• випадкові пошкодження, нанесені життю і здоров'ю, включаючи смерть;

• випадкові знищення та пошкодження майна, шо трапились у період терміну страхування, та причиною яких була продукція страхувальника.

Страхове покриття надається лише за збитки, нанесені споживанням неякісних, дефектних товарів.Страховики у договорах конкретно визначають номенклатуру продукції та ризики, шо страхуються.

Договір страхування передбачає сукупний ліміт відповідальності за весь термін страхування. Однак можуть встановлюватись ліміти щодо окремих груп продукції.

Розмір страхового тарифу коливається від 0,1 - 0,6 % від річного грошового оборогу страхувальника на основі даних попередніх періодів.

В Україні цим видом страхування користуються імпортери фармацевтичних та косметичних препаратів. їм видають ліцензії на ввезення цієї продукції при наявності фінансової гарантії з відшкодування збитків внаслідок дефектів продукції. Такою гарантією є страховий поліс відповідальності за якість продукції.

Одним ізвидів цивільної відповідальності підприємств є відповідальність за забруднення довкілля (екологічне страхування).

Відмінності в об'єктах екологічного страхування є основою його поділу на такі види:

• страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення довкілля;

• Майнове страхування фінансових збитків, які викликані аварійним забрудненням довкілля;

• особове страхування життя, здоров'я, працездатності та пенсійного забезпечення громадян на випадок настання аварійного забруднення довкілля.

Суб'єктами екологічного страхування можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Об'єктами екологічного страхування є будь-які екологічні ризики забруднення довкілля та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами.

Мета екологічного страхування - утворення страхових фондів для попередження екологічних аварій та катастроф, а також для покриття збитків, що спричинені юридичним та фізичним особам внаслідок забруднення довкілля.

Договір екологічного страхування укладається на 1 рік. Однак через високі страхові премії, великі адміністративні витрати при розробці умов страхування як страховику, так і страхувальнику вигідним є партнерство на строк від 5 до 10 років.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: