Загальна характеристика поняття. Структура поняття.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒

Терміни природної мови (значимі слова та словосполучення) мають дві важливі характеристики: предметне й смислове значення. Предметне значення терміна - це предмет, знаком якого є цей термін. При цьому таким предметом можуть бути явища, події, властивості, відношення тощо. Смислове значення терміна - це певна інформація про предмет, який позначається цим терміном. У повсякденному житті ми не так часто замислюємося про смисл термінів. Іноді ми навіть впевнено використовуємо слова і словосполучення, точний смисл яких нам не відомий, але інтуїтивно ми розуміємо, що вони означають. Однак існують такі випадки, коли потрібна особлива точність при застосуванні тих чи інших термінів, коли покладатися тільки на інтуїцію стає недоцільним. Особливе значення це має для юристів. Невизначенність правових понять у більшості випадків як практичної, так і теоретичної діяльності правознавця може призвести до небажаних результатів.

Контрольні питання

і. Що таке аналогія?

2.Які види аналогії ви знаєте?

З.Наведіть приклади аналогії предметів і аналогії відносин,

4.Чому міркування за аналогією називається прадоподібним?

5.Чи може міркування за аналогією мати достовірний висновок?

Для вивчення теми "Правдоподібні міркування" ви можете також застосувати літературу:

Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.- С. 259-289;

Войшвилло Е.К.

Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - С.197-226;

Ивлев Ю.А. Логика. - М., 1998. - С. 106-134;

Конверський А.Є. Логік. - К., 1999. - С. 244-257;

Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К., 1998. - СІ 19-144;

терміном "людина" протягом історії людства пов"язувалися різноманітні поняття. Давньогрецький філософ Платон визначав людину як "двоногу істоту, яка не має пір"я". Інший філософ Діоген (друга половина 5ст. до н.е.) обскубав курча і кинув його до ніг Платона із словами: "Ось твоя людина". Після цього Платон уточнив своє визначення: "людина - це двонога істота, яка не має пір'я і має широкі нігті". Ще один філософ охарактеризував людину як "істоту, яка має м'яку мочку вуха". Визначення Арістотеля: "людина - це політична тварина".

Окрім цих визначень існує багато інших: "людина - це тварина, яка здатна утворювати знаряддя праці", "людина - це тварина, яка може посміхатися", "людина - це тварина, яка має членороздільну мову" тощо.

Структура будь-якого поняття складається із змісту та обсягу.

Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак, на підставі яких узагальнюються та виділяються предмети у даному понятті.

Усі ознаки в логіці перш за все поділяться на відмітні та невідмітні. Відмітні ознаки - це ознаки, притаманні тільки одному предмету або класу предметів. Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює 180 градусам.

Невідмітні ознаки - це ознаки, притаманні батьом предметам або класам предметів. Наприклад, наявність сторін, кутів будуть невідмітними ознаками для трикутника як геометричної фігури.

Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак. Це ознаки, які визначають якісну специфіку досліджуваного предмету, його сутність.

Зміст поняття фіксує саме сукупність суттєвих ознак предмета. Наприклад, зміст поняття "грабіж" складають такі суттєві ознаки:

1) відкрите 2) викрадання 3) індивідуального майна громадян.

Обсяг поняття - це клас усіх тих предметів, яким притаманні суттєві ознаки, що складають зміст поняття.

Наприклад, обсягом поняття "держава" є усі держави; обсягом поняття ^крадіжка" є усі злочини, яким притаманні ознаки цього поняття.

Предмети, що входять до обсягу понятя, називаються елементами

Так, у судочинстві завжди потрібно знати, чи підпадають дії людини під ту чи іншу статтю закону. Від цього знання безпосередньо залежить життя та доля людини, визначення її винності або невинності. В зв"язку з цим в правових кодексах намагаються однозначно зафіксувати термінологію, яка використовується у судочинстві. Зокрема, намагаються чітко вказати, які саме дії підпадають під означення "злочину", "крадіжки", "хуліганства" тощо.

Необхідність прийняття таких погоджень випливає з того, що слова природної мови, як прявило, багатозначні. Люди дуже часто не можуть порозумітися поміж собою не через те, що мають різні думки з тієї чи іншої проблеми, а тому, що вкладають різний смисл в одні й ті самі терміни. Так, спір між двома науковцями (наприклад, між юристом і філософом) може виявитися безрезультатним, якщо один з них під "злочином" розуміє будь-яке діяння, яке порушує моральні, етичні, правові норми, а другий - тільки протиправне діяння.

Отже, як бачимо для плідного спілкування між людьми існує насущна потреба в узгодженості термінології, в однозначному розумінні лексики мови.

Але що означає "розуміти термін", "однозначно його витлумачуваати"? Розуміти термін означає знати, які предмети підпадають під нього, тобто знати, які предмети можуть ним позначатися. Вирішуючи це питання, людина відрізняє одні предмети від інших, формулює певні поняття про них.

Отже, поняття - це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсуму і узагальнюєв клас предмети, яким притаманна ця ознака.

Наприклад, думка, яка виражається за допомогою словосполучення "таємне викрадання індивідуального майна громадян", є поняттям, тому що вона узагальнює вся діяння, які є крадіжками. Іноді говорять, що розглянута думка є поняттям такого злочину, як крадіжка.

Треба відрізняти сам термін і поняття про нього. З одним і тим самим терміном можуть спввідноситися різні поняття. Так, наприклад, з

6.2. Типи відношень між поняттями 6.2.1. Порівнянні й непорівнянні поняття

У логіці всі поняття за змістом поділяються на порівнянні й непорівнянні.

Порівнянні поняття належать до одного предметного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки. Наприклад, для понять «троянда» й «тигр» можна встановити спільну родову ознаку: «бути живим створінням». Ці поняття є порівнянними.

Непорівнянні поняття не належать до одного предметного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак. Наприклад, для таких пар понять, як «музика» і «потяг», навряд чи можна знайти спільну родову ознаку. Ці поняття є непорівнянними.

Певні відношення можна встановити липіе між порівнянними поняттями, які, в свою чергу, поділяють на множину сумісних і множину несумісних понять.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називають сумісними. Обсяги сумісних понять повністю або частково співпадають.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять не мають жодного спільного елементу, то такі поняття називають несумісними. Обсяги таких понять не співпадають.

Відповідно до цього поділу понять у логіці відрізняють типи відношень між сумісними поняттями й типи відношень між несумісними поняттями. Розглянемо їх більш докладно.

6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями

Існує три типи відношень між поняттями, які є сумісними:

• відношення тотожності;

• відношення підпорядкування;

• відношення перетину.

1. Відношення тотожності.

обсягу. Наприклад, "Київ" є елементом обсягу поняття "місто", "Київський національний університет імені Тараса Шевченка" є елементом обсягу поняття "університет".

Прийнято вважати, що відношення між обсягом та змістом поняття регулюється законом, який отримав назву "законі/ оберненого відношення між обсягом та змістом поняття". Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття. Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

Проілюструємо дію наведеного закону. Зміст поняття -«студент» визначається ознакою «навчатись у вищому учбовому закладі». Його обсяг складає множина всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише множина студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К„ 1997. - С. 192-196 (теорія), С.311 (практика).

Контрольні запитання

1. У чому полягає необхідність створювання понять?

2. Як можна визначити поняття?

3. Як співвідносяться термін і поняття про термін?

4. Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситися різні
поняття?

5. Що таке зміст поняття?

6. Що таке обсяг понять?

7. Який закон регулює відносини між змістом та обсягом поняття? У
чому полягає його сутність?

За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.

Відношення підпорядкування не характеризує поняття, які виражають співвідношення частини й цілого, бо між такими поняттями відсутній родо-видовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять, як «книга»- і «сторінка книги», «район міста» і «місто», «університет* і «юридичний факультет», не знаходяться у відношенні підпорядкування.

3. Відношення перетину.

Відношення перетину характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Маються на увазі такі поняття, до обсягів яких включаються спільні елементи, однак, обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не являються елементами обсягу іншого поняття. Схема відношення перетину:

А — «свідок»; В - «родич».

6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями

Існує три типи відношень між поняттями, що є несумісними:

• відношення співпідпорядкування;

• відношення протилежності;

• відношення протиріччя.

1. Відношення співпідпорядкування.

Відношення співпідпорядкування характеризує відношення між поняттями, які є різними видами одного роду. У даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.

Тотожними називаються такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.

Схема відношення тотожності:

А — «вранішня зірка»;

В — «вечірня зірка».

Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їхніх обсягах узагальнюється один і той самий предмет — планета Венера, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак.

Ще одним прикладом відношення тотожності може служити така пара понять: А — «стаття 141 КК України» і В — «стаття, яка передбачає відповідальність за грабіж».

Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати із абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і денотат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «право» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й те саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних терміни).

2. Відношення підпорядкування.

Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим поняттям і поняттям, що виражає (фіксує) один з видів цього роду. Тобто маються на увазі два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (включається в обсяг другого поняття, однак не вичерпує його).

Схема відношення підпорядкування:

А — «право»;

В — «кримінальне право».

6.2.4. Приклади відношень між поняттями

Розглянуті вище відношення є базисними. За їх допомогою можна встановлювати відношення між декількома поняттями, до того ж ці відношення можуть бути різноманітними.

Так, наприклад, установимо відношення між такими поняттями: "письменник", "сучасний письменник", "український письменник", "Тарас Шевченко"

Схема їх відношень така:

Знання відношень між поняттями має велике значення для юристів. Термінологія правової науки достатньо складна і численна. Щоб з'ясувати її, треба зрозуміти основні вирази, тобто створити поняття про них; визначити їх зміст і обсяг. Але це ще не все. Кваліфікований спеціаліст повинен грамотно встановлювати відношення між цими поняттями. При вирішенні цього питання знання логіки стає необхідним.

Так, наприклад, розглянемо такі правові поняття, як «крадіжка» і «грабіж». Іноді їх плутають і підміняють одне одним.

З'ясуємо їх зміст і обсяг. Зміст поняття «крадіжка» за статтею 140 КК України визначається як «таємне викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведеш вище ознаки.

Зміст поняття «грабіж» за статтею 141 КК України визначається як «відкрите викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведені вище ознаки.

Як бачимо, розглянуті поняття мають одну спільну родову ознаку: вони є злочинами проти індивідуальної власності громадян. Але їхні видові ознаки відрізняються. На цій підставі можна зробити висновок, що «крадіжка» й «грабіж»

— це несумісні поняття, і відношення, яке існує між ними,

— це відношення підпорядкування. Тому змішувати їх у міркуваннях
неможливо: нема такої крадіжки, яка була б одночасно
пограбуванням і навпаки.

Схема відношення співпідпорядкування: А

А — «вищий учбовий заклад»;

В — «університет»;

С — «інститут».

2. Відношення протилежності.

Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: а) сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття; б) обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах певного роду (певного універсуму) на підставі деякої ознаки; в) одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.

Схема відношення протилежності:

А — «гарний»; В — «потворний».

3. Відношення протиріччя.

Відношення протиріччя характеризує такі два поняття, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

Схема відношення протиріччя:

А — «законний»; В — «незаконний»

6.3. Логічні операції над поняттями 6.3.1- Обмеження та узагальнення понять

Узагальнення понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.

Наприклад, результатом узагальнення поняття «державна зрада» є поняття -«зрада».

Існує межа узагальнення для кожного поняття в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Такою межею є універсальне поняття, тобто таке поняття, яке не має роду в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Іноді такі поняття називають ще категоріями. Так, наприклад, не можна узагальнити поняття: «матерія», «свідомість», «простір», «час», «існування» і т. ін.

Зворотною до узагальнення є операція обмеження понять. Обмеження понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Границею обмеження є одиничні поняття, тобто поняття, які характеризують тільки один предмет.

6.3.2. Поділ понять

6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід

від деякого родового поняття, до множини видових понять. Це процес

виявлення можливих видових понять деякого роду. Поділяється, строго

кажучи, не саме поняття, а його обсяг. Поділ розбиває обсяг вихідного

родового поняття на обсяги видових понять.

Поняття, обсяг якого підлягає поділу, називається подільним

Поняттям.

Видові поняття, які отримані внаслідок поділу родового поняття

(тобто поняття, в яких зафіксовані результати поділу), називаються

членами поділу.

Схематично відношення між цими поняттями можна зобразити так:

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К„ 1997. - С.196-203 (теорія), С.311-315 (практика).

Контрольні запитання

1. Що таке порівнювані поняття? Наведіть приклади.

2. Що таке непорівнювані поняття? Наведіть приклади.

3. Між якими поняттями (порівнюваними чи непорівнюваними)
можна встановлювти відношення?

4. Що таке сумісні поняття? Наведіть приклади.

5. Що таке несумісні поняття? Наведіть приклади.

6. Назвіть основні типи відношень між сумісними поняттями.

7. Назвіть основні типи відношень між несумісними поняттями.

8. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні
синоніми?

9. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які
виражають співвідношення частинні цілого?

10. Як ви вважаєте відношення співпідпорядкування - це відношення
між видами одного роду чи між видом та родом?

11. Чим відрізняються відношення протилежності відвідношення
протиріччя?

«корінь — це дерево»)

Існує простий і ефективний спосіб розрізнення логічної операції поділу понять від мисленого розчленування предмета на частини Достатньо здійснити перевірку за допомогою таких лінгвістичних тестів якщо перед деяким списком понять поставити вираз «складається», то у випадку розчленування — отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку поділу — отримаємо нісенітницю, якщо ж перед деяким списком понять поставити вираз «буває», то у випадку логічного поділу — отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку мисленого розчленування — отримаємо нісенітницю

Наприклад «Автомобіль складається з мотора, коліс, кузова і т т» (випадок мисленого розчленування) і «Автомобілі бувають легкові, вантажні і т т» (випадок лопчного поділу), «Речення складається з основних і другорядних членів речення» (розчленування) і «Речення бувають розповідні, запитальні іт т» (поділ)

Не слід плутати логічну операцію поділу обсягу понять з явищем омонімії Наприклад, у міркуванні «Штамп означає або інструмент для виготовлення предметів, або печатку з назвою якогось закладу, або зразок, трафарет, якому сліпо слідують» розкривається різний зміст слова «штамп», а не здійснюється логічна операція поділу обсягу поняття «штамп» Ці зауваження стосуються також прикладу розкриття різного змісту слова «реакція» «хімічного», «суспільного», «фізіологічного» і т ін

Мета логічної операції поділу обсягу понять — систематичний і повний розгляд можливих видів предметів деякого роду — можна досягти по різному В найпростішому випадку обсяг родового поняття можна визначити шляхом переліку всіх предметів, яким притаманні суттєві ознаки, що складають зміст родового поняття Наприклад, не виникає особливих труднощів для переліку всіх елементів обсягу такого родового поняття, як «планета Сонячної системи» або «місто України з населенням, що перевищує 1 млн людей» Але в більшості випадків число предметів, що складають обсяг поняття може бути надто великим або навіть безкінечним (наприклад, поняття «число», «зірка» тощо) В таких випадках

Ознака, за якою обсяг родового поняття поділяється на обсяги видових понять (за якою виділяються члени поділу), називається основою поділу.

Розглянемо приклади За ступенем юридичної завершеності усі договори можна поділити на остаточні й попередні У даному випадку подільним поняттям буде «договір», членами поділу — «остаточні договори» і «попередні договори», основу поділу буде складати ознака «ступінь юридичної завершеності»

Логічну операцію поділу понять плутають з іншими операціями, які помилково називають «поділом» По-перше, це операція мисленого членування предмета на окремі його частини По-друге, фіксування різного змісту одного й того ж слова.

Коли говорять, наприклад, що всі дерева поділяються на хвойні та листяні, то цим здійснюють логічну операцію поділу Якщо ж говорити, що всі дерева поділяються на крону, стовбур і коріння, то це не буде здійсненням операції поділу родового поняття «дерево», а буде мисленим розчленуванням деякого предмета (в даному випадку дерева) на частини Так само поділ тижня на дні, речення — на основні й другорядні члени, кодексу — на статті не буде власне логічним поділом обсягу відповідних понять

Розрізнення між логічним поділом поняття і мисленим розчленуванням предмета на частини є важливим і водночас простим Під час поділу поняття елементи вихідної множини розділяються і закріплюються за певними підмножинами Саме тому ознаки, що формують зміст подільного поняття, є водночас ознаками кожного члена поділу Тобто кожному члену поділу можна приписати назву (їм я) подільного поняття Наприклад, якщо ми поділяємо дерева на хвойні та листяні, то ми можемо стверджувати, що хвойне дерево є деревом і листяне дерево є деревом У випадку ж мисленого розчленування предмета на його частини кожну з них неможливо назвати іменем предмета, що розчленовується Якщо таку спробу все-таки здійснити, то в результаті отримаємо хибне висловлювання (наприклад, «стовбур — це дерево», «крона — це дерево»,

ознака «бути чоловіком». Отримані видові поняття (члени поділу): «чоловік» і «не-чоловік» знаходяться у відношенні протиріччя. Це означає, що їх обсяги не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг родового поняття (подільного поняття).

Дихотомічний поділ приваблює насамперед своєю простотою. Цей вид застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно просто виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась певна ознака. Поділ такого виду усуває необхідність уточнювати склад обсягу подільного поняття (додатково до тієї частини обсягу, яка виділяє позитивний член поділу).

Такий поділ можна здійснювати доти, доки заперечне (негативне) поняття не виявиться пустим в якійсь парі дихотомічно отриманих понять.

Переваги дихотомічного поділу дуже часто перетворюються на його недоліки. Навряд чи поділ такого виду справляється із загальним завданням логічної операції поділу: забезпечення систематичного і повного огляду можливих видів предметів деякого роду. Дійсно, дихотомічний поділ відзначається недостатньою конкретністю, яка спричиняється невизначеністю заперечного («негативного») члена поділу. Якщо, наприклад, всіх політиків поділити на демократів і не-демократів, то друга множина виявляється вельми нечіткою (що, до речі, в свою чергу, може спричинювати невизначеність і першої множини). До того ж, якщо на початку дихотомічного поділу досить легко встановлюється заперечне видове поняття, то в подальшому його пошук значно ускладнюється. 6.3.2.2. Правила поділу

Поділ регулюється певними правилами. Перелічимо їх.

1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.

При порушенні цього правила можуть виникати такі помилки:

а) ■«неповний поділ». Ця помилка має місце тоді, коли сума обсягів членів поділу не вичерпує повністю обсяг подільного поняття.

Наприклад: за формою державного устрою всі держави поділяються на

намагання оглянути (через перелік) усі можливі предмети деякого роду зводяться нанівець. Тоді залишається здійснювати огляд предметів деякого роду через визначення видів предметів, що входять до складу обсягу родового поняття. Розрізняють два основні види поділу зазначеного гатунку: поділ за видозміною ознаки і дихотомічний поділ.

І. Поділ за видозміною ознаки

У випадку поділу за видозміною ознаки основою поділу виступає певна ознака, яка притаманна усім предметам, що входять до обсягу подільного поняття. Але з кожним членом поділу ця специфічна ознака певним чином змінюється. її ще можна назвати видостворюючою, бо саме вона спричинює «появу» певних членів поділу, вона «творить» їх.

Розглянемо два приклади: (1) за статтю усі люди поділяються на чоловіків і жінок; (2) за національністю усі люди поділяються на українців, росіян, литовців тощо.

У кожному із запропонованих прикладів існує основа поділу обсягів відповідних родових понять. У першому прикладі — це «зміна статі», а у другому — це «зміна національності», а не просто наявність чи відсутність у людей статі або національності. Так, не можна поділяти множину людей на види, керуючись, наприклад, ознакою наявності мислення у людини, з огляду на неможливість виділення серед людей такої групи, у якої ця ознака проявлялася б у різних формах. Така ознака не зазнає видозмін і тому не може виступати основою поділу.

П. Дихотомічний поділ

У випадку дихотомічного поділу родового поняття основою поділу виступає певна ознака, яка притаманна лише деякій частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття.

Дихотомічний поділ здійснюється за наявністю чи відсутністю цієї ознаки у цих предметів. У результаті такого поділу отримуємо лише два члени поділу, які знаходяться у відношенні суперечності.

Наприклад, обсяг поняття «людина» можна поділити (дихотомічно) на два види: «чоловіки» і «не-чоловіки». Основою поділу в даному випадку є

співіюрядкованих понять подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т д Найскладніші класифікації пропонуються наукою, яка за їх допомогою фіксує результати своїх досліджень Найбільш відомі приклади наукових класифікацій періодична система хімічних елементів Д Менделєєва, класифікація рослинного світу Карла Ліннея, класифікація елементарних частинок у фізиці

При побудові класифікації можуть використовуватися обидва види поділу — дихотомічний поділ і подія за видозміною ознаки При цьому кожний етап поділу може здійснюватися за різною основою

Розрізняють два види класифікації природну й штучну Вони різняться характером підстав, які використовують в операціях поділу. Якщо класифікація здійснюється на підставі суттєвих ознак об'єктів, що досліджуються, то така класифікація називається природною. Якщо ж класифікація здійснюється на підставі несуттєвих ознак об'єктів, то така класифікація називається штучною. Наприклад, зразком природної класифікації є періодична система хімічних елементів Д Менделєєва, а штучної — алфавітний каталог книг у бібліотеці або телефонний довідник

У зв'язку з тим, що основу будь-якої класифікації становить операція поділу, то найважливішою умовою правильності класифікації є виконання всіх умов, які визначають правильність поділу

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных