Проста конструктивна дилема

А - В. С - D. -В v -D

~Av-C

Тема 5: Правдоподібні міркування

Правдоподібні міркування - міркування, в яких висновок не випливає із засновків з логічною необхідністю. Зв"язок між засновками і висновком базується не на логічних відношеннях, а на фактичних або психологічних підставах. У таких міркуваннях висновок завжди має імовірний (правдоподібний) характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновку не гарантує істинність висновку.

Непорівнянні поняття - поняття, які не належать до одного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак.

Сумісні поняття - поняття, обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елементу (їх обсяги не співпадають).

Типи сумісності - тотожність, перетин (частковий збіг), підпорядкування.

Відношення тотожності між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, що мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.

Відношення перетину між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково співпадають.

Відношення підпорядкування між поняттями - відношення, яке існує між родовим поняттям і поняттям, що виражає один із видів цього роду.

Типи несумісності - співпідпорідкування, протилежність, протиріччя.

Відношення співпідпорядкування між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду.

Відношення протилежності між поняттями - відношення, яке має місце між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: • Сума обсягів понять не вичерпує обсяг родового поняття;

Тема 6 "Поняття"

Поняття - думка, яка шляхом вказівки на певну ознаку видаляє з універсуму та узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.

Ознака предмета - властивості предметів або відношення між ними.

Відмітні ознаки - ознаки, що належать лише якомусь одному предмету і відрізняють його від усіх інших предметів.

Невідмітні ознаки - ознаки, що притаманні не лише якомусь (досліджуваному) предмету, але й іншим предметам.

Суттєві ознаки - ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони і є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів. Суттєві ознаки бувають родовими і видовими.

Родові суттєві ознаки - ознаки класу предметів, в якому виділяється деякий підклас.

Видові суттєві ознаки - ознаки, на підставі яких виділяються підкласи в межах класу.

Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.

Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

І

Порівнянні поняття - поняття, які належать до одного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки.

203 Члени поділу - поняття, в яких фіксується результат поділу.

Основа поділу - ознака, на підставі якої здійснюють поділ.

Поділ за видозміною ознаки - поділ, у якому основою виступає будь-яка предметно-функціональна характеристика елементів обсягу подільного поняття.

Дихотомічний поділ - поділ, у якому основою виступає певна ознака, що є притаманною лише окремій частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття. Поділ у цьому випадку здійснюється за наявністю чи відсутністю цієї ознаки у предметів.

Класифікація - багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Результатом класифікації є система співпорядкованих понять: подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т.ін.

Логічні операції із змістом понять - визначення, прийоми, що схожі на визначення.

Визначення - логічна операція, завдяки якій виразам надасться строго фіксований смисл.

Дефінієндум - поняття, що визначається.

Дефінієнс - поняття, за допомогою якого визначається дефінієндум.

Явне визначення - визначення, яке задається конструкцією "А є В", де А -дефінієндум, а В - дефінієнс.

• Обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині
видів, які виділяють в межах певного роду (певного уіверсуму) на
підставі деякої ознаки;

• Одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто
заперечують ознаки другого поняття, але й замінюють їх на протилежні
ознаки.

Відношення протиріччя між поняттями - відношення, яке існує між двома поняттями, що є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них повністю заперечує зміст іншого.

Логічні операції з обсягами понять - обмеження, узагальнення, поділ, класифікація.

Обмеження - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом), до видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом).

Узагальнення - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом) до родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом).

Поділ - логічна опреція, в результаті якої здійснюється перехід від окремого родового поняття до множини видових понять. Це процес виявлення можливих видових понять певного роду. Структура поділу: подільне поняття, члени поділу, основа поділу.

Подільне поняття - поняття, обсяг якого розкривають під час поділу.

Аксіоматичне визначення - вид неявного визначення, у якому контекстом виступає сукупність аксіом деякої теорії.

Прийоми, що схожі до визначення - опис, характеристика, порівняння, розрізнення.

Опис - пізнавальний прийом, який полягає у перерахуванні низки ознак предмета з метою нестрогого виділення його з ряду схожих на нього предметів.

Характеристика - пізнавальний прийом, що полягає у переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.

Порівняння - пізнавальний прийом, що застосовується для образної характеристики предмета. Порівнюються однорідні предмети з метою встановлення їх подібності та відмінності.

Розрізнення - пізнавальний прийом, що встановлює ознаки, які відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.

Тема 7: "Основи теорії аргументації"

Аргументація - процес обгрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.

Структура аргументації - теза, аргументи, форма (демонстрація). Теза - це положення, яке необхідно обгрунтувати. Аргументи - це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза. Форма, або демонстрація, це спосіб, який застосовується для обгрунтування тези.

Доказова аргументація - це доведення. Доведення можна визначити як встановлення істинності тези з використанням логічних засобів за допомогою аргументів, істинність яких встановлена зазделегідь.

Види явних визначень - атрибутивно-реляційні, операційні, генетичні визначення.

Атрибутивно-реляційне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступають властивості предмета, що визначається, або його відношення до інших предметів.

Операційне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступає вказівка операції, за допомогою якої можна розпізати ті чи інші предмети.

Генетичне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступає спосіб походження, створення, конструювання предметів.

Неявне визначення - визначення, що не має форми (структури) тотожності дефінієндуму та дефінієнсу. У ньому смисл певного терміну виводиться (встановлюється) з системи відношень цього терміна до інших термінів у певному контексті.

Види неявних визначень - звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.

Звичайне контекстуальне визначення - вид неявних визначень, у яких контекстом виступає звичайний уривок якогось тексту.

Остенсивне визначення - вид неявного визначення, яке здійснюється за допомогою демонстрації предмета (вказівки на предмет), що позначається даним терміном. Контекстом такого визначення виступає ситуація, в якій зустрічається даний предмет.

Пряма аргументація - аргументація, яка прямує від аргументів до тези Теза безпосередньо обґрунтовується аргументами.

Непряма аргументація - аргументація, де істинність тези встановлюється шляхом обгрунтування хибності антитези Непряма аргументація буває двох видів апагопчна і розділова

Критика - обгрунтування безпідставності процесу аргументації, який відбувся раніше

Спростування - встановлення хибності якогось положення з використанням логічних засобів і а положень, істинність яких доведена зазделепдь Спростування є окремим випадком критики

Структура критики - теза, аргументи, форма (демонстрація) Теза -це положення, яке потрібно розкритикувати Аргументи - це положення, за допомогою яких критикується теза Форма, або демонстрація, це спосіб який застосовується для критики

Критика аргументів - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності (хибності або малого ступеню імовірності) аргументів, які застосовує пропонент для обгрунтування тези

Критика демонстрації - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності форми аргументації, яку застосовує пропонент

Критика тези - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності (хибності або малого ступеню правдоподібності) тези, яку висуває пропонент Критика тези буває прямою і непрямою

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: