Де мої шкарпетки з дельфінами?

Касдепке Ґжеґож

Детектив Ниточка

Загадка перша, або

Де мої шкарпетки з дельфінами?

Детективне агентство «Рожеві Окуляри» зовсім маленьке. Поміщається в ньому тільки кактус, який стоїть на підвіконні (іншої зброї детектив Ниточка не має), мініатюрний столик з намальованою поверх шахівницею, два складані стільці для рибалки, електричний чайник (який, напевно, зіпсувався, адже ось уже два тижні детективу ніяк не вдається закип’ятити в ньому воду) і сам Ниточка – власник і працівник агентства «Рожеві Окуляри». А більше сюди нічого не може втиснутися, навіть відвідувач – хіба що всередині якраз не буде детектива Ниточки (питання тільки, навіщо тоді мав би хтось приходити?). Проте, на думку детектива, це зовсім не проблема. До нього і так майже ніколи ніхто не звертається. Часто він сам натрапляє на загадки, які настільки цікаві, що залишити їх без уваги просто неможливо.

Хоча... іноді все ж хтось стукає у рожеві двері агентства. Найчастіше – це діти (лише вони сприймають детектива Ниточку серйозно). Так було і цього разу.

– Добрий день... – пробелькотіла маленька заплакана дівчинка. – Мене...

– Тебе звати Оксанка, – перебив її детектив Ниточка, – живеш на два поверхи нижче... (Агентство «Рожеві Окуляри» розташоване на горищі дуже старого будинку, де всі одне одного добре знають).

– Так... – сказала Оксанка, –... І в мене пропали шкарпетки з дельфінами...

Тільки тепер детектив помітив, що дівчинка в капцях на босу ногу.

– Як це? – здивувався Ниточка. – А вони були в тебе на ногах, коли пропали?

– Ні... – Оксанка шморгнула носом. – Саме хотіла їх одягнути і виявилось, що... зникли!

Детектив Ниточка зрозумів: якщо він негайно щось не вигадає, Оксанка своїми слізьми заллє весь будинок. Отже, він втягнув живіт і запросив Оксанку всередину – діти тут ще якось поміщались.

– Це були шкарпетки від бабці Дани... – Оксанка ледве стримувала сльози. – 3 дельфінами... Мої улюблені... Вчора я їх носила, і позавчора я їх носила, і позапозавчора я їх носила... І сьогодні теж хотіла, але... пропали! – цього разу Оксанка розплакалась не на жарт.

– Знаю! – детектив Ниточка раптом підстрибнув. –Ходімо!

Як виявилось, їм не довелося далеко іти. На цьому ж горищі, зовсім поруч з агентством «Рожеві Окуляри», був маленький коридорчик з двома дверима: одні приваблювали табличкою «Туалет», а за іншими знаходилася «Сушарка», куди й подався детектив. Тут, поміж білих простирадл, посеред рукавів і шарфів висіли...

– Мої шкарпетки з дельфінами! – вигукнула щаслива Оксанка.

– От бачиш... – посміхнувся Ниточка. – До цього, мабуть, причетна твоя мама...

І знаєте, що найцікавіше?

Він мав рацію.

А ти вже здогадався, чому детективу Ниточці спало на думку шукати шкарпетки з дельфінами саме там?

Загадка друга, або

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: