ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Концентрація лактози та об'єм розчинів
| № | Об'єм, cм 3 | Концентрація лактози після розведення, мкг / cм 3 | |
| 0,2%-вий розчин лактози (відбирають піпеткою) | Дистильована вода (відбирають циліндром) | ||
| 1,5 | 48,5 | ||
| 2,0 | 48,0 | ||
| 2,5 | 47,5 | ||
| 5,0 | 45,0 | ||
| 7,5 | 42,5 | ||
| 12,5 | 37,5 | ||
| 17,5 | 32.5 |
Для вимірювання оптичної щільності на фотоколориметрі відібрати по 1 cм 3 кожного розчину, перенести у стаканчики на 100 см 3 з відповідними номерами, додати 1 cм 3 5%-вого розчину фенолу і 5 cм 3 концентрованої сульфатної кислоти. Визначити оптичну щільність (D) кожного розчину (після його повного охолодження). Також виміряти оптичну щільність досліджуваного розчину, одержаного після обробки молока (D х). Отримані дані занести в таблицю 5.2, після чого побудувати градуювальний графік (залежність D = f (C)).
Підготовка фотоколориметру до роботи. Включити прилад (Рис.5.1), відкрити кришку кюветного відділення і нажати клавішу «ПУСК». На цифровому табло з'явиться миготлива кома. Витримати колориметр у включеному стані 5 хвилин з відкритою кришкою кюветного відділення, після чого кришку закрити та витримати прилад ще 10 хвилин. Встановити необхідну довжину хвилі (490 нм).
| Рис.5.1 Фотоколориметр КФК− 2МП |
Проведення аналізу. Після охолодження підготовлених й контрольного розчинів визначити їхню оптичну щільність D на фотоколориметрі. Для цього необхідно взяти дві кювети товщиною 5 мм, в одну з них налити контрольний розчин, а в другу – досліджуваний розчин. Рідина наливається в кювети до мітки, що знаходиться на стінці кювети, після чого кювети закриваються кришками та ставляться в кюветне відділення приладу.
Кювету з контрольним розчином розміщують в далеке гніздо кюветоутримувача, з досліджуваним розчином - у ближнє гніздо кюветоутримувача. Робочі поверхні кювет повинні бути чистими й сухими, тому перед кожним виміром їх необхідно протирати фільтрувальним папером.
Зробити вимір «нульового відліку»: при відкритій кришці приладу нажати клавішу «Ш (0)». Значення, що світиться при цьому на цифровому табло праворуч, повинно бути не менш 0,001 і не більше 1,000. Перевірку «нульового відліку» необхідно проводити перед кожним виміром.
Закрити кришку приладу, ввести у світловий потік кювету з контрольним розчином. Для цього ручку, розташовану під кюветним відділенням, перевести в положення «1». Нажати клавішу «К (1)». На цифровому табло ліворуч загоряється символ «1».
Ввести у світловий потік кювету з досліджуваним розчином поворотом ручки під кюветним відділенням у положення «2». Зробити визначення оптичної щільності розчину шляхом натискання клавіші «Д (5)»; на цифровому табло праворуч з'явиться значення, що повинне бути позитивним і не перевищувати 1,000. Визначення оптичної щільності провести не менш 2-х раз.
Обробка результатів. Отримані результати занести в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2
Результати виміру оптичної щільності розчинів
| Стандартні розчини лактози | Досліджуваний розчин | Л, % | |||
| С, мкг / cм 3 | D | D х | 
| С х, мкг / cм 3 | |
де D – оптична щільність стандартних розчинів лактози;
Dх – оптична щільність молочних розчинів;
– середня оптична щільність молочних розчинів;
С х – концентрація лактози в молочному розчині, знайдена за градуювальним графіком, мкг / cм 3;
Л – концентрація лактози в молоці у відсотках.
Концентрацію лактози в молоці Л визначити за допомогою градуювального графіку (у мкг / cм 3), потім перевести у відсотки за формулою:
 , %.
|
Дослід 2. Визначення вмісту сахарози поляриметричним методом.
Підготовка поляриметру до роботи. Поляриметр - прилад для вимірювання кута обертання площини поляризації світла оптично активними прозорими розчинами й однорідними рідинами (Рис.5.2 (а)).
| Рис. 5.2. Круговий поляриметр П – 161 М (а) і поляриметрична кювета (б) Основні елементи поляриметру: 1 - аналізатор, 2 - окуляр; 3 - відлікова лупа; 4 - дзеркало (джерело світла) |
Кювета (трубка) для розчину (Рис.5.2 (б)) виготовлена зі скла. На кінцях є металеві накінечники, на які навертаються раковини, що притискують покривні стекла. Гумові прокладки між раковинами й покривними стеклами забезпечують герметичність й одночасно охороняють від утворення напруг у склі. Варто уникати занадто сильного затягування раковин. НЕ ГУБІТЬ ПОКРИВНІ СТЕКЛА ПРИ ПРОМИВАННІ КЮВЕТИ! Заповнити трубку розчином потрібно так, щоб на верхньому її кінці з'явився опуклий меніск.
Перед початком роботи необхідно встановити нульове положення приладу. Для цього поляриметричну трубку заповнити дистильованою водою й вставити в кюветное відділення поляриметру. Обертанням оправи окуляра встановити окуляр на різке зображення лінії поділу поля зору (Рис.5.3).
| Рис.5.3 Вид поля зору поляриметру після встановлення окуляра на різке зображення лінії поділу поля |
Після цього обертанням кільця повертати аналізатор і домогтися рівності яскравості частин поля зору в чутливому положенні (рівномірне затемнення поля, що порушується незначним обертанням аналізатору).
При цьому у полі зору не повинно спостерігатися освітлення однієї частини поля щодо іншої і не повинно бути помітно різкого виділення сторони кварцової пластинки. Якщо у полі зору спостерігається забарвлення, то це може бути викликано або неправильним встановленням дзеркала, або виникненням натягів у покривних стеклах поляризаційної трубки. В останньому випадку необхідно трохи віджати покривні стекла кювети.
Установку на рівномірну яскравість частин поля зору повторити 3 рази. Середня величина із трьох відліків є нульовим відліком приладу. Відлік проводять на градусній шкалі - лімбі.
На нерухомому лімбі (верхня шкала на Рис.5.4) вправо й уліво від нуля нанесені 20 позначок. Ціна одного поділу – 1о. Усередині лімбу на рухливій втулці є два ноніуси, розташовані діаметрально – ліворуч і праворуч (нижня шкала). Кожен ноніус розділений на 10 частин. Ціна однієї частини – 0,9о. Два ноніуси потрібні для відліку ексцентриситету кола при більших кутах обертання. Якщо нульовий штрих ноніуса при установці на рівність виявився щодо нульового штриха лімба зміщеним вправо, то виправленню на «0» приписують знак «+», якщо вліво - знак «-».
| Рис.5.4 Лімб і ноніус поляриметра |
Проведення аналізу. Кювету поляриметра заповнити розчином оптично активної речовини так, щоб утворилася опукла поверхня розчину, потім насунути збоку на трубку покривне скло, видаляючи зайву рідину й стежачи, щоб під склом не утворилися пухирці повітря. Ретельно прочистити покривне скло із зовнішньої сторони, нагвинтити на трубку кришку (не дуже щільно, щоб не виникло натягів у покривному склі трубки) і вставити її в кюветное відділення поляриметру.
При внесенні в поляриметр розчину з оптично активною речовиною фотометрична рівність порушиться. Обертаючи аналізатор, необхідно відновити фотометричну рівновагу, тобто домогтися рівності яскравості частин поля зору в чутливому положенні.
Відлік за шкалою поляриметру. Визначите кут обертання в наступному порядку:
визначити, на скільки повних градусів змістився нуль ноніуса стосовно лімба (на Рис. 5.5 (в) ця величина дорівнює 3 і відповідає 3о);
визначити, який штрих ноніуса точно збігається зі штрихом лімба (на Рис. 5.5 (в) це штрих 6,5, що відповідає 0,65о);
до числа градусів, узятих на лімбі, додати відлік на ноніусі (у даному прикладі одержуємо 3,65о);
з отриманого значення відняти виправлення на «0», з огляду на знак виправлення (у прикладі на Рис.5.5 (б) виправлення дорівнює +0,1о). Отриманий результат +3,55о.
| Рис.5.5 Приклад відліку за шкалою поляриметру | ||
| |||
| а | б | в | |
Отримані результати занести в таблицю 5.3.
Таблиця 5.3
Результати поляриметричного аналізу
| № | Показання за шкалою приладу | Середнє показання шкали приладу | Нульовий відлік приладу | С, г / см 3 |
Обробка результатів. Вміст оптично активної речовини С розрахувати за формулою:
 , г / см 3,
|
де 
– питоме обертання оптично активної речовини, що досліджується, о;
α – середнє показання шкали поляриметру з урахуванням виправлення
на нульове положення приладу;
l – довжина поляризаційної трубки, дм.
Контрольні питання
1. Які речовини належать до вуглеводів? Що таке моносахариди, дисахариди, полісахариди? Наведіть приклади органічних речовин, що належать до різних груп вуглеводів.
2. Охарактеризуйте роль вуглеводів у життєдіяльності людини.
3. Які цукри називаються редукуючими (відновлюючими)? Що таке інвертний цукор?
4. Які методи визначення цукрів існують? Опишіть сутність хімічних методів аналізу вуглеводів.
5. Яка властивість вуглеводів застосовується для їхнього кількісного визначення поляриметричним методом? Опишіть методику такого визначення.
6. З якою метою перед проведенням визначення цукрів у продуктах руйнують білки й жири? Як осаджують білки й жири при визначенні цукрів поляриметричним і колориметричним методами?
7. Опишіть принцип методу колориметричного визначення цукрів у харчових продуктах.
8. Поясніть, як розраховується концентрація розчину за допомогою методу градуювального графіку.
9. Як визначають вміст цукрів поляриметричним методом? Опишіть принцип роботи кругового поляриметру.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: