Визначення положення поршня у верхній мертвій точці

Поршень має два характерні положення: верхнє положення, коли відстань між поршнем і кришкою мінімальна, називається верхньою мертвою точкою (в. м. т.), і нижнє, коли ця відстань максимальна, — нижньою мертвою точкою (н. м. т.). Різниця між цими характерними точками складає 180° повороту колінчастого вала.

Основні положення поршня служать початком відліку для всіх конструктивних регулювань дизеля. Пристосування для визначення верхньої мертвої точки є в комплекті інструменту і пристосувань до кожного дизель-генератора. Відлік градусів повороту колінчастого вала ведеться по провідному диску муфти, який має градуювання від 0 до 360°. Тут же нанесені мітки в. м. т. поршнів, розташовані по порядку роботи циліндрів.

Градуювання диска і нанесення міток в. м. т. здійснюються на заводі; в експлуатації іноді доводиться уточнювати правильність установлення стрілки, від якої ведеться відлік положення колінчастого вала. Звичайно ця операція виконується після ремонту дизеля.

Пристосування для перевірки в. м. т. складається з індикатора, кронштейна і штока. Шток через індикаторний канал вводять в циліндр до упора в головку поршня (індикаторний кран при цьому повинен бути знятий). Переміщення поршня при провертанні колінчастого вала передається штоку і фіксується індикатором, встановленим на кронштейні. Поставивши пристосування, необхідно повернути колінчастий вал дизеля до повної зупинки стрілки індикатора, який після цього встановлюють з натягом 5-6 мм, а цифру «нуль» шкали індикатора необхідно сумістити із стрілкою.

Для того, щоб вибрати зазори в приводі розподільного вала колінчастий вал повертають спочатку проти напряму його обертання до тих пір, поки шток пристосування не переміститься на 3-4 мм, а потім по напряму обертання доти, коли індикатор покаже 1,5-2,00 мм (наприклад, 1,80 + 0,02 мм) до нульового положення. У цей момент на диску муфти відмічається положення стрілки.

Потім колінчастий вал дизеля повертають по напряму обертання так, щоб шток пристосування перемістився на 3-4 мм від нульового положення (при цьому поршень пройде в. м. т.), а потім, вибираючи зазори, проти напряму обертання так, щоб стрілка індикатора пристосування не доходила 1,50-2,00 м (в даному випадку 1,80 + 0,02 мм) до нульового положення, і відзначають на диску муфти положення стрілки. Верхню мертву точку знаходять розподілом пополам відстані між отриманими відмітками на диску муфти.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: