Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ревізія і ремонт букс




 

Огляд і змащування букс проводять при технічному обслуговуванні ТО-2, ТО-3 і поточному ремонті ПР-1. Проміжну ревізію букс виконують при поточному ремонті ПР-2. Повну ревізію та розбирання букс для ремонту, заміни дефектних деталей роблять при поточному ремонті ПР-3. На проміжній ревізії оглядають буксу, перевіряють стан ущільнень, повстяного гніту, знімають осьові упори, оглядають торці осей, зовнішній роликопідшипник. Вибірково, на одній з трьох букс роблять лабораторний аналіз мастила; при незадовільному аналізі мастила перевіряють якість мастила в решті букс. Непридатне мастило замінюють.

При повній ревізії, коли колісні пари викочують з-під локомотива, букси розбирають, шийки осей дефектоскопують, роликові підшипники після промивки оглядають, при необхідності ремонтують, замінюють мастило.

Після ремонту та збирання букс і візків перевіряють подовжній і поперечний розгони колісних пар.

При розбиранні щелепної букси відвертають болти кріплення кришок, знімають осьовий упор з передньою кришкою, зачалюють буксу краном і знімають її з шийки осі разом з роликопідшипниками. При знятті пружинних осьових упорів крайніх колісних пар потрібно проявляти особливу обережність, оскільки пружини стиснуті. У такій же послідовності розбирають букси безщелепних візків. Після розбирання й очищення деталі букс оглядають. При виявленні тріщин у корпусі букси, кришках їх замінюють. За наявності овальності і конусності в місці посадки зовнішніх кілець роликопідшипників більше 0,25 мм корпус букси замінюють. При меншому виробленні зношування поверхонь відновлюють осталюванням. Дефекти корпусу — раковини, тріщини в перемичках масляної ванни, вироблення пазів під змінні опори балансирів і по місцю посадки кришок усувають заварюванням і наплавленням з подальшою обробкою. При товщині наличника менше 4 мм, зміряної на середині висоти, його замінюють новим. Для відновлення нормального зазору між наличниками букси і рами візка дозволяється ставити під наличник товщиною більше 4 мм сталеві прокладки однакової товщини. Наличники видаляють зрубуванням зварювального шва. Нові наличники приварюють електрозварюванням переривистим швом по контуру й укріплюють електрозаклепками. Наличники перед приварюванням встановлюють так, щоб змащувальні отвори в наличнику і корпусі букси співпадали. Площини широких наличників однієї букси повинні бути паралельними, непаралельність їх допускається не більше 0,3 мм. Неперпендикулярність широких і вузьких наличників, що виміряється косинцем, допускається до 0,1 мм.

Змінні опори балансирів зі зношуванням по робочій поверхні більше 1 мм замінюють. Глибина загартованого шару в нових опорах повинна бути 1,5—3,0 мм, а його твердість — HRC 44—56.

Зношування бронзового армування осьового упора при її товщині менше 9 мм відновлюють наплавленням. Пружину упора з відламаними витками та тріщинами замінюють. При огляді пружини перевіряють її висоту під статичним навантаженням 22 500 Н (Нст= 144+1 мм) і стрілу прогинання пружини під робочим навантаженням 55·103Н (повинна бути 14±1,5 мм). Дефекти корпусу безщелепної букси рис. 5.12) усувають за такою ж технологією.

 

Рис. 5.12 – Букса безщелепного візка:

1, 21 – болти; 2 – повідець; 3 – лабіринтове кільце; 4 – стопорний болт; 5 – шайба; 6 – задня кришка; 7, 22 – шовковий шнур, 8 – роликопідшипник; 9 – корпус букси; 10, 11 – дистанційні кільця; 12, 14 – стопорні кільця; 13 – кронштейн; 15 – упорний шарикопідшипник;

16 – амортизатор; 17 – передня кришка, 18 – пружина; 19 – упор; 20 – контровочний дріт;

23 – конічна пробка

 

При виявленні тріщин і надривів у крилах і хвостовиках букс (з пазом під буксові повідці), незалежно від їх розмірів, корпус букси ремонту не підлягає. Ретельному огляду піддають клиновидні пази в хвостовиках корпусу букси, розміри яких перевіряють шаблоном. Розширення паза в його верхній частині допускається до 1,5 мм, а збільшення висоти паза — не більше 5 мм. При необхідності розміри паза відновлюють наплавленням його поверхонь електродом Э42А з подальшою механічною обробкою.

Оглядають і перевіряють стан деталей осьового упора в передніх кришках. При виявленні в гумовому амортизаторі пошкодження гуми, відшаровування її від кілець або втраті пружності його замінюють. Зношені поверхні осьового упора відновлюють наплавленням під шаром флюсу або осталюванням з подальшою обробкою на верстаті і перевіркою на плиті. Замінюють пружину осьового упора за наявності тріщин, сколів або обірваних витків.

Лабіринтове кільце передпідступичної частини осі замінюють за наявності зламів, тріщин, надривів, викривлення або зношування. Ослаблення в посадці, а також зношування по бічній і торцевій поверхні відновлюють наплавленням з подальшою обробкою. Натяг лабіринтового кільця по передподступичній частині осі (в межах 0,02—0,145 мм) відновлюють цинкуванням, осталюванням або нанесенням клею ГЕН-150(В) на внутрішню поверхню кільця.

При огляді роликопідшипників перевіряють, а при необхідності відновлюють натяг при постановці внутрішніх кілець підшипників, який повинен бути в межах 0,035—0,065 мм, для упорного шарикопідшипника — в межах 0,03—0,046 мм. Натяг відновлюють шляхом осталювання, цинкування або нанесення клею ГЕН-150(В) на внутрішню поверхню отвору кільця.

У повідцях букс замінюють амортизації торців, що стали непридатними. Перевіряють стан і посадку циліндрових амортизацій повідця, при цьому, якщо вали повідця провертаються у втулках, вал в зборі з втулками випресовують для заміни повідця або формування повідця з новими амортизаціями. Буксу збирають після промивки роликопідшипників в бензині, а деталей букси — в освітлювальному гасі.

 

Збирання букси

 

Для збирання на шийку осі підбирають роликопідшипники з різницею радіального зазору не більше 0,03 мм і лабіринтові кільця зі встановленим натягом. Збирання букси ведуть в такій послідовності: на шийку осі встановлюють лабіринтове, внутрішнє кільце заднього роликопідшипника, дистанційне і внутрішнє кільце переднього роликопідшипника. Лабіринтове кільце і внутрішні кільця роликопідшипників встановлюють в гарячому стані з попереднім нагрівом у ванні з індустріальним маслом або в електрошафі до температури 100-120°С. Перед посадкою кілець, шийку осі промивають бензином і протирають безворсовою серветкою. Положення кілець на шийці фіксують стопорним кільцем.

До корпусу кріплять задню кришку, при цьому між корпусом і кришкою для щільності прокладають в два ряди шовкову нитку, а лабіринтові канавки заповнюють консистентним мастилом. Корпус букси заздалегідь нагрівають до температури 80-100°С і встановлюють вертикально задньою кришкою вниз, внутрішню поверхню мастять тонким шаром дизельного або авіаційного масла і в корпус встановлюють блоки роликопідшипників і дистанційне кільце між ними. Кільця роликопідшипників (внутрішні і зовнішні) розміщують клеймами назовні. Зовнішні кільця підшипників при установці в буксу повертають на 90° за годинниковою стрілкою по відношенню до положення, поміченому рискою при розбиранні. Внутрішній простір роликопідшипника заповнюють консистентним мастилом ЖРО в кількості 1,5 кг, корпус букси зачалюють тросом і за допомогою монтажної втулки обережно насувають його на шийку осі колісної пари. На задній кришці двома болтами закріплюють запобіжну планку, встановлюють передню кришку, встановлюють пакет регулювальних прокладок і закріплюють осьовий упор в зборі. Площини торців передньої кришки і корпусу ущільнюють шовковою ниткою. Остаточну товщину пакету прокладок визначають після збирання візка і перевірки розгону колісних пар. Зібрана букса повинна провертатися на шийці осі і переміщатися уздовж неї вільно від руки.

Збирання букси безщелепного візка тепловозів 2ТЭ116 і 2ТЭ10В проводять у такій же послідовності. Щоб забезпечити необхідний розгін колісних пар, збирання, установку передніх кришок букс роблять відповідно до маркування на торцях кришок, оскільки їх осьові упори вмонтовують з амортизацією для букс крайніх колісних пар (розгін осі 3+1 мм) і без амортизацій для букс середніх колісних пар (розгін осі 28+1 мм). На передніх кришках букс крайніх колісних пар наносять маркіровку КР, для букс середніх колісних пар — СР.

На одну колісну пару повинні встановлюватися букси з однаковим маркуванням кришок.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных