ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Терефельської Дарини

Керівник – кандидат педагогічних наук,

викладач педагогіки

Борбич Наталія Віталіївна

Національна шкала____________

Кількість балів________________

Оцінка: ECTS_________________

Члени комісії

_______________ Н.В. Борбич

_______________ Т.В. Оксенчук

_______________ С.П. Бахомент

Луцьк – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................... 3-5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ......................................................................... 6-21

1.1 Сутність і особливості національного виховання як цілісної системи 6

1.2 Видатні українські педагоги про національні основи виховання... 11

1.3 Національне виховання як фактор цілісного формування особистості учнів початкових класів на сучасному етапі державотворення............................... 17

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СУЧАСНИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПРОВІДНИЙ НАПРЯМ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ГРОМАДЯНИНА....................................................... 22-45

2.1 Виховання національної самосвідомості молодших школярів засобами українського фольклору................................................................................... 22

2.2 Ефективність формування національної свідомості учнів початкових класів 28

2.3 Шляхи формування національної самосвідомості сучасних молодших школярів............................................................................................................................ 35

ВИСНОВКИ...................................................................................... 46-48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................... 49-51

ДОДАТКИ.......................................................................................... 52-63

ВСТУП

Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є те, що в процесі формування особистості, а отже, і підростаючих поколінь, найефективнішим є шляхи пізнання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до освітнього.

Українська нація, як і всі нації світової співдружності, має свою історію, глибоко гуманістичну ідеологію, власну філософію, оригінальну систему виховання. Перевірені багатовіковим досвідом надбання народної мудрості становлять ідейно-моральну основу виховання, яке має національні і загальнолюдські аспекти.

Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). Отримавши соціальне замовлення на залучення дітей до глибоких пластів національної культури й духовності, загальноосвітня школа розв’язує практичне завдання формування у вихованців національних цінностей на особистісному рівні, що вимагає безперервного створення умов для розвитку національної свідомості та самосвідомості особистості кожного з них, починаючи з молодшого шкільного віку.

Виконання педагогами зазначеного соціального замовлення ускладнюється недостатньою кількістю загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання у південному і східному регіонах країни. Досить велика кількість школярів погано володіє українською мовою, про що передусім свідчать продукти їх навчальної праці – твори, диктанти тощо. Є й факти незнання учнями народних звичаїв і обрядів, рідної історії та ін. Основним шляхом розвитку школи і освіти, підтвердженим історією розвитку всіх народів світу, багатовіковим вітчизняним досвідом, є цілеспрямоване і систематичне виховання підростаючих поколінь на культурно-історичних традиціях рідного народу з творчим вихованням елементів національних систем виховання інших народів. За цих умов не всі педагоги усвідомлюють, що проблему стимулювання розвитку національної свідомості учнів слід розв’язувати на ґрунтовній теоретичній базі. Така база створювалась протягом тривалого часу. Зокрема, питання українського національного менталітету і національності розглядали: М. Грушевський, М. Максимович, О. Потебня, Г. Сковорода. На особливостях розвитку національної свідомості та самосвідомості учнів акцентували увагу такі вітчизняні педагоги, як Г. Ващенко, О. Дорошкевич, О. Духнович, П. Куліш, С. Русова, К. Ушинський. Важко переоцінити науковий доробок у сфері розвитку теорії формування національної свідомості громадян України таких вчених, як І. Дзюба, В. Дончик, М. Євтух, М. Стельмахович, та інші.

Обрана проблема є багатогранною і вимагає розв’язання на філософському, теоретичному й технологічному рівнях з урахуванням вікових особливостей учнів. Провідним її аспектом є висвітлення умов оволодіння учнями початкових класів цінностями національної культури як особистісними, що не було предметом спеціального наукового аналізу.

Утвердження народних традицій, пошуки нових педагогічних умов, найефективніших форм та методів роботи з формування національної свідомості кожного учня – це актуальне завдання нашого часу, яке потребує теоретичної та методичної розробки і, головне, – впровадження в практику роботи сучасної української школи.

Виходячи з актуальності й недостатньої науково-методичної розробленості проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, обрано тему дослідження: «Формування національної свідомості молодших школярів на сучасному етапі».

Мета дослідження – обґрунтувати на теоретичному та емпіричному рівнях систему педагогічного забезпечення формування національної свідомості та самосвідомості учнів початкових класів.

Об’єкт дослідження – процес формування національної свідомості учнів початкових класів.

Предмет дослідження – шляхи формування національної свідомості сучасних молодших школярів.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом розв’язання таких завдань:

1) дослідити сутність і особливості національного виховання як цілісної системи;

2) обґрунтувати суть національного виховання як фактор цілісного формування особистості учнів початкових класів на сучасному етапі державотворення;

3) визначити ефективність формування національної свідомості учнів початкових класів;

4) виділити шляхи формування національної самосвідомості сучасних молодших школярів.

Для розв’язання визначених завдань використано методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури з педагогіки, педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, узагальнення, систематизація, вивчення передового педагогічного досвіду.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 48 сторінках, повний обсяг роботи – 63 сторінки. Список використаних джерел налічує 37 найменувань. 4 додатки представлено на 12 сторінках.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: