Ефективність формування національної свідомості учнів початкових класів

Національне виховання сьогодні є найгострішим моментом для української громади, для української школи, українського громадянського суспільства й держави. Завтрашній день незалежної України, її остаточне воскресіння залежить від того, наскільки високою буде національна свідомість її громадян.

Враховуючи те, що сучасні молодші школярі це майбутні громадяни України, у процесі нашого дослідження ми вивчали стан національної свідомості сучасних молодших школярів, використовуючи різні взаємопов’язані методи досліджень. Анкетами, тестами, бесідами передбачалося виявлення мети й сенсу свого життя, ставлення до розбудови Української держави, відродження української мови й культури, оточуючої дійсності, своїх товаришів, послугування українською мовою у повсякденному житті, обсягу знань з освітньої й культурно-історичної спадщини України, рівня оволодіння українською культурою, самооцінки наявності характерних рис національної свідомості, планів на майбутнє тощо [18].

Показники активності учнів в утверджені цінностей української культури в різних видах діяльності: наявність фактів утвердження дитиною в родинному колі та школі значущості національної культури для розвитку особистості та суспільства; систематичність та самостійність у створенні різних продуктів творчості в сфері національного мистецтва за власним бажанням, стійкість громадської позиції у різних ситуаціях.

За цими критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра необхідно відмітити три групи учнів, які перебувають на високому, середньому і низькому рівнях оволодіння національними цінностями.

Дослідження по формуванню національної свідомості молодших школярів на сучасному етапі проводилося на базі початкових класів ЗОШ 1-3ст. села Соловичі Турійського району. Зокрема, у ньому брало участь 10 учнів початкових класів, які відповідали на запитання анкети, яка складалася з двох частин: перша це тестові завдання, а друга це відповіді на запитання, які складалися з шести завдань (Додаток А). Завдання були доступними для учнів і не викликали складності.

Для визначення рівня національної свідомості ми використовували такі основні методи: спостереження, анкетування, бесіда.

В ході дослідницької діяльності над даною проблемою визначено ставлення молодших школярів до цінностей національної культури на початок досліду, який загалом свідчив про цілу низку проблем у сфері педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості й самосвідомості учня (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Показники якості володіння національними цінностями на початку дослідницької роботи

Як видно з табл. 2.1, аналіз результатів опитування показав, що в більшості молодших школярів сформувалися позитивні ціннісні орієнтації, які відображають їхнє ставлення до національних надбань народу. Зокрема видно, що у першому питанні 70% знає, коли день Конституції України, проте, у другому завданні, найменша кількість учнів – 30% тільки знає коли день Незалежності України. Високі показники національної свідомості показали у шостому і п’ятому запитанні про національну мову – 90% і державні символи України – 70% дітей. Увагу привертає Гімн України, тому що діти плутають автора і композитора. Так, як у третьому і четвертому питанні про автора і композитора Гімну показники одинакові – 60% молодших школярів. В загальному можна сказати, що рівень національної свідомості молодших школярів на достатньому рівні.

Таблиця 2.1

Формування національної свідомості молодших школярі на початку дослідницької роботи

У другій частині анкети діти відповідали на запитання національного характеру (табл. 2.2). Відповіді до цієї частини завдань показують високий рівень знань національних понять, народних ігор, прислів’їв та приказок. Усі, беззаперечно, відповіли, що потрібно поглиблювати знання про історію українського народу. До народних ігор віднесли: «Подолянка», «У ведмедя у бору», «Гуси-гуси», а також волейбол, що не є народною грою. На запитання чи є ви патріотом своє Батьківщини дев’ять з десяти відповіло – так. Також діти чітко дають відповідь на запитання хто такий громадянин України. Вісім з десяти може навести приклади народних прислів’їв і приказок – без труда нема плода, ледачому руки не болять. Найменшу кількість правильних, на жаль, було у завданні про зміну національної мови – 6. Двоє учнів відповіли, що потрібно змінити російську на українську, тобто бачимо, що вже навіть у молодшому віці діти розуміють небезпеку насадження російської мови. Тому, велика увага на правильне вивчення української мови у початковій школі. Адже, українська мова є однією з головних ланок формування національної свідомості на сучасному етапі державотворення.

Основи національної свідомості у молодших школярів на сучасному етапі сформовані достатньо. Як результат усвідомлення культури як самоцінної в учнів початкових класів формуються смислотвірні мотиви оволодіння національними цінностями, а це сприяє повороту національної свідомості особистості на національну самосвідомість.

Результати реалізації завдання щодо встановлення рівнів сформованості у молодших школярів мотивів само формування знань про національні цінності на початку дослідницької роботи показали, що треба продовжувати роботу зі створення умов для оволодіння національними цінностями. Саме тому було розроблено систему впливів на особистість молодшого школяра. Кращому розвитку національної свідомості сприятимуть:

- Виховна година на тему «Що таке національна свідомість?». Мета, якої спонукати дітей до роздумів про важливість, суть і коріння національної свідомості, формування почуття національної гідності;

- Бесіди, розповіді про національні цінності українців. Сприятимуть кращому усвідомленню себе частиною української нації;

- Українські народні ігри (Додаток Б);

- Включення дітей у пошукову роботу, пов’язану з секретами народного календаря,випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше;

- Практикування систематичного розв’язання учнями проблемних ситуацій, пов’язаних з продуктами народної творчості;

- Народні прислів’я і приказки (Додаток В);

- Проведення уроку на тему: «Великий дім – держава, лад у ньому – закон». Допоможе учням усвідомити смисл понять «держава», «права і обов’язки», сформулює загальне поняття про моральні норми, загальнолюдські цінності, а також виховає пошану до законів України, сприятиме формуванню правової свідомості молодших школярів (Додаток Г).

- Уроки читання. Роль уроків з української літератури у цьому процесі особлива, бо слово, одягнене в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, має властивість випромінювати цю енергію, заряджаючи нею читача. Тому укладати шкільну програму потрібно особливо ретельно, дбаючи зокрема й про те, щоб туди не потрапляли літературні твори, які, хоч і підносять національні цінності, але низькопробні за своїми художніми властивостями. Інакше наслідки впливу на дітей будуть протилежні тим, до чого прагнемо.

Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культури як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у навчально-методичному посібнику (власні почуття щодо конкретних думок героїв твору, твір-мініатюру на певну тему тощо).

За допомогою цих методів, протягом двох місяців ми сприяли підвищенню рівня національної свідомості молодших. Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту більша кількість учнів усвідомлює потреби у засвоєнні потреби національних цінностей.

Розповіді, бесіди, спостереження позитивно вплинуло на формування національної свідомості і саме тому, можна стверджувати, що більшості учнів властиве прагнення бачити Україну незалежною, заможною, демократичною державою – 80%. Діти люблять українську мову й володіють нею вільно, лише 30% прагнуть глибше оволодіти українською мовою, культурою, щоб у майбутньому використовувати її в справі нового покоління громадян, відданих Україні тощо.

Аналізи результатів проведеного дослідження свідчать про те, що по завершенню дослідницької роботи, переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потребу у засвоєнні національних цінностей (рис.2.2).

Рис. 2.2. Показники якості володіння національними цінностями в кінці дослідницької роботи

Результати опитування доводять, що збільшився рівень володіння національною культурою, мовою і власне знаннями про українську мову та історію українського народу. Як видно з рис. 2.1 та рис. 2.2, збільшилась кількість учнів, які знають, коли день Конституції України – на 10% та день Незалежності України – на 40%. 90% усіх учнів знає автора і композитора Гімну України і 100% результат п’ятого та шостого питання про державні символи України і національну мову. Також учні вивчили більшу кількість народних ігор – «Дід Панас», «Діти і вовк», «А ми просо сіяли, сіяли», «Бузьки», «Подолянка». В кінці дослідження всі вважають себе патріотом своєї Батьківщини, не хочуть змінювати державну мову України та хочуть поглиблювати знання про історію українського народу. За умови активного само стимулювання молодшим школярем процесу розвитку національної самосвідомості, його поведінка спрямовується на розробку самозобов’язань у сфері оволодіння національними цінностями (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Формування національної свідомості молодших школярів по завершенню дослідницької роботи

Як видно з табл. 2.3, по завершенню дослідницької роботи кількість учнів з високим рівнем сформованості національної свідомості зросла в 3 рази. Збільшилась кількість молодших школярів. Яких у кінці експерименту зафіксовано на достатньому рівні. Молодших школярів з низьким рівнем сформованості національної свідомості не було в кінці експерименту.

У дослідженні теоретично узагальнено та розв’язано проблему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, що полягає в: урахуванні психологічних механізмів формування елементів національної свідомості особистості, використання особистісно-орієнтованого та цілісного підходів до організації формування національної свідомості школяра, функціонування системи та методів оволодіння учнями національними цінностями в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.

Таблиця 2.3

Результати сформованості національної свідомості у молодших школярів на початку та по завершенню дослідницької роботи

Отже, перехідною ланкою між відповідною теорією і практикою виступає система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів на сучасному етапі. Структурними компонентами цієї системи є: створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів само формування умінь та якостей свідомого українця-патріота.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: