Узгодження рухів рук і ніг.

Також, як і при плаванні кролем на грудях, найпоширенішим варіантом і тут є шестиударна координація (на два гребки руками виконують шість рухів ногами). Також використовують і чотириударний кроль.

ТЕХНІКА ПЛАВАННЯ СПОСОБОМ БАТЕРФЛЯЙ(ДЕЛЬФІН)

Спосіб плавання батерфляй за своїми швидкісними можливостями займає друге місце після кролю. Найпоширенішим різновидом способу батерфляй, що застосовується на змаганнях, є дельфін. Він застосовується в змаганнях на 50, 100, 200 м, на одному з етапів комбінованої естафети 4х100 м, а також на відрізку 25, 50 чи 100 м комплексного плавання на 100, 200 і 400 м. Техніка плавання цим способом дуже змінюється залежно від швидкості. Є кілька варіантів техніки. Оскільки в спортивному плаванні нас найбільше цікавить швидкість просування плавця, то ми й розглянемо найрезультативніший варіант техніки.

Рухи руками й ногами при плаванні батерфляєм (рис. 3)

нагадують рухи при плаванні кролем на грудях, але повинні бути симетричними. З вихідного положення - руки випростані вперед - плавець починає гребок двома руками. Він схожий на той, що при плаванні кролем, але руки плавця трохи відведені в боки, так щоб в середині гребка відстань між кистями була 15-25 см.

У першій половині цього руху таз ледь опус­кають униз і ноги трохи згинають у кульшових та колінних суглобах (рис. 3а). У другій половині гребка виконують удар униз, який допо­магає плавцеві підня­ти над водою голову (рис. 3б). Руки вийма­ють з води в боки-вгору й проносять через боки вперед. Під час цього руху коліна знову опускаються донизу, ноги злегка згинають у колінних і кульшових суглобах і набува­ють вихідного положен­ня для нового гребка-удару. Його виконують у той момент, коли ру­ки опускають у воду (рис. 3в). Відстань між кистями рук у цей час дорівнює приблизно ширині пле­чей плавця. Видих закінчують у кінці гребка руками. Вдих виконують під час виймання рук із води та в першій третині їхнього руху над водою.

Рис.3

Положення тіла. Під час плавання цим способом тіло зазнає істотних коливань у вертикальній площині (внаслідок хвилеподібних рухів тулуба і піднімання голови для вдиху).

Кут атаки коливається в значних межах. Так в момент пронесення рук над водою він досягає 20°, а при занурюванні їх у воду може мати і від¢ємне значення. Проте такі значні коливання кута атаки не повинні приводити до великого зміщення плечей вниз.

У момент занурення рук у воду плечовий пояс слідом за ними й головою певною мірою теж занурюється, а таз трохи піднімається до поверхні. Під час виконання основної частини гребкового руху плечовий пояс набуває крайнього верхнього положення над водою. Такі ритмічні коливання тіла сприяють підвищенню ефективності роботи рук і ніг, полегшують дихання.

Рухи ніг і тулуба.

Рухи ногами нагадують рухи хвостового плавця дельфіна. Ноги виконують одночасні й симетричні рухи згори донизу і знизу догори. На відміну від інших способів плавання, в дельфіні ефективній роботі ніг сприяють хвилеподібні рухи тулуба. Рух згори донизу починається з послідовного розгинання ніг у колінних і згинання в кульшових суглобах. Водночас тулуб трохи прогинається в попереку. Після цього стопи й гомілки опускаються вниз, а таз поступово наближається до поверхні води. Завершуються рухи ніг цілковитим випрямленням у колінних суглобах, підніманням тазу і стегон до поверхні води. У крайньому нижньому положенні ноги значно зігнуті.

Підготовчі рухи ніг догори починаються з розгинання в кульшових суглобах з одночасним опусканням тазу і згинанням тулуба в попереку. Спочатку випрямлені ноги рухаються догори, а потім поступово згинаються в колінних суглобах. При цьому стопи розвертаються і розводяться в бік. Істотним згинанням ніг у колінних суглобах завершується підготовчий рух, а також значним опусканням тазу і згинанням тулуба в попереку. Треба пам¢ятати, що амплітуда, ритм і темп рухів ногами повинні по можливості бути сталими. Кожен наступний удар їх повинен бути схожий на попередній за формою і силою. Це створить сталий динамічний момент тяги і забезпечить постійну швидкість руху плавця.

Просування плавця вперед відбувається завдяки руху зверху-вниз, а рух знизу-вгору є ніби підготовчим. Тепер прагнуть збільшити темп рухів, а це, в свою чергу, веде до того, що амплітуда рухів ногами трохи скорочується. Це виправдано тим, що зменшується опір води, який виникає в зв¢язку із збільшенням медіанного перетину тіла після закінчення рухів ніг униз. Стопа має бути максимально розслаблена, що дає можливість ефективно виконувати робочі й підготовчі рухи.

Рухи руками.

Для зручності опису весь цикл рухів руками можна умовно поділити на такі фази: занурення рук у воду і захват, основна частина гребка, вихід рук з води, рухи рук над водою.

Руки занурюються у воду трохи більше, ніж ширина плечей, у такій послідовності: кисть, передпліччя, плече. У цей момент вони розслаблені, лікті спрямовані догори, долоні - донизу. Обличчя опущене у воду.

При зануренні кисті трохи згинаються - починається захват води, що супроводжується згинанням рук у ліктьових суглобах, причому останні піднімаються ще й трохи більше. Наприкінці захвату рука ще сильніше згинається в променево-зап¢ястному суглобі так, щоб кисті перебували під якнайбільшим кутом до напрямку руху. Піднятий лікоть дає можливість вивести передпліччя у вигідне для гребка положення.

В основній частині гребка руки й далі згинаються в ліктьових суглобах, кисті розташовані перпендикулярно до напрямку руху плавця.

У момент гребка лікті рухаються назад і вбік, кисті - назад, приблизно на ширині плечей чи ближче до вертикальної площини, що проходить через повздовжню вісь тіла. У другій половині гребка, після того як передпліччя набули вертикального положення, руки, продовжуючи рухатися назад, поступово випрямляються в ліктьових суглобах. Основна частина гребка закінчується біля стегон майже повним випрямленням рук.

Правильно закінчивши основну частину гребка, плавець легко й природно виносить з води руки в такій послідовності:

плечі, передпліччя, кисті.

Далі руки проносяться над водою через сторони майже прямі. В момент виймання рук з води долоні повернуті вверх-назад. Під час проносу руки повертаються так, щоб до моменту вкладання їх у воду долоні були повернуті вниз. Проносити руки над водою треба швидко. Інерція цього руху створюється під час виймання рук з води і на самому початку їх руху над нею. У другій половині цього руху руки повинні бути максимально розслаблені.

Дихання.

Техніка дихання тісно пов¢язана з рухами рук і тулуба. Вдих виконують, коли плечовий пояс перебуває в найвищому положенні, тобто наприкінці основної частини гребка руками. У цей момент голова піднімається над поверхнею води й починається вдих, що закінчується, поки рука пройде першу половину шляху у повітрі. Після цього голова швидко опускається донизу й починається видих. Вдих виконується через рот, а видих - через рот і ніс. Щоб вдихнути повітря, не обов¢язково підводити голову вперед-угору, її можна повертати вбік (як при плаванні кролем на грудях).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: