Переробка зерна проса в крупу

Просо лущать за схемою без проміжного відбирання ядра, що пов'язане з відсутністю ефективних круповідділювальних машин для розділення лущених та нелущених зерен. Лущать зерно багаторазовим послідовним пропуском, потім суміш лущених та нелущених зерен проходить крізь дві системи двох або чотирьох вальцедекових верстатів. Продукти лущення з кожного верстату провівають в аспіраторах для відбирання лузги, мучки та дрібного подрібненого зерна (рис. 6).

Рис. 6. Схема переробка проса в крупу:

1 – магнітний сепаратор; 2 – вельцедековий верстат; 3 – аспіратор; 4 – розсійник А1-БРУ; 5 – шліфувальна машина.

Кількість лущених зерен на дводекових верстатах має становити: на 1-й лущильній системі не менше 91 %, а на 2-й – 99 %. Вміст подрібненого ядра – не більше 3,7 та 5 % відповідно. Для однодекових верстатів кількість лущених зерен після 1-ої лущильної системи – 80...89 %, 2-ої – 90...95 %, 3-ої – 95...98 %, 4-ої – 99 %.

Типова схема не передбачає фракційного лущення зерна проса, оскільки резинова дека вальцедекового верстата деформується і з порівняно однаковим ефектом лущить зерна різної крупності. Однак на практиці доцільно використовувати фракціонування зерна шляхом виділення фракції, яку отримують проходом крізь сито 1,6×20 мм та сходом з сита 1,5×20 мм. Наявність в партії зерна цієї фракції значно знижує її технологічні властивості.

Після лущення пшоно шліфують, для чого використовують лущильні машини ЗШН, вальцедекові верстати. Однак в машинах типу ЗШН шліфування ведеться нерівномірно, що пояснюється насамперед малими розмірами крупи. Вальцедекові верстати використовують частіше, причому окрім шліфування в цих верстатах відбувається часткове лущення залишкових нелущених зерен. В процесі шліфування відбирається додатково 2...3 % мучки, яку використовують в комбікормовій промисловості та для отримання олії.

4.1.4. Контроль крупи та відходів

Особливістю проміжних продуктів переробки проса та отриманого після шліфування пшона є наявність мучки як у вільному стані, так і прилиплої до ядра. Під час сортування таких продуктів в просіюючих машинах відбувається залипання сит та забивання каналів, тому після лущення використовують тільки аспіратори.

Після шліфування для контролю готову крупу провівають в аспіраторах, потім просіють в розсійниках та крупосортувальних машинах. Для виділення крупних домішок пшоно просіюють на ситах з діаметром 2,3...2,5 мм.

Подрібнене ядро відсіюють на ситах з отворами діаметром 1,6 мм або № 1,4. Після сортування на ситах крупу провіюють в аспіраторах, потім після магнітного контролю направляють в бункери для готової продукції. Подрібнене ядро та мучку контролюють на ситах № 1,4 та 063, де виділяють сходом з першого сита ядро, яке направляють на повторне оброблення або контроль пшона. Лузгу також провіюють на ситі № 063, проходом крізь які виділяють мучку, потім проходом крізь сита № 1,2...1,4 відділюють подрібнене ядро, а схід сит провіюють, отриману таким чином лузгу направляють після магнітного контролю у вибійне відділення. Ядро після контролю лузги приєднують до продукту, який надходить на 2, 3-ю лущильну систему. В кінцевих продуктах – мучці та луззі контролюють вміст ядра.

4.1.5. Вихід та якість готової продукції

Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 50-53].

Запитання для самоперевірки

1. Яку крупу отримують при переробленні проса?

2. Які технологічні властивості зерна проса різних фракцій крупності?

3. Чому необхідно відокремлювати дрібну фракцію?

4. Чому при підготовці зерна проса його не піддають ВТО?

5. Які машини застосовують для лущення проса і яку схему лущення?

6. Назвіть основні показники якості крупи з проса?

4.2. Технологія виробництва крупи з гречки

Продукти з гречки володіють високою харчовою цінністю (зокрема її білок по повноцінності займає перше місце серед круп'яних культур), що зумовлює їх широке в дитячому та дієтичному харчуванні. При переробленні гречки отримують два основних види готової продукції: ядрицю – цілу крупу, не проходить крізь сито з отворами розміром 1,6×20 мм; проділ – подрібнену крупу, яку отримують проходом сита з отворами 1,6×20 мм та сходом сита №080. Гречана крупа (ядриця) – практично єдина ціла крупа, котру отримують безпосередньо після лущення, тобто не піддають шліфуванню, поліруванню або іншому обробленню. Проділ спеціально не отримують, його виробництво зумовлено недосконалістю технологічного процесу.

4.2.1. Підготовка зерна до переробки

Підготовка зерна включає його очищення від домішок та ВТО. Зерно очищується на двох-трьох системах сепарування в круп'яних розсійниках А1-БРУ, трієрах, каменевідбірних машинах, аспіраторах.

У відповідності до типової схеми (рис. 7) зерно двічі очищують від домішок на повітряно-ситових сепараторах. Для кращого виділення крупних домішок використовують сита з трикутними отворами зі стороною 7,5...7,0 мм. Підсівні сита мають продовгуваті отвори розміром 2,4×20 мм. Проходом крізь ці сита виділяється значна частина зерен пшениці, ячменю, жита та вівса. Для більш повного відділення домішок використовують фракційне очищення зерна. При цьому в розсійнику А1-БРУ зерно на ситі з отворами діаметром 4,2 мм розділяють на дві фракції, потім додатково з кожної фракції проходом сит 2,6...2,4×20 мм виділяють дрібні домішки, а сходом сит з трикутними отворами розміром сторони 7,0 мм для крупної фракції та 5,5 мм для дрібної виділяють трудновідділювані крупні домішки. Мінеральні домішки виділяють на каменевідбірних машинах, решту домішок – на вівсюговідбірниках.

ВТО зерна. Здійснюють шляхом пропарювання зерна в пропарювачах А9-БПБ при тиску пари 0,25...0,30 МПа протягом 5 хв, сушать в вертикальних парових сушарках до вологості 13,0...13,5 %, охолоджують в охолоджувальних колонках. ВТО суттєво підвищує вихід ядриці за рахунок зниження виходу проділу, а також вихід крупи 1-го сорту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: