Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Переробка рису в крупу




Основні операції, які здійснюють в лущильному відділенні круп'яного заводу, наступні (рис. 14): лущення зерна в лущильниках з обгумованими валками або в лущильних посадах, сортування продуктів лущення в розсійниках, аспіраторах, падді-машинах; шліфування крупи в шліфувальних поставах або шліфувальних машинах А1-БШМ; контроль крупи та побічних продуктів.

Лущення обома зазначеними способами має свої переваги та недоліки. При лущенні в лущильниках з обгумованими валками кількість лущених зерен після первинного лущення має бути не менша 85 %, а збільшення подрібненого ядра – не більше 2 %. Коефіцієнт лущення в лущильному посаді практично такий самий, але вихід подрібненого ядра значно вищий. Однак недоліком перших машин є те, що гумові валки мають схильність до швидкого зношення. В цілому ефективність лущення обома способами потрібно розглядати після проведення шліфування внаслідок неоднакового руйнування слабких ядер.

Верхній схід є крупним нелущеним зерном і його після провіювання на аспіраторі направляють на повторне лущення на сходовій системі.

Нижній схід містить дрібні лущені зерна та лузгу. Після відділення лузги на аспіраторах його направляють на шліфування.

Середню фракцію, яка є сумішшю лущених та нелущених зерен з лузгою, після видалення лузги направляють на круповідділення, так як вміст нелущених зерен в ній незначний.

Основна круповідділювальна машина, яка використовується на крупозаводах – падді-машина. Для розділення суміші зазвичай достатньо однієї системи сепарування, яка забезпечує отримання фракції лущених зерен з вмістом не більше 1 % нелущених. Такий продукт направляється на сепарування.

Шліфування ядра. Це одна з самих енергоємних та відповідальних операцій. Рис має досить тверде ядро, для отримання якісної крупи необхідно видалити біля 10% оболонок з ядром. Шліфують рис в шліфувальних посадах РС-125 та шліфувальних машинах АІ-БШМ-2,5. Схема шліфування включає 4-5 систем шліфувальних посадів. При використанні АІ-БШМ-2,5 кількість систем скорочується до 2-3.

Для шліфування подрібненого ядра зазвичай виділяють окрему систему. Для кращого виділення мучки продукти після 1, 3 та 4-ої шліфувальних систем провіюють в аспіраторах. Для виділення подрібненого ядра після 2-ої системи продукти просіюють у розсійнику.

 

Рис. 14. Схема переробки риса в крупу.

 

Слід відмітити, що зерно, отримане при лущенні в поставах, шліфується легше. Це пояснюється наявністю на поверхні подряпин, що зменшує зусилля на шліфування.

4.5.3. Контроль крупи та побічних продуктів

Отриману цілу крупу контролюють в розсійнику, де проходом сит №2,8; 2,5 відбирають подрібнене ядро та мучку. Схід цих сит являє собою цілу крупу, яка містить крупне подрібнене ядро. Відділити таке ядро досить важко, оскільки воно відрізняється від нормального тільки довжиною. Тому проводити виділення подрібненого ядра, можна в трієрах, краще циліндричних, тому що дискові збільшують подрібнення ядра. Після відділення подрібненого ядра та мучки в розсійнику, крупу контролюють в падді-машинах для видалення залишкових нелущених зерен. Мучку контролюють для виділення з неї частинок ядра, а також металомагнітних домішок в розсійниках та магнітних сепараторах. Для виділення мучки використовують сита з отворами Ø 1,5 мм, або металотканні № 1,2; 1,4. Схід цих сит провіюють в аспіраторах для виділення ядра, яке направляють на лущення або шліфування.

4.5.4. Вихід та якість готової крупи

Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 22-26].

 

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні особливості зерна рису та як вони впливають на ефективність його переробки.

2. Основні операції підготовки зерна рису до переробки.

3. ВТО зерна рису.

4. Які машини використовують для лущення рису, переваги і недоліки?

5. Які схеми сортування продуктів лущення застосовують при переробці рису?

6. Як проводять розділення суміші лущених і нелущених зерен?

7. Які машини використовують для шліфування ядра?

8. Як проводять контроль крупи та побічних продуктів?

9. Наведіть основні показники якості рисових круп.

 

4.6. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп

Технологія виробництва пшеничних круп передбачає виробництво круп "Полтавські" та "Артек" (рис. 15), їх виробляють з твердої пшениці (дурум).

4.6.1. Підготовка зерна пшениці до переробки

Очищення пшениці від домішок у зерноочисному відділенні проводять шляхом:

1) одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

2) одноразового пропуску всього зерна через сепаратор, у якому проводять первинне очищення від крупних, дрібних і легких домішок;

3) одноразового пропуску всього зерна крізь каменевідбірну машину;

4) поділу маси зерна на дві фракції за крупністю з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна пшениці (сходу із пробивного сита з отворами 2,4×20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібних домішок. При використанні розсійників А1-БРУ сита доцільно встановлювати за схемою 2;

5) одноразового пропуску крупної фракції зерна (сходу із сита з отворами 2,4×20 мм) крізь сепаратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;

6) одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника крізь сепаратор третього проходу, оснащеного ситами з отворами діаметром 3,5 мм і 1,7 – 2,0×20 мм. Сходом із сита з отворами 1,7 – 2,0×20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом – дрібну пшеницю, яку після контрольного просіювання у бураті спрямовують у відходи І – II категорій;

 


Рис. 15. Схема технологічного процесу переробки пшениці в крупи.

 


7) одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 – 2,4×20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга, ячменю та інших домішок, які відрізняються від зерна пшениці за довжиною;

8) одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 – 2,0×20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та інших дрібних домішок.

Розміри отворів сит у сепараторах встановлюють відповідно з крупністю зерна перероблюваної партії.

Перед спрямуванням на лущення пшеницю зволожують теплою водою до 14,5...15,0 %. Тривалість відволожування залежно від ступеню зволожування та скловидності пшениці коливається від 30 хв до 2 год.

4.6.2. Переробка пшениці в крупу

Лущення пшениці проводять шляхом дворазової обробки в оббивальних машинах з абразивними циліндрами. На 2-й чи обох лущильних системах можливо замінити оббивальні машини машинами типу А1-ЗШН. Колова швидкість дисків при цьому повинна становити 16-18 м/с. Після кожного оббивального проходу продукт провіюють в аспіраторах.

Після оббивальних машин кількість подрібнених зерен у продукті не повинна перевищувати 15 %.

Відноси, одержані на оббивальних машинах і аспіраторах, спрямовують на контрольне просіювання (сито з отворами діаметром 2,5 мм або сито із дротяної сітки № 2,2). Схід із сита після провіювання надходить на 1-у шліфувальну систему, а прохід – у відходи І або II категорій.

Лущену пшеницю спрямовують на шліфування (три системи) і полірування (три системи) з проміжним провіюванням після 2-ї шліфувальної і 2-ї полірувальної систем і проміжним просіюванням після 3-ї шліфувальної системи. Шліфування і полірування проводять в машинах типу А1-ЗШН.

Продукти після третіх полірувальних систем сортують за крупністю на крупи "Полтавські" (чотири номери) і "Артек" з використанням сит (табл. 6).

Таблиця 6

Розмір отворів сит для сортування пшеничних круп за крупністю

Види і номери круп Діаметр отворів двох суміжних сит, мм
прохід схід
     
„Полтавські” №1 3,5 3,0
№2 3,0 2,5
Продовження табл. 6
     
№3 2,5 2,0
№4 2,0 1,5
„Артек” 1,5 № 063 (із дротяної сітки)

 

 

4.6.3. Контроль крупи і відходів

Крупи кожного номеру просіюють на відповідних ситах, провіюють і після магнітного контролю подають у бункери.

Контроль мучки проводять на ситі із дротяної сітки № 063 з наступним пропуском крізь магнітні сепаратори. Вміст частинок ядра (схід із сита № 063) у мучці не повинен перевищувати 5 % від її маси.

На операціях ситового контролю мучки, лузги, відходів І і II категорій використовують бурати, центрифугали, крупосортувалки і розсійники.

 

4.6.4. Вихід і якість готової продукції

Вихід і якість готової продукції наведені у [11, с. 62-65].

Характеристика видів пшеничних круп повинна відповідати вимогам наведеним у табл. 7.

Таблиця 7

Характеристика видів пшеничних круп

Вид круп Характеристика
„Полтавські” Крупи № 1– зерно пшениці, очищене від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок, прошліфоване, довгастої форми з закругленими кінцями. Крупи № 2 – частинки подрібненого зерна пшениці – цілком очищені від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок, прошліфовані, овальної форми із закругленими кінцями.
  Крупи № 3 і 4 – частинки подрібненого зерна пшениці різного розміру, повністю очищені від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок. Частинки округлої форми прошліфовані
„Артек” Частинки дрібноподрібненого зерна пшениці, звільнені цілком від зародка і частково від плодових і насіннєвих оболонок. Частинки круп зашліфовані

 

Запитання для самоперевірки

1. Яке зерно пшениці використовують для виробництва пшеничних круп?

2. Які основні етапи підготовки зерна пшениці до переробки в крупу?

3. Які способи і режими ВТО застосовують при переробці пшениці в крупу?

4. Які основні відмінності схеми переробки очищеної пшениці в крупу від схеми переробки пенсака в перлову крупу?

5. Вихід та основні показники якості пшеничної крупи?

 

4.7. Технологія виробництва круп з гороху

4.7.1. Підготовка гороху до переробки

Очищення гороху від домішок здійснюють шляхом дворазового послідовного пропуску крізь сепаратори, в яких сходом із пробивних сит з отворами діаметром 10 мм відбирають відходи III категорії (рис. 16).


Рис. 16. Схема технологічного процесу переробки гороху в крупи.

 


Продукт, одержаний на сепараторах проходом крізь сито з отворами діаметром 5 мм, подають на просіювальні машини для контролю відходів, де сходом із сита з отворами діаметром 2 (2,5) мм одержують дрібний горох, в проходом – відходи III категорії. Після очищення від домішок горох можна, але не обов'язково, піддавати пропарюванню або зволожуванню з подальшим

висушуванням до вологості 14...15 %.

Пропарювання здійснюють під тиском пари 0,10...0,15 МПа і тривалістю 2,0...2,5 хв. Зволожування гороху здійснюють на 2,0...2,5 % при подальшому відволожуванні протягом 20...30 хв.

Температура зерна гороху після висушування не повинна перевищувати температуру повітря виробничого приміщення більше, ніж на 6... 8 °С.

Відволожувати горох після сушіння не рекомендується.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных