Протизабруднювальна обробка тканин

Мета: вивчити протизабруднювальну обробку тканин, основні терміни.

План:

1. Протизабруднювальна обробка тканин.

2. Препарати, які підвищують стійкість до сухих забруднень.

Протизабруднювальна обробка, зменшуючи кількість не­обхідних циклів чищення і прання, полегшує догляд за ви­робами і подовжує термін їх експлуатації.

Забруднюваність тканини залежить від її структури, природи волокна і виду заключної обробки, якій піддають тканину. Брудовідштовхуюча обробка не усуває виникнення забруднення, але сприяє його легкому видаленню. Унікаль­ну властивість одночасно відштовхувати воду і забруднен­ня олеофобної природи виявляють фторовмісні сполуки.

Це визначається своєрідністю їх хімічної будови. Радіус фтору дуже малий, тому його атоми вільно розміщуються навколо атомів вуглецю, утворюючи над ними зонтики, які екранують поверхню матеріалу від контакту з водою і гід­рофобними рідинами. Надаючи текстильним матеріалам здатність протистояти рідким забрудненням, фторовмісні препарати не захищають їх від сухих забруднень.

Препаратами, які підвищують стійкість до сухих забруд­нень, можуть служити у вигляді водних дисперсій оксиди металів (титану, цинку, цирконію, алюмінію), діоксид крем­нію та інші високодисперсні безбарвні мінеральні пігменти, які, заповнюючи пори волокна, перешкоджають осадженню на ньому сухих забруднювачів.

Стійкі до прання брудовідштовхуючі властивості надає тканині обробка алкілсиліконатами різних металів. Із речо­вин, які рекомендуються для захисту тканини від сухих за­бруднень, можна назвати алюмоорганілсиліконати натрію. Ці речовини захищають тканину від сухих забруднень більш ефективно, ніж деякі препарати на основі фторовмісних сполук. Серед алюмоорганілсиліконатів натрію найкра­щий брудовідштовхуючий ефект бавовняним матеріалам надають алюмометил- і алюмофенилсиліконати натрію. Технологія обробки включає просочування матеріалу препа­ратом і термообробку при температурі 140-150°С протягом 3-4 хв.

Особливу зацікавленість викликають фторовмісні сполу­ки, які мають в своєму складі гідрофільні сегменти, що міс­тять гідроксильні, карбоксильні та інші гідрофільні групи. Такі сполуки здатні утворювати поверхні з низькою поверх­невою енергією на повітрі і з високою поверхневою енер­гією у водному середовищі, що забезпечує відповідно низь­ку забруднюваність оброблених матеріалів у сухому стані і легке видалення забруднень в миючих розчинах.

На повітрі фторовмісні радикали орієнтуються назовні, забезпечуючи поверхню волокнистого матеріалу гідро - і олеофобними властивостями з мінімумом вільної енергії, що створює труднощі для адсорбції забруднень. При зану­рюванні тканини у водне середовище відбувається переорі­єнтація гідрофобних і гідрофільних радикалів, у результаті якої гідрофільні групи знаходяться на зовнішній поверхні, надають їй гідрофільності і підвищують її вільну енергію. Це полегшує змочуваність, сприяє видаленню забруднень і перешкоджає їх зворотній ресорбції із розчину. При вису­шуванні відбувається переорієнтація і тканина знову стає гідрофобною. Таким чином, така обробка забезпечує одно­часно брудовідштовхуючі і брудовидаляючі властивості різ­ним волокнистим матеріалам. Недоліком цієї обробки є її невисока стійкість до прання; вона витримує 5-7 циклів прання при температурі 60°С.

Для брудовидаляючої обробки використовуються сополімери акрилової і метакрилової кислот і різних вінілових мономерів.

Вініловими сомономерами служать алкіл акрилати, акри­лонітрил, акрил амід, стирол, бутадієн, хлорвініл та ін.

Частково брудовидаляюча обробка може бути досягнута також шляхом поверхнево-лужного омилення триацетат­них і поліефірних волокон. Це відбувається, наприклад, при мерсеризації бавовняно-лавсанових матеріалів, при якій від­бувається гідроліз ефірних груп на поверхні поліефірних волокон з утворенням карбоксильних груп. Водночас мер­серизація бавовняного волокна також зменшує його забруд­нюваність.

Контрольні запитання:

1. Що таке заключна обробка?

2. Яка основна мета обробки загального призначення?

3. Мета заключної обробки спеціального призначення.

4. Характер заключної обробки.

5. Механічні процеси заключної обробки.

6. Хімічні процеси заключної обробки.

7. Що називається апретами?

8. Що таке апретування?

9. Що відноситься до змиваючих апретів?

10. Що відноситься до незмиваючих апретів?

11. Які речовини використовуються як незмиваючі апрети?

12. Що таке малозминальність волокнистого матеріалу?

13. Що таке пружна деформація?

14. Що таке еластична деформація?

15. Що таке пластична деформація?

16. Способи надання малозминальності і формостійкості волокнистим матеріалам.

17. Перевага тканини стійкої до зминання в мокрому стані.

18. Перша група препаратів, які використовуються для надання малозминальності.

19. Друга група препаратів, які використовуються для надання малозминальності.

20. Для чого використовують сполуки першої групи?

21. Для чого використовують смолоутворюючі препарати другої групи?

22. Що таке утворена смола?

23. Що таке карбазони?

24. Що таке карбамол?

25. Які можливості усунення недоліку тканини, обробленої смолоутворюючими препаратами?

26. Що таке етамон ДС?

27. Що включає технологія малозминальної обробки?

28. Водонепроникна гідрофобна обробка.

29. Водовідштовхуюча гідрофобна обробка.

30. Які сполуки надають гідрофобність волокнистим матеріалам?

31. Якими вимогами керуються вибираючи препарати для обробки?

32. Ефективність фторовмісних препаратів при наданні олеофобних властивостей.

33. Недоліки фторорганічних олеофобних сполук.

34. На яких принципах ґрунтуються способи вогнестійкої обробки?

35. Способи нанесення антипіренів на текстильні матеріали.

36. Недоліки способів обробки надання вогнестійкості.

37. Суть синергетичного ефекту.

38. Використання іоногенних ПАР для надання волокну антистатичних властивостей.

39. Обробка поліетиленгліколем для надання антистатичних властивостей поліефірним волокнам.

40. Обробка текстильних матеріалів солями ртуті для надання стійкої бактерицидності.

41. Використання антрахінонових барвників для надання біостійкості вовняним текстильним матеріалам.

42. Брудовідштовхуюча обробка фторовмісними сполуками.

43. Підвищення стійкості до сухих забруднень оксидами металів.

44. Брудовідштовхуючі властивості алкілсиліконатів різних металів.

45. Брудовідштовхуючі властивості фторовмісних радикалів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: