Об’єкти виробництва

Об’єктом машинобудівного виробництва є виріб, яким називають продукт кінцевої стадії виробництва. Ним може бути будь-який предмет, або множина предметів виробництва, які виробляють на підприємстві. Для автомобільного заводу виро­бом є автомобіль, для моторного – мотор, для заводу з вироб­ництва заготовок – виливок, кованка тощо. Стандарти перед­бачають такі види виробів: заготовки, деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти.

Заготовка – виріб, з якого внаслідок зміни форми, розмірів, жорсткості поверхонь та властивостей матеріалу отримують деталь чи суцільну складальну одиницю.

Деталь – виріб, який виготовляють без складальних опера­цій, наприклад, вал, шестерня, хромована гайка, трубка, зварена з одного шматка металу, та ін.

Складальна одиниця – виріб, складові частини якого з’єд­нуються між собою внаслідок виконання складальних операцій (згвинчування, склеювання, зварювання, запресовування, зши­вання, розвальцьовування, заклепування), наприклад, автомо­біль, верстат, редуктор, зварена ферма чи корпус.

Комплекс – дві та більше складальні одиниці, з’єднані між собою на заводі, виготовлені складальними операціями та призначені для виконання взаємопов’язаних експлуатаційних функцій.

Комплект – два та більше виробів, не з’єднаних між собою та призначених для виконання однотипових функцій допо­міжного характеру (запчастини, інструмент, пристрої, комплект вимірювальної апаратури).

Структура технологічного процесу

Технологічний процес являє собою сукупність різних опера­цій, у результаті виконання яких змінюються розміри, форма, властивості предметів праці, виконується з’єднання деталей у складальні одиниці й вироби, здійснюється контроль вимог креслення і технічних умов.

Технологічною операцією називають закінчену частину технологічного процесу, виконувану на одному робочому місці. Вона є основним елементом виробничого планування й обліку. На виконання операцій установлюють норми часу та розцінки. За операціями визначають трудомісткість і собівартість процесу, необхідну кількість робітників і засобів технологічного оснащення.

ГОСТ 3.1109-82 визначені основні елементи технологічних операцій. Назва операції визначається найменуванням устатку­вання (токарна операція, зварювальна операція і т. д.).

Технологічний перехід – закінчена частина технологічної операції, виконувана тими самими засобами технологічного оснащення при постійних технологічних режимах і встановлен­ні. При виконанні переходу режими роботи іноді змінюються без впливу робітника, тобто автоматично, наприклад при вико­нанні переходу на верстатах із програмним чи з адаптивним керуванням (наприклад: обробити площину корпусу, зварити дві деталі встик і т. д.). Переходи можуть виконуватися шляхом видалення одного чи декількох шарів матеріалу за один чи кілька робочих ходів.

Однократне переміщення інструмента щодо заготовки, що супроводжується зміною її розмірів, й властивостей, є закін­ченою частиною технологічного переходу й визначається як робочий хід (або прохід).

Однократне ж переміщення інструмента щодо заготовки, необхідний для підготовки робочого ходу, являє собою допо­міжний хід. (Наприклад: підвести інструмент до деталі, від­вести інструмент).

Усі дії робітника, виконувані ним при здійсненні техноло­гічного переходу, розділяються на окремі прийоми. Прийомом називають закінчену сукупність дій людини, застосовуваних при виконанні переходу чи його частини й об’єднаних одним цільовим призначенням. Наприклад: узяти заготовку, підвести до патрона, установити заготовку, увімкнути подачу й т. п.

Закріплення заготовок, зміну інструмента й інші закінчені частини технологічної операції, що складаються з дій людини й (чи) устаткування і не супроводжуються зміною властивостей предметів праці, але необхідні для технологічного переходу, називають допоміжними переходами.

Установом називається частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні заготовки чи складаль­ної одиниці. При одному установі заготовка може займати різні позиції. Позиції – це фіксоване положення, займане незмінно закріпленою заготовкою і складальною одиницею, що збира­ється, разом із пристосуванням щодо інструмента чи нерухомої частини устаткування при виконанні визначеної частини операції.

Налагодженням називають підготовку технологічного устаткування і технологічного оснащення до виконання технологічної операції. До налагодження належить установка пристосування на верстаті, установлення на розмір комплекту ріжучого інструмента й т. д. Сукупність знарядь виробництва, необхідних для здійснення технологічного процесу, називається засобами технологічного оснащення.

Технологічне устаткування – це засоби технологічного оснащення, у яких для виконання певної частини техноло­гічного процесу розміщають матеріали заготовки чи засоби впливу на них, а також технологічне оснащення (прикладами технологічного устаткування є ливарні машини, преси, метало­різальні верстати, печі, гальванічні ванни, випробувальні стенди і т. п.).

До технологічного оснащення включаються засоби техноло­гічного оснащення, що доповнюють технологічне устаткування для виконання визначеної частини технологічного процесу (різальний інструмент, штампи, пристосування, калібри, прес-форми, моделі, ливарні форми й т. д.).

Характеристики та види машинобудівного виробництва

Виробництво товарної продукції належить до основного виробництва. Для нормального забезпечення функціонування основного виробництва передбачається допоміжне виробництво. Різне технологічне оснащення, що використовується в процесі основного виробництва, виготовляється в інструментальному виробництві. Будь-яке виробництво характеризується рядом показників:

- обсяг випуску продукції характеризується числом виробів певних найменувань, типорозмірів і виконань, виготовлених чи ремонтованих підприємством чи його підрозділом протягом планованого періоду часу;

- програма випуску – установлений для певного підпри­ємства перелік виготовлених чи ремонтованих виробів із вказів­кою обсягу випуску за кожним із найменувань на запланований період;

- виробничу партію складають предмети праці одного найменування і типорозміру, що запускаються в обробку про­тягом визначеного інтервалу часу, при тому самому підготовчо-заключному часі на операції;

- інтервал часу від початку до закінчення виробничого процесу виготовлення чи ремонту виробу називають виробничим циклом;

- до серії виробів належать усі вироби, виготовлені за конструкторською і технологічною документацією без зміни її позначення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: